Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б. М., суддів: Коваленка В.М., Короткевича О. Є. (доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року Господарського суду Харківської області від 10.09.2013 року у справі № 922/3646/13 за позовом доОСОБА_4 ПАТ "Миропільська паперова фабрика" про Стягнення 62 676,25 грн.у судовому засіданні взяли участь представники: не з'явились

Гр. ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до ПАТ "Миропільська паперова фабрика" (далі - відповідач) про стягнення 62 676,25 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

02.09.2013 року ухвалою суду порушено провадження у справі № 922/3646/13 про стягнення з ПАТ "Миропільська паперова фабрика" суми в розмірі 62 676,25 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2013 року припинено провадження у справі № 922/3646/13.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 вказане рішення у справі № 922/3646/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ПАТ "Миропільська паперова фабрика" середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з 10.02.2012 р. по 30.05.2013 р. у розмірі 62676,25 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що господарського суду Харківської області від 05.04.2013 р. порушено провадження у справі № 922/3646/13 про банкрутство ПАТ "Миропільська паперова фабрика", введено процедуру розпорядження майном.

Офіційне оголошення про порушення зазначеної справи про банкрутство опубліковано в газеті "Голос України" № 72 від 13.04.2013 року.

Припиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції встановив невідповідність посилань в рішенні суду першої інстанції на норми ч. 1 ст. 14 Закону та встановив, що ОСОБА_4 може скористатись правом на звернення з кредиторськими вимогами до ПАТ "Миропільська паперова фабрика" в межах провадження у справі про банкрутство боржника - ПАТ "Миропільська паперова фабрика".

Однак з висновками судів попередніх судових інстанцій не можна погодитись із таких підстав.

Частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону (2343-12) , слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, як-от: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК (у редакції Закону) та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.

Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (остання частина статті 16 ГПК), та розглядаються, як і справи у спорах боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (частина восьма статті 23 Закону), у позовному провадженні - на відміну від: заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (стаття 20 Закону); заяв щодо відшкодування збитків у зв'язку з відмовою керуючого санацією від правочину (договору); заяв щодо порушення сторонами умов правочинів (договорів), вчинених згідно з планом санації (частини десята, одинадцята статті 28 Закону); спорів, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна (частина восьма статті 44 Закону), які розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство.

Тому колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (остання частина ст. 16 ГПК України) та розглядаються у позовному провадженні - на відміну від заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), тому судами попередніх інстанцій було прийнято передчасне рішення про припинення провадження у справі, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам.

У силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України), суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені порушення та прийняти рішення по суті справи.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та неправильним застосуванням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення

Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 10.09.2013 року у справі № 922/3646/13 скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.