Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді: Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О. за участю представників: від позивача: Іларіонов Є.А., дов. б/н від 14.01.2014 р.; від відповідача: Ярош-Сейн І.В., дов. б/н від 16.01.2014 р.; від третьої особи 1: не з'явився; від третьої особи 2: Павленко В.І., дов. № 320521/13 від 29.11.2013 р., Павленчик М.В., дов. № 320523/13 від 29.11.2013 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 р. у справі господарського суду № 5002-7/2376-2012 Автономної Республіки Крим за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" треті особи 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД; 2. Компанія Ютіліа Лімітед (Eutilia Limited) про звернення стягнення на предмет застави

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.12.2012 р. (складене 29.12.2012 р.) у справі № 5002-7/2376-2012 позовні вимоги задоволено. Звернуто стягнення на предмет застави, а саме: - основні засоби - машини, обладнання, інструменти, інвентар, перелічені в додатку 1 до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 19.08.2008 р. та зареєстрований в реєстрі за № 21529, із змінами, внесеними на підставі договору про внесення змін до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 05.11.2008 р. і зареєстрованого в реєстрі за № 27472, що зберігається за адресою: вул. Узлова 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95047 і належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс", визначивши спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) за початковою ціною визначеною незалежною експертною оцінкою; - основні засоби - машини, обладнання, інструменти, прилади, інвентар (меблі), транспортні засоби та ін., перелічені в додатку 1 до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 19.08.2008 р. та зареєстрований в реєстрі за № 21530, із змінами, внесеними на підставі договору про внесення змін до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 05.11.2008 р. і зареєстрованого в реєстрі за № 27473, що зберігається за адресою: вул. Узлова 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95047 і належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс", визначивши спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) за початковою ціною визначеною незалежною експертною оцінкою; - для часткового задоволення вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" за договором № 26-10/12-Н наступного відступлення права вимоги від 26.10.2012 р., а саме: заборгованості за акредитивом та розрахункової комісії за обслуговування акредитиву за додатковою Угодою № 6 від 26.11.2008 р. та частини заборгованості за розрахункової комісії за обслуговування акредитиву за додатковою Угодою № 3 від 19.08.2008 р. до договору на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів № LС/150808 від 15.08.2008 р. у загальній сумі 35 000 000 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 р. у справі № 5002-7/2376-2012 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Компанію Ютіліан Лімітед (Eutilia Limited), вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" з прийнятими судовими актами не погодилось та звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.02.2014 р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У письмових поясненнях на касаційну скаргу Компанія Ютіліан Лімітед (Eutilia Limited) просило оскаржувану постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 24.02.2014 р. представники позивача та відповідача підтримали вимоги касаційної скарги, представники Компанії Ютіліан Лімітед (Eutilia Limited) заперечували проти її задоволення. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД уповноважених представників не направило. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, в п.п. 8, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007р. №8 "Про незалежність судової влади" (v0008700-07) встановлено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають; оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Відповідно до ст. 91 ГПК України правом апеляційного оскарження рішення та ухвали місцевого господарського суду наділені сторони у справі, прокурор, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Зміст названої норми свідчить, що судовим актом, оскаржуваним такою особою, повинно безпосередньо вирішуватися питання про її права та обов'язки. Суд має вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття судом першої інстанції судового акту (рішення, ухвали) є скаржник, або міститься судження про нього у відповідних правовідносинах. При цьому в мотивувальній частині судового акту повинні міститися висновки суду про права та обов'язки такої особи, або у резолютивній частині судового акту суд прямо вказав про права та обов'язки цієї особи. Тільки в такому випадку судовий акт порушує не лише матеріальні права особи, а і її процесуальні права. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Скасовуючи судове рішення місцевого господарського суду, апеляційна інстанція виходила з того, що скаржник є стороною у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс", та як кредитор в подальшому претендує на розподіл ліквідаційної маси. Проте апеляційним господарським судом не враховано, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) визначено, що кредитори, які включені до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів можуть претендувати на розподіл ліквідаційної маси боржника у випадку визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

На момент прийняття оскаржуваного судового рішення відповідного реєстру вимог кредиторів затверджено не було.

Відповідно до вимог ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Отже посилання апеляційного господарського суду на наявність в Шевченківському районному суді міста Києва цивільної справи № 2610/28060/2012 про визнання за Компанією Ютіліан Лімітед (Eutilia Limited) права власності на спірне нерухоме майно є передчасними.

З рішення господарського суду першої інстанції по даній справі не вбачається, що останній вирішував питання щодо прав та обов'язків Компанії Ютіліа Лімітед (Eutilia Limited), яка не була учасником даного судового процесу, отже викладені в апеляційній скарзі вимоги не могли бути предметом апеляційного розгляду.

Суд апеляційної інстанції, невірно застосувавши положення ч. 1 ст. 91 ГПК України, помилково порушив апеляційне провадження за скаргою особи, яка не мала права її подавати та здійснив перегляд оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку по суті. Наведене процесуальне порушення є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції. При цьому апеляційне провадження підлягає припиненню.

За таких обставин не можуть бути предметом касаційного розгляду по суті вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс", викладені у касаційній скарзі, стосовно постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2013р. у справі №5002-7/2376-2012.

Керуючись ст.ст. п. 1 ч. 1 ст. 80, 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" - частково задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 р. у справі № 5002-7/2376-2012 - скасувати.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії Ютіліа Лімітед (Eutilia Limited) на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.12.2012 р. (складене 29.12.2012 р.) у справі № 5002-7/2376-2012 - припинити.