31/197пн Про визнання права власності на внутрішні залізничні колії - 19.02.2014 Прийняття

головуючого судді Корсака В.А., суддів Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б. за участю представників: позивача не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) відповідача Яширіна А.В. (дов. від 25.12.2013 р. № 150/1) треті особи: на стороні позивача на стороні відповідача прокуратури не з'явились Норець Н.О. (дов. від 14.11.2013 р. № 6860/15/14-13) Романов Р.О. (посв. від 21.01.2013 р. № 014714) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013 р. у справі № 31/197пн господарського суду Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал" до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислово-залізничного транспорту" в особі Костянтинівської філії третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство інфраструктури України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області; 2. Орендного підприємства "Констянтинівський завод скловиробів ім. 13 розстріляних робітників" за участю прокурора Донецької області про визнання права власності на внутрішні залізничні колії довжиною 6606, 10 п/м, інвентарний № 258, які знаходяться за адресою : м. Донецьк, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал" звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислово-залізничного транспорту" в особі Костянтинівської філії про визнання права власності на залізничні колії, які знаходяться на території позивача.

Заявою від 05.11.2010 р. позивач конкретизував індивідуальні ознаки майна, на яке він просить визнати право власності, а саме: внутрішні залізничні колії довжиною 6606,10 п/м, інвентарний № 258, які знаходяться за адресою: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.12.2010 р. у справі № 31/197пн (суддя Ушенко Л.В.), яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013 р. (колегія суддів: головуючий Склярчук О.І., судді Богатир К.В., Дучал Н.М.), в задоволенні позову відмовлено у зв'язку з недоведеністю позовних вимог та відсутністю належних правових підстав для визнання права власності на внутрішні залізничні колії довжиною 6606,10 п/м, інвентарний № 258, які знаходяться за адресою: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2010 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013 р., та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та визнати за ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал" право власності на внутрішні залізничні колії довжиною 6606,10 п/м, інвентарний № 258, які знаходяться за адресою: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3.

В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал" посилається на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, які мають значення для вирішення спору, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає про неврахування тієї обставини, що спірні залізничні колії довжиною 6606,10 м/п знаходяться на території Костянтинівського заводу скловиробів ім. 13 розстріляних робітників і були придбані у колишнього орендаря державного майна цілісного майнового комплексу - Орендного підприємства "Костянтинівський завод скловиробів ім. 13 розстріляних робітників" на підставі договору купівлі-продажу від 10.01.2001 р. № 16а, який в установленому порядку ніким не оскаржувався та не був визнаний недійсним, а після придбання спірних залізничних колій у 2001 році позивачем, вони обліковуються на його балансі за інвентарним номером 258.

Відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислово-залізничного транспорту" в особі Костянтинівської філії подало до Вищого господарського суду України заперечення, а Міністерство інфраструктури України - відзив на касаційну скаргу ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал", в яких просять у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2010 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013 р. залишити без змін як такі, що прийняті при належному встановлені обставин справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора, представників відповідача та Міністерства інфраструктури України, перевіривши оскаржувані судові рішення на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 10.01.2001 р. між Орендним підприємством "Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал" (покупець) було укладено договір № 16а, відповідно до якого продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 2.4 сума договору становила 1 078 453, 07 грн., в т.ч. ПДВ.

Пунктом 4.2. договору сторони передбачили, що право власності на продану річ переходить до покупця з моменту його передачі представнику покупця.

12.02.2001 р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі основних фондів, згідно якого ОП "Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників" передало, а ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал" прийняло, зокрема, внутрішні залізничні шляхи, інвентарний номер № 258, залишковою вартістю 13 673, 53 грн.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 28.08.2001 р. на підставі наказу Міністерства транспорту України № 505 від 31.07.2001 р. "Про перетворення Костянтинівського міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту у відкрите акціонерне товариство" Міністерство передало, а Відкрите акціонерне товариство "Костянтинівське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" прийняло у власність нерухоме майно, зокрема: залізничну колію до цеху № 10 (інвентарний номер 101), залізничну колію до станції (інвентарний номер 102), залізничний тупік до нафтозливу (інвентарний номер 103), дорогу в'їзду до депо 250 м (інвентарний номер 104), залізничну підвищену колію (14,5) (інвентарний номер 105), підвищену колію на основній площі (інвентарний номер 106), залізничну колію на шахтну базу (інвентарний номер 107), залізничну колію під'їзду (інвентарний номер 109), залізничну колію роз'їзд (інвентарний номер 110), залізничну колію станції (інвентарний номер 111), залізничну колію внутрішню (4090) (інвентарний номер 112), залізничну колію підв. колії 305 (інвентарний номер 113), залізничну колію внутрішню 1252 (інвентарний номер 114), залізничну колію тупік 330 (інвентарний номер 115), залізничну колію під'їзду 100м (інвентарний номер 116), залізничну колію внутрішню (інвентарний номер 118), залізничну колію заводу скловиробів (інвентарний номер 119), розташованих у м. Костянтинівка.

17.07.2006 р. передавальним актом Відкрите акціонерне товариство "Костянтинівське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" передало, а Відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" як його правонаступник прийняло у власність майно, права та обов'язки за статтями передавального балансу станом на 17.07.2006 р.

Актом приймання-передачі майна та майнових прав 17.07.2006 р. Відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" передало, а Костянтинівська філія ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", яка була створена на підставі наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 396 від 26.04.2006 р. шляхом перетворення ВАТ "Костянтинівське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", прийняла майно та майнові права згідно додатків № 1 (передавальний баланс станом на 17.07.2006 р.) та № 2 (перелік майна, що передається), які є невід'ємною частиною даного акту приймання-передачі.

Згідно з актами приймання-передачі Костянтинівській філії "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" станом на 17.07.2006 р. було передано майно, в т.ч. залізничні колії Орендного підприємства "Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників" (інвентарні номери № 119.1, 118.10 - 118-12, 118.15, 118.16, 118.18, 118.19, 119.2 - 119.9 та з'їзди № 1-3 (інвентарний № 119.15 - 119.17).

Відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" має у власності будівлю кранового депо (м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3б) та будівлю дільниці № 3 (м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3а), що підтверджується копіями свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.05.2007 р.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказані об'єкти нерухомого майна знаходяться в межах території Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал", а також в межах території позивача знаходяться залізничні колії та земельні ділянки під нерухомим майном та коліями, що належать Костянтинівській філії "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту".

Судами встановлено, що Відкритому акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на підставі рішення Костянтинівської міської ради від 25.10.2007 р. № 5/21-423 в постійне користування виділена земельна ділянка площею 1,3310 га для обслуговування будівлі кранового депо та залізничних шляхів по вул. Шмідта, 3б м. Костянтинівка, а також земельна ділянка площею 0,0023 га для обслуговування будівлі диспетчерської, що знаходиться в районі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал", що підтверджується Державними актами на право постійного користування земельними ділянками від 03.12.2007 р. Костянтинівського міського відділу земельних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 10.06.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Костянтинівської філії (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал" (замовник) укладено договір № 21 про надання послуг з перевезення вантажів, згідно якого виконавець прийняв на себе зобов'язання надавати замовнику з 8-00 до 19-00 год. послуги з перевезення вантажів та інші послуги пов'язані з цим, які надаються виконавцем на власних коліях, що знаходяться на території замовника (пункт 1.1. договору).

Послуга з перевезення вантажів передбачає здійснення подачі вагонів, які надходять на адресу замовника, від колії № 19, 21, 37 ст. Костянтинівка, до фронтів навантаження-вивантаження замовника та забирання вагонів від фронтів навантаження-вивантаження замовника після проведення вантажних операцій до ст. Костянтинівка (пункт 1.2. договору).

Згідно з пунктом 2.15 вищезазначеного договору до залізних колій замовника входять: колія тепляка № 7 з'єднується до колії 1 головного стр. № 6, загальною протяжністю 80 м.п., з них, яка знаходиться на балансі Замовника 62 м.п.; колія складового цеху № 9 є продовженням колії № 9 від стр. переводу № 11 та закінчується тупиковим упором, загальна протяжність колії 611,6 м.п., з них знаходиться на балансі замовника - 74,5 м.п.; колія складового цеху № 15 з'єднується до колії 11 стр. № 13, загальна протяжність 272,4 м.п., з яких на балансі замовника - 74,5 м.п.; вагова колія № 14 з'єднується до колії № 10 стр. 25, загальна протяжність 211,1 м.п. з них знаходяться на балансі замовника - 211,1 м.п.; загальна протяжність залізничної колії на балансі замовника - 422,1 м.п.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал", посилаючись на те, що спірні залізничні шляхи були придбані ним за умовами договору № 16а від 10.01.2001 р., укладеним з Орендним підприємством "Костянтинівський завод скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників" і право власності на зазначене майно виникло у позивача з моменту підписання сторонами договору акта приймання-передачі від 12.02.2001 р., звернулось до суду з позовом про визнання права власності на внутрішні залізничні колії довжиною 6606,10 п/м, інвентарний № 258, які знаходяться за адресою: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилалось на відсутність правових підстав для визнання за ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал" права власності на спірні внутрішні залізничні колії довжиною 6606,10 п/м, інвентарний № 258, які знаходяться за адресою: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3, не прийнявши у якості належного доказу, зокрема, акт приймання-передачі від 12.02.2001 р., оскільки у вказаному акті відсутнє посилання на підставу передачі зазначеного майна та умови його передачі (у власність, тимчасове користування, тощо), у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивач не підтвердив належними доказами факт передачі йому спірного майна на виконання умов договору купівлі-продажу № 16а від 10.01.2001 р. і перехід права власності на нього за даними договором.

Крім того, суд першої інстанції посилався на наявний в матеріалах справи лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 23.11.2010 р. вих. № 11-06-02-13162, відповідно до якого у складі частки майна, що належало Орендному підприємству "Костянтинівський завод скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників" залізничні колії відсутні, а у складі державної частки цілісного майнового комплексу, що передавався в подальшому в оренду ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал" обліковувались залізничні колії за інвентарними номерами № 226, 224, 259 з датою введення в експлуатацію 01.12.1974 р., 01.12.1979 р. та 01.01.1963 р. відповідно.

Виходячи зі змісту вказаного листа, суд першої інстанції зробив висновок про те, що спірні залізничні колії за інвентарним номером № 258, які були предметом договору купівлі-продажу № 16а від 10.01.2001 р., у Орендного підприємства "Костянтинівський завод скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників" в складі власного майна не обліковувались, а отже - не могли бути предметом купівлі-продажу.

Таким чином, враховуючи, що інформація щодо придбання ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал" згідно із договором купівлі-продажу № 16а від 10.01.2001 р. внутрішніх залізничних колій довжиною 6606,10 п/м, інвентарний № 258, в Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Донецькій області відсутня, суд першої інстанції не прийняв вищезазначений договір в якості належного доказу визнання права власності за позивачем на вищевказаний спірний об'єкт.

При перегляді даної справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції встановив, що до складу спірних внутрішніх залізничних колій входять: залізнична колія №1 (інвентарна картка № 33.1) інвентарний № 119,1 - довжина 1950 м; залізнична колія № 2 (інвентарна картка № 33.2) інвентарний № 119,2 - довжина 999,1 м; залізнична колія №3 (інвентарна картка № 33.3) інвентарний № 119,3 - довжина 113 м; залізнична колія № 4 (інвентарна картка № 29.4) інвентарний № 118,4 - довжина 17,27 м; залізнична колія № 5 (інвентарна картка № 33.5) інвентарний № 119,5 - довжина 1,2м; залізнична колія № 6 (інвентарна картка № 29.6) інвентарний № 118,6 - довжина 21,3 м; залізнична колія № 7 (інвентарна картка № 29.7) інвентарний № 118,7 - довжина 18 м; залізнична колія № 8 (інвентарна картка № 33.8) інвентарний № 119,8 - довжина 192,38 м; залізнична колія № 9 (інвентарна картка № 29.9) інвентарний №118,9 - довжина 537,12 м; залізнична колія № 10 (інвентарна картка № 29.10) інвентарний № 118,10 - довжина 812,27 м; залізнична колія № 11 (інвентарна картка № 29.10) інвентарний № 118,11 - довжина 364,27 м; залізнична колія №12 (інвентарна картка № 29.12) інвентарний № 118,12 - довжина 354,09 м; залізнична колія № 15 (інвентарна картка № 29.15) інвентарний № 118,15 - довжина 197,92 м; залізнична колія № 16 (інвентарна картка № 29.16) інвентарний № 118,16 - довжина 138,05 м; залізнична колія № 18 (інвентарна картка № 29.18) інвентарний № 118,18 -довжина 127,2 м; залізнична колія № 19 (інвентарна картка № 29.19) інвентарний № 118,19 - довжина 302,12 м; залізнична колія-з'їзд № 1 (інвентарна картка № 33.15) інвентарний № 119,15 - довжина 60,92 м; залізнична колія-з'їзд № 2 (інвентарна картка № 33.16) інвентарний № 119,16 - довжина 51,2 м; залізнична колія-з'їзд № 3 (інвентарна картка № 33.17) інвентарний № 119,17 - довжина 56,22 м.

При цьому, суд апеляційної інстанції, посилаючись на наявні в матеріалах справи докази, стверджував, що частина спірного об'єкта - внутрішні залізничні колії довжиною 6606,10 п/м, інвентарний № 258, які знаходяться за адресою: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3 - відсутня у зв'язку з її демонтуванням, враховуючи що, суд дійшов висновку про неможливість визнання права власності за ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал" на вищезазначене спірне майно.

Таким чином, підтримуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у позові ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал" з інших підстав.

Колегія суддів, враховуючи вищевикладене, а також доводи касаційної скарги, вважає, що суди попередніх інстанцій, відмовивши ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал" у визнанні права власності на спірні залізничні колії з вищезазначених підстав, дійшли передчасних та суперечливих висновків з огляду на наступне.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин та досліджених матеріалів справи вбачається, що укладення між Відкритим акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Костянтинівської філії та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал" договору № 21 про надання послуг з перевезення вантажів від 10.06.2008 р., а також прийняття відповідачем на себе зобов'язань за вказаним договором, визначення з позивачем вантажних фронтів та перелік залізничних колій, на частині яких сторони за договором домовились про надання відповідачем послуг перевезення, підтверджують, принаймні, факт прийняття внутрішніх залізничних колій під інвентарним № 258, які знаходяться за адресою: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3, в експлуатацію та відповідність вказаних колій встановленим чинним законодавством вимогам для можливості їх експлуатації, а отже - дає підстави вважати, що спірні залізничні колії належать ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал".

Крім того, всупереч тверджень суду першої інстанції, відповідно до наявного у матеріалах справи висновку судово-економічної експертизи № 726/24, складеного 20.12.2011 р. Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що відповідно до наданих первинних документів бухгалтерського обліку підтверджується наявність у складі основних засобів Орендного підприємства "Костянтинівський завод скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників" внутрішніх залізничних колій довжиною 6606,10 п/м, розташованих за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3, враховуючи що, є підстави вважати, що спірні залізничні колії могли бути предметом договору купівлі-продажу № 16а від 10.01.2001 р.

Стосовно висновку апеляційного суду про те, що демонтаж частини залізничних колій унеможливлює визнання права власності на ці колії, слід зазначити, що згідно з визначеними у відповідних Рекомендаціях та Правилах спеціальними термінами щодо залізничного транспорту, залізнична колія - це комплекс інженерних споруд та пристроїв, що утворюють дорогу із рейковою колією, який включає в себе, окрім, власне, залізничних рейок, і шпали (бруси), до яких вони кріпляться, і різні пристрої, призначення яких визначається виконуваними на них операціями (пости, перегони, вантажно-розвантажувальні роботи, під'їзди до робочих горизонтів кар'єрів, відвалів; пересувні колії у забоях і на відвалах тощо), враховуючи що, вбачається, що демонтаж частини залізних рейок не підтверджує того, що спірний об'єкт - залізничні колії - зник як об'єкт цивільного обороту, адже частково демонтований об'єкт може перебувати у стані реконструкції або капітального ремонту.

Крім вищезазначеного, в матеріалах справи відсутні докази того, що залізничні колії Орендного підприємства "Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників" (інвентарні номери № 119.1, 118.10 - 118-12, 118.15, 118.16, 118.18, 118.19, 119.2 - 119.9 та з'їзди № 1-3 (інвентарний № 119.15 - 119.17), які були передані Костянтинівській філії "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" згідно з актами приймання-передачі станом на 17.07.2006 р. від Відкритого акціонерного товариства "Костянтинівське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", є тими самими залізничними коліями, щодо яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал" були заявлені вимоги про визнання за ним права власності.

Таким чином, не можна вважати, що судами попередніх інстанцій дотримано вимог, передбачених статтями 43, 84 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи на підставі встановлених обставин справи і доказів, які були предметом дослідження і оцінки судом, та повного і послідовного викладення рішення.

Оскільки не встановлення зазначених обставин судами попередніх інстанцій є суттєвим порушенням норм процесуального права, які, з урахуванням меж перегляду справ в касаційній інстанції, встановлених статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України, унеможливили висновок суду касаційної інстанції щодо правильності визначення і правової оцінки спірних правовідносин, підстав і предмета доказування у справі, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене в цій постанові, дослідити належним чином матеріали справи, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін, і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, вирішити спір.