Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., представники: позивача, відповідача, третьої особи не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р. у справі № 2-3/5693-2009 господарського суду Автономної Республіки Кримза позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ілсі" третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про стягнення 300 000 грн.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ілсі" про стягнення 300 000,00 грн., які були отримані відповідачем від позивача на підставі договору безвідсоткового цільового займу від 23.04.2009 р., посилаючись на невиконання ТОВ "Фірма "Ілсі" зобов'язання повернути кошти та на приписи статей 1046 - 1050 Цивільного кодексу України.

ТОВ "Фірма "Ілсі" визнало позов у повному обсязі, вказавши на відсутність грошових коштів та запропонувавши фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 передати в рахунок погашення заборгованості нерухоме майно, про що укласти мирову угоду.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 р. у справі № 2-3/5693-2009 (суддя Соколова І.О.) затверджено мирову угоду, укладену між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ілсі" в особі директора товариства Сусанова Ігоря Степановича в редакції, викладеній в резолютивній частині ухвали; провадження у справі припинено.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2009 р. на підставі статті 89 Господарського процесуального кодексу України внесено зміни до ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 р. та викладено пункт 2 тексту мирової угоди в редакції заяви сторін про виправлення описки в ухвалі та угоди сторін про виправлення помилки в мировій угоді; в іншій частині ухвалу залишено без змін.

Відповідно до умов мирової угоди, (з урахуванням змін, внесених до пункту 2), з метою вирішення спору, товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ілсі" передає у власність фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 нежитлове приміщення на першому поверсі літ. "А" № 1, 2, 3, 4, 3а, загальною площею 47,10 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Засновник товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ілсі" ОСОБА_4, не погодившись з ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 р., з врахуванням змін, внесених ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2009 р., та посилаючись на неправомірність мирової угоди, укладеної між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ілсі" як такої, що зачіпає її права та інтереси, звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 р. залучено ОСОБА_4 до участі у справі № 2-3/5693-2009 у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору; відновлено третій особі строк на звернення до суду з апеляційною скаргою; прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_4 до провадження та призначено її до розгляду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р. скасовано ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 р., з врахуванням ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2009 р.; справу № 2-3/5693-2009 передано господарському суду Автономної Республіки Крим для подальшого розгляду.

Господарський суд Автономної Республіки Крим ухвалою від 04.04.2013 р. залишив без розгляду позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ілсі" 300 000,00 грн. на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2013 р., ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2013 р. скасовано; справу № 2-3/5693-2009 направлено до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду по суті.

Водночас Вищий господарський суд України постановою від 15.10.2013 р. скасував постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р., а справу № 2-3/5693-2009 направив на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду у зв'язку з тим, що суд порушив норми процесуального законодавства, зокрема, не повідомивши належним чином позивача у справі - фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 про час та місце судового засідання, що в будь-якому випадку є підставою для скасування судового рішення відповідно до частини 2 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України.

За результатом нового розгляду справи № 2-3/5693-2009 Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 27.11.2013 р. (колегія суддів: головуючий Плут В.М., судді Видашенко Т.С., Балюкова К.Г.) ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 р. залишив без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, повторно розглянувши її по суті.

ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р., та прийняти нове рішення, яким відмовити у затвердженні мирової угоди, укладеної між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ілсі", та направити справу № 2-3/5693-2009 до господарського суду Автономної Республіки Крим для подальшого розгляду, посилаючись на неналежне дослідження судами попередніх інстанцій обставин справи, які мають суттєве значення для розгляду спору, та ненадання цим обставинам належної правової оцінки, що призвело порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 є засновником товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ілсі" і володіє п'ятдесятьма відсотками його статутного капіталу, при цьому, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виносячи ухвалу про затвердження мирової угоди, укладеної між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та ТОВ "Фірма Ілсі", не залучив ОСОБА_4 до участі у справі, що позбавило її права на захист своїх прав та інтересів, які полягають, зокрема, в тому, що відчужуване нерухоме майно, яке є предметом вказаної мирової угоди, являється власністю ТОВ "Фірма Ілсі", вирішення питань про відчуження якого на суму, що складає п'ятдесят і більше відсотків майна товариства відноситься до виключної компетенції зборів учасників відповідно до Статуту ТОВ "Фірма Ілсі", які, за твердженням ОСОБА_4, не проводились.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.02.2014 р. касаційну скаргу ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.02.2014 р., про що сторін було повідомлено належним чином.

Сторони не скористались правом присутності своїх представників у судовому засіданні 19.02.2014 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 2 мирової угоди, укладеної між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ілсі" в особі директора товариства Сусанова Ігоря Степановича, (з врахуванням внесених змін), фізична особа - підприємець ОСОБА_5 відмовляється від подальшого продовження позовного провадження по погашенню заборгованості у розмірі 300 000,00 грн. товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ілсі"; в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Фірма Ілсі" передає, а фізична особа - підприємець ОСОБА_5 приймає у власність нежитлове приміщення на першому поверсі літ. "А" № 1, 2, 3, 4, 3а, загальною площею 47,10 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1; за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 визнається право власності на вказане нежитлове приміщення.

Предметом оскарження є ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 р., з врахуванням змін, внесених ухвалою від 11.12.2009 р., якою було затверджено мирову угоду, укладену між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ілсі" (відповідачем), та припинено провадження у справі.

За результатом розгляду апеляційної скарги третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - засновника товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ілсі" ОСОБА_4, Севастопольський апеляційний господарський суд прийняв постанову від 04.02.2013 р., якою скасував ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 р., з врахуванням ухвали від 11.12.2009р., а справу передав господарському суду Автономної Республіки Крим для подальшого розгляду, посилаючись на те, що суд першої інстанції всупереч приписам норм процесуального права дійшов передчасного висновку, затвердивши мирову угоду між сторонами та припинивши провадження у справі.

Зокрема, суд апеляційний суд встановив, що в основу мирової угоди, укладеної між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ілсі", покладено передання відповідачем у власність позивача нежитлового приміщення та одночасне визнання за останнім права власності на це нежитлове приміщення, з чого вбачається, що умови вказаної мирової угоди не стосується правовідносин сторін, які є предметом спору - стягнення грошових коштів на виконання умов укладеного між сторонами договору безвідсоткового цільового займу від 23.04.2009 р., до того ж, за своїм змістом вказана мирова угода є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами і може призвести до виникнення нового спору, адже правовідносини, що виникають з приводу відчуження нерухомого майна та визнання права власності на нього, твердо врегульовані законодавством і не можуть змінюватись волевиявленням сторін, крім того, вказана мирова угода зачіпає права та інтереси засновника ТОВ "Фірма Ілсі" ОСОБА_4, що в цілому свідчить про неправомірність такої мирової угоди та її невідповідність чинному законодавству.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 р., з врахуванням ухвали від 11.12.2009 р., про затвердження мирової угоди між сторонами та припинення провадження у справі, прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема, статті 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на неповне та неналежне встановлення всіх обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, та статті 78 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність з боку суду першої інстанції при затвердженні мирової угоди належної перевірки повноважень представників на укладення такої угоди, наслідків вчинення дій, передбачених умовами вказаної мирової угоди, а також відповідності мирової угоди предмету спору та чинному законодавству.

Крім того, апеляційним судом було встановлено порушення норм процесуального права при винесенні господарським судом Автономної Республіки Крим ухвали від 11.12.2009 р. про виправлення описки, якою, всупереч приписів статті 89 Господарського процесуального кодексу України, було фактично змінено зміст ухвали суду від 05.11.2009 р.

Здійснюючи касаційний перегляд справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України встановив порушення Севастопольським апеляційним господарським судом при винесенні постанови від 04.02.2013 р. приписів статті 98 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неналежним повідомленням позивача у справі - фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про час та місце судового засідання, що призвело до неможливості захисту з боку останньої своїх прав за інтересів під час апеляційного розгляду справи і стало підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції відповідно до частини 2 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України, та направлення справи на новий апеляційний розгляд, з врахуванням вказівок постанови суду касаційної інстанції від 15.10.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатом нового розгляду справи Севастопольський апеляційний господарський суд прийняв постанову від 27.11.2013р., якою залишив без змін ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 р. як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, розглянувши її по суті повторно та дійшовши, при цьому, протилежного висновку про відповідність мирової угоди, укладеної між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ілсі" в особі директора товариства Сусанова Ігоря Степановича, вимогам закону, встановивши, що вказана мирова угода стосується лише сторін по справі та не зачіпає прав та законних інтересів інших осіб, зокрема, і засновника ТОВ "Фірма Ілсі" ОСОБА_4, може бути виконана у відповідності з її умовами, підписана уповноваженими особами та вирішує спір, який виник між сторонами.

Разом з тим, виконуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 15.10.2013 р., які в силу приписів частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду під час нового розгляду справи та в даному випадку стосувались порушення Севастопольським апеляційним господарським судом при винесенні постанови від 04.02.2013 р. норм процесуального права, що полягали виключно в неналежному повідомленні про час та місце засідання суду апеляційної інстанції позивача у справі - фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, вбачається, що апеляційний суд при винесенні постанови від 27.11.2013 р. вийшов за межі вказівок суду касаційної інстанції, здійснивши повторний перегляд ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 р. по суті, при перегляді якої раніше вже дійшов протилежного висновку.

До того ж, слід зауважити, що дійшовши висновку про залишення без змін ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 р., з врахуванням ухвали від 11.12.2009 р., як такої, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, апеляційний суд, крім затвердження мирової угоди, укладеної між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ілсі", підтримав припинення провадження у справі. При цьому, в матеріалах справи міститься постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 р., яка була підтримана постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2013 р., про скасування ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2013р., якою позов у даній справі було залишено без розгляду, та направлення справи до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду по суті.

З викладеного вбачається, що Севастопольським апеляційним господарським судом у даній справі було винесено дві постанови, які суперечать одна одній - від 20.08.2013 р., якою скасовано ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2013 р. про залишення без розгляду позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ілсі" та направлено справу до суду першої інстанції для розгляду вказаного позову по суті, та від 27.11.2013 р., якою залишено без змін ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 р., з врахуванням ухвали від 11.12.2009 р., про затвердження мирової угоди, укладеної між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та ТОВ "Фірма Ілсі", та зупинення провадження у справі, що в решті призвело до юридичного колапсу.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) відповідний порядок прийняття судових рішень, не передбачає можливість одночасного направлення справи до суду першої інстанції на розгляд по суті та підтримання ухвали про припинення провадження в цій же справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що Севастопольський апеляційний господарський суд, повторно переглянувши ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2009 р. про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі, та залишивши її без змін, вийшов за межі не тільки вказівок Вищого господарського суду України, але й передбачених Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) повноважень апеляційного суду, чим порушив норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи обмеження, встановлені частиною 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а також з огляду на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі засновника товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ілсі" - ОСОБА_4, вважає, що вищезазначене є підставою для скасування оскаржуваної постанови із направленням справи до Севастопольського апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд з врахуванням вказівок, викладених у даній постанові.

Керуючись статтями 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р. у справі № 2-3/5693-2009 господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати.

Справу № 2-3/5693-2009 направити на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.