Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравчука Г.А., суддів Мачульського Г.М. (доповідач), Полянського А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луганського національного аграрного університету на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р. у справі № 913/2092/13 Господарського суду Луганської області за позовом Луганського національного аграрного університету до 1. Відділу державної виконавчої служби Новоайдарського районного управління юстиції 2. Управління державної казначейської служби України у Новоайдарському районі Луганської області третя особа Приватне акціонерне товариство "Аграрно-переробне підприємство "Редан" про відшкодування майнової шкоди, -

Звернувшись у суд з даним позовом, Луганський національний аграрний університет (далі - Університет) просив з урахуванням зменшення та зміни позовних вимог стягнути з держави в особі Управління державної казначейської служби України у Новоайдарському районі Луганської області (далі - Казначейство) 98968,87 грн. шкоди, завданої Відділом державної виконавчої служби Новоайдарського районного управління юстиції (далі - Виконавча служба). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у результаті незаконних дій Виконавчої служби, що підтверджується ухвалами суду, не були виконані затверджена мирова угода між Університетом та Приватним акціонерним товариством "Аграрно-переробне підприємство "Редан" (далі - Товариство), та накази господарського суду від 15.10.2012 р., що призвело до матеріальних втрат позивача.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 12.11.2013 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Голенко І.П., судді Вінніков С.В., Москаленко М.О.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Москальова І.В., судді Діброва Г.І., М'ясищев А.М.), в позові відмовлено.

У касаційній скарзі Університет просить скасувати постанову апеляційного суду і рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування і порушення судами норм процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Відповідно до приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а згідно статті 11111 ч.2 п.4 цього кодексу у постанові суду касаційної інстанції мають бути зазначені стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на примусовому виконанні Виконавчої служби знаходиться ухвала Господарського суду Луганської області від 10.11.2009 р. у справі № 17/177 про затвердження мирової угоди і 10.12.2012 р. ухвалою Господарського суду Луганської області, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.02.2013 р., скарга Університету на бездіяльність Виконавчої служби була задоволена, визнано незаконною бездіяльність Виконавчої служби щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Луганської області від 10.11.2009 р. у справі № 17/177 про затвердження мирової угоди, та зобов'язано Виконавчу службу вжити необхідних заходів щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Луганської області від 10.11.2009 у справі № 17/177.

Крім того в іншій справі № 19/5014/548/2012 08.04.2013р. ухвалою Господарського суду Луганської області скаргу Університету на бездіяльність Виконавчої служби задоволено, визнано незаконною бездіяльність Виконавчої служби щодо примусового виконання наказів Господарського суду Луганської області від 15.10.2012 р. у справі № 19/5014/548/2012 про примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012 р., та зобов'язано Виконавчу службу вжити необхідні заходи щодо примусового виконання наказів Господарського суду Луганської області від 15.10.2012 р. у справі № 19/5014/548/2012 про примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012 р.

Враховуючи викладене, Університет звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з держави через Казначейство сум коштів, що ним не були отримані через незаконну бездіяльність Виконавчої служби.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про відмову у позові мотивував тим, що підстави для стягнення зазначеної у позові суми, відсутні.

Судові рішення не підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Згідно частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами цієї норми відшкодування майнової шкоди є компенсацією певних майнових втрат особи.

Разом з тим, із доводів, наведених у позові, та із встановлених судами обставин справи вбачається, що Університет не втратив права отримати належне йому за вказаними вище виконавчими провадженнями, тому за наведених ним обставин не зазнав майнових втрат, а задоволення позову у даній справі призвело б до отримання Університетом коштів у подвійному розмірі, що суперечило б таким загальним засадам цивільного законодавства, наведеним у статті 3 Цивільного кодексу України, як справедливість, добросовісність та розумність.

Оскільки суд касаційної інстанції не встановив порушень чи неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до прийняття неправильного по суті спору судового рішення, підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п.1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, -

Касаційну скаргу Луганського національного аграрного університету залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р. у справі Господарського суду Луганської області № 913/2092/13, залишити без змін.