922/2554/13 Про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - 25.02.2014 Прийняття

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Харківської областіна постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 р. у справі господарського суду Харківської областіза позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі: 1) Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ; 2) Національної академії аграрних наук України, м. Київ; 3) Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України, с. Кулиничі; до 1) товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Жнива", с. Бабаї; 2) Державного підприємства дослідного господарства "Чувиріно" інституту тваринництва Української академії аграрних наук, с. Томахівка про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, - за участю представників сторін:

прокуратури: Кодикова І.М. (прокурор Генеральної прокуратури України за посв. від 01.07.2013р. № 018008),

позивача 1: не з'явився,

позивача 2: Біловол О.В. (представник за дов. від 04.12.13 р. № 1-8/32),

позивача 3: не з'явився,

відповідача 1-2: не з'явились

Заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним договору оренди землі від 08.08.2011 р. без номеру, додаткової угоди до нього від 12.03.2012 № 2 та від 25.12.2012 № З, та зобов'язання звільнити і повернути земельну ділянку у володіння та користування Державного підприємства дослідного господарства "Чувиріно" інституту тваринництва Української академії аграрних наук.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.08.2013р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 р., у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, заступник прокурора Харківської області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: ст. 129 Конституції України, ст. ст. 116, 149 Земельного кодексу України, ст. ст. 22, 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 4 Статуту державного підприємництва, ст. 33, 34 ГПК України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до державного акту серії ХР від 26.11.1993 р. в постійному користуванні ДП ДГ "Чувиріно" знаходиться 4354,4 га земель, наданих державному підприємству для дослідних та навчальних цілей.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2010 р. порушено провадження у справі № Б-24/03-10 про банкрутство ДП ДГ "Чувиріно". У процесі банкрутства вказаного підприємства щодо останнього судом запроваджено процедуру санації. Арбітражним керуючим процедури санації призначено Тоцьку К.М.

Рішенням комітету кредиторів ДП ДГ "Чувиріно" від 23.05.2011 р., затвердженим протоколом № 7, було узгоджено кандидатуру інвестора, включено до плану санації боржника ТОВ Агрофірму "Жнива" в якості інвестора за умови сплати ним земельного податку, а також інвестування ним діяльності боржника в частині здійснення засівання земель, які належать боржнику та отримання прибутку з вирощеного врожаю.

Рішенням комітету кредиторів ДП ДГ "Чувиріно" від 02.08.2011 р., затвердженим протоколом № 8, надано згоду ТОВ Агрофірмі "Жнива" здійснювати в 2011-2012 роках на землях ДП ДГ "Чувиріно" сільськогосподарські роботи. Доручено голові комітету кредиторів - Вовчанській МДПІ Харківської області подати до господарського суду Харківської області клопотання про затвердження рішення комітету кредиторів щодо надання згоди ТОВ Агрофірмі "Жнива" здійснювати в 2011-2012 роках на землях ДП ДГ "Чувиріно" сільськогосподарські роботи на умовах укладеного договору. Також, зобов'язано арбітражного керуючого Тоцьку К.М. укласти з ТОВ Агрофірмою "Жнива" оплатний договір за користування землею.

Згодом, 08.08.2011 р. між ДП ДГ "Чувиріно" в особі керуючого санацією арбітражного керуючого Тоцької К.М. та ТОВ Агрофірмою "Жнива" було укладено терміном на 1 рік договір оренди земельної ділянки площею 2597,0 га, що знаходиться на території Гонтарівської сільської ради Вовчанського району Харківської області за межами населених пунктів, вартістю 53760834,6 грн., із земель, що знаходяться в постійному користуванні ДП ДГ "Чувиріно" згідно вищезазначеного державного акту (спірний договір).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.08.2011 р. затверджено рішення комітету кредиторів щодо надання згоди інвестору - ТОВ Агрофірма "Жнива" здійснювати в 2011-2012 роках на землях ДП ДГ "Чувиріно" сільськогосподарські роботи на умовах укладеного договору.

Додатковою угодою № 3 від 25.12.2012р. дію вказаного договору оренди землі продовжено до 31.12.2013 р.

Рішенням комітету кредиторів ДП ДГ "Чувиріно" від 25.12.2012 р., затвердженим протоколом № 17, було підписано додаткову угоду до договору оренди землі від 08.08.2011 р., в частині продовження строку дії договору до 20.12.2013 р., з метою завершення агрономічного циклу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2013 р. у справі № Б-24/03-10 задоволено клопотання голови комітету кредиторів боржника - ДП ДГ "Чувиріно" та затверджено рішення комітету кредиторів щодо надання згоди інвестору - ТОВ "Агрофірма "Жнива" здійснювати у 2013-2014 роках на землях ДП ДГ "Чувиріно" сільськогосподарські роботи.

Спір виник з тих підстав, що, як вважає прокурор, оспорюваний договір оренди землі, додаткові угоди до нього та ухвали господарського суду про затвердження рішень комітету кредиторів боржника з вказаних питань, прийняті з порушенням вимог законодавства.

Як зазначає прокурор, договір оренди землі від 08.08.2011 р. та додаткова угода від 25.12.2012р. № 3 укладені без попередньої згоди та відома Президії НААН України, а також всупереч вимог ст.ст. 116, 149 ЗК України, оскільки земельна ділянка передана в оренду іншому підприємству без вилучення її з постійного користування ДП ДГ "Чувиріно" Інституту тваринництва УААН. Крім того, договір оренди землі від 08.08.2011 р. та додаткову угоду від 25.12.2012 р. № 3 у встановленому порядку не зареєстровано, та відсутні необхідні додатки, як то план або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); проект відведення земельної ділянки.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.

У силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено).

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд попередніх інстанцій врахував пункт 6 Порядку проведення досудової санації державних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2000 р. № 515 (515-2000-п) (діяв до 08.02.2013 р.), яким визначено вимоги до змісту плану санації державного підприємства, зокрема, заходи щодо відновлення платоспроможності і терміни їх виконання, та п.9 Порядку, яким передбачено необхідність затвердження плану санації уповноваженим органом, а в разі його невідповідності - відхилення.

Органом, уповноваженим управляти майном ДП ДГ "Чувиріно", відповідно до положень його Статуту, є Українська Академія аграрних наук в особі Президії Академії.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2., 4.6. ст. 4 Статуту ДП ДГ "Чувиріно" Інституту тваринництва УААН використання земельних ділянок та майна, переданих державою у безстрокове безоплатне користування Академії, здійснюється відповідно до законодавства України, Статутів Академії та наукової установи, якій підпорядковане Господарство, а також цього Статуту. Порядок володіння та користування земельними ділянками і майном та питання, пов'язані з вилученням землі, погоджується виключно Президією Академії. Земельні ділянки, які надані в постійне користування господарству для розміщення його об'єктів, здійснення науково-дослідної та господарської діяльності, виробництва оригінального, елітного та репродуктивного насіння, вирощування садивного матеріалу сільськогосподарських культур, кормів для племінних тварин і пропаганди ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визначених Статутом Академії та цим Статутом, є державною власністю. Передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні господарства, не допускається.

Судом встановлено, що керуючим санацією арбітражним керуючим Тоцькою К.М. 12.04.2013 р. надіслано до Академії проект плану санації, який листом від 16.05.2013 р. не погоджено.

Однак, всупереч вимог законодавства, без погодженого та затвердженого у встановленому законом порядку плану санації ДП ДГ "Чувиріно" в особі керуючого санацією арбітражного керуючого Тоцької К.М. укладено спірний договір.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір визнається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписами статей 125, 126 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, спірний договір не відповідає вищевказаним ознакам договору оренди землі.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Крім того, договір оренди землі підлягає державній реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом та з цього часу набирає чинності, однак в порушення вимог ст. 210 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України оспорюваний договір оренди землі не пройшов державної реєстрації, тому в будь-якому разі не вважається укладеним, а отже в силу вище наведеного не може бути визнаний недійсним.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що під час апеляційного перегляду справи між ДП ДГ "Чувиріно" та ТОВ ТОВ Агрофірмою "Жнива" 10.10.2013 р. було підписано додаткову угоду № 5 про розірвання договору оренди землі від 08.08.2011 р., яку затверджено рішенням комітету кредиторів ДП ДГ "Чувиріно" від 10.10.2013 р., оформленим протоколом № 22.

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" на орендаря покладено обов'язок повернення орендодавцеві земельної ділянки на умовах, визначених договором, у разі припинення або розірвання договору оренди землі. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 6.1 договору від 08.08.2011р. сторони узгодили, що після припинення цього договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку шляхом оформлення акту приймання-передачі земельної ділянки, факт існування чи відсутності якого на момент перегляду справи в апеляційному суді прокурором не доведено.

За таких обставин, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову у позові, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваних рішенні та постанові і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.