Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Гончарука П.А., судді Кондратової І.Д., судді Стратієнко Л.В., за участю представників сторін від позивача не з'явився; від відповідача Шимич Ю.А.; від третьої особи не з'явився; від ДВС не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року за заявою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Марченка О.М. про роз'яснення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 року у справі № 922/2043/13 Господарського суду Харківської областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" до Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій - Прогрес" про розірвання договорів та стягнення 544 685,00 грн

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Черленяк М.І., судді Камишевої Л.М., судді Шепітько І.І.) скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2013 року у справі № 922/2043/13, прийнято нове рішення, яким розірвано договір про участь у фонді фінансування будівництва виду А "Прогрес" від 28.12.2007 року № 22-07-10/181Д та договір про відступлення права вимоги від 28.12.2007 року № 22-07-10/181ДВ, укладені між Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" (надалі - ПАТ "ХК "Київміськбуд") та Публічним акціонерним товариством Банк "Меркурій" (надалі - ПАТ Банк "Меркурій"), стягнуто з ПАТ Банк "Меркурій" (м. Харків, вул. Петровського, 23, код ЄДРПОУ 14360386, МФО 351663, рахунок для обслуговування ФФБ виду А "Прогрес" № 26013906 в ПАТ банк "Меркурій") на користь ПАТ "ХК "Київміськбуд" інвестовані у будівництво кошти у сумі 544685,00 грн, а також здійснено розподіл судових витрат.

04.10.2013 року на виконання постанови було видано наказ, в якому зазначена резолютивна частина постанови.

21.11.2013 року старший державний виконавець Київського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Харківській області Марченко О.М. звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з заявою про роз'яснення його постанови від 19.03.2013 року, в якій просив зазначити : чи може бути звернено стягнення з власного майна боржника ПАТ Банк "Меркурій", або стягнення повинно відбуватися виключно з рахунку 26013906 в ПАТ Банк "Меркурій", який відкрито для обслуговування ФФБ виду А "Прогрес".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Черленяк М.І., судді Камишевої Л.М., судді Пелипенко Н.М.) за заявою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Марченко О.М. на підставі ст. 89 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України (1798-12) роз'яснено, що кошти, стягнуті з ПАТ Банк "Меркурій" (м. Харків, вул. Петровського, 23, код ЄДРПОУ 14360386, МФО 351663, рахунок для обслуговування ФФБ виду А "Прогрес" № 26013906 в ПАТ банк "Меркурій") на користь ПАТ "ХК "Київміськбуд" (м. Київ, вул. Суворова, 4/6, код ЄДРПОУ 23527052) інвестовані у будівництво в сумі 544685,00 грн, підлягають стягненню виключно з рахунку № 26013906 в ПАТ Банк "Меркурій" (МФО 351663), який відкрито для обслуговування ФФБ виду А "Прогрес". Також роз'яснено, що звернення стягнення на майно ПАТ Банк "Меркурій" або на грошові кошти, що зберігаються на інших рахунках, діючим законодавством України, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, не передбачено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду про роз'яснення судового рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (978-15) та порушенням норм ст.ст. 89, 115 ГПК України. Позивач вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно роз'яснено судове рішення, оскільки не враховано, що відповідач несе відповідальність перед позивачем всім своїм майном, а не конкретним рахунком для обслуговування ФФБ виду А "Прогрес". Позивач також вказує на те, що апеляційний суд порушив принцип справедливості та захисту прав та інтересів потерпілої сторони, оскільки не застосував найбільш ефективний та справедливий спосіб порушених відповідачем майнових прав позивача, а заздалегідь визначив спосіб, який унеможливлює захист порушених прав компанії.

Позивач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю працівників у інших судах.

Враховуючи те, що до клопотання не додано докази, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а також приймаючи до уваги те, що згідно приписів ст. 77 ГПК України відкладення розгляду касаційної скарги можливе лише в межах строків, встановлених для розгляду справи, і у разі, коли за якихось обставин її не може бути вирішено в даному засіданні, а в даному випадку строк розгляду касаційної скарги закінчився, і неявка представника позивача в засідання суду касаційної інстанції не перешкоджає перегляду справи в суді касаційної інстанції, в задоволенні клопотання суд відмовляє.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав, усно в судовому засіданні відхилив її доводи повністю.

Вищий господарський суд України, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування господарським судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Відповідно до вимог ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення або зміст наказу є незрозумілими, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення такого рішення чи змісту документа. Роз'яснення рішення, ухвали здійснюється господарським судом за правилами ст. 89 ГПК України.

Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Пленум Вищого господарського суду України в абз. 3 п. 17 постанови від 23.03.2012 року N 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) зазначив, що здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухваливши постанову від 19.03.2013 року, про роз'яснення якої було подано заяву, Харківський апеляційний господарський суд у мотивувальній частині цієї постанови зазначив, що "стягнення грошових коштів з рахунку ФФБ на виконання рішення суду здійснюється в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) при наявності грошових коштів на рахунку ФФБ" (абз. 10 стор. 8 постанови)", при цьому, "кошти підлягають стягненню виключно з рахунку 26013906 в ПАТ банк "Меркурій" (МФО 351663), який відкрито для обслуговування ФФБ виду А "Прогрес", та на який зараховувались кошти довірителів згідно договорів про участь у фонді фінансування будівництва (договорів управління майном), в тому числі і кошти від ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" (абз. 2 стор. 9 постанови).

У резолютивній частині цієї постанови апеляційний суд, постановивши стягнути з позивача на користь відповідача інвестовані у будівництво кошти у сумі 544685,00 грн, одночасно зазначив також й рахунок, з якого підлягають стягненню ці кошти, а саме : рахунок для обслуговування ФФБ виду А "Прогрес" № 26013906 в ПАТ банк "Меркурій". Отже, в резолютивній частині постанови суд апеляційної інстанції визначив спосіб виконання прийнятого рішення, а в мотивувальній частині - мотиви, за яких суд дійшов відповідного висновку.

Вищий господарський суд України вважає, що здійснюючи роз'яснення постанови, апеляційний господарський суд не змінив суті прийнятого судового рішення, і надане ним роз'яснення стосується тих питань, які були предметом судового розгляду. Підстави для зміни або скасування прийнятої у справі ухвали про роз'яснення постанови відсутні.

Доводи касаційної скарги, які фактично стосуються оскарження правового висновку, до якого суд дійшов у постанові від 19.09.2013 року, та мотивів прийняття цієї постанови, суд касаційної інстанції не приймає до уваги, оскільки постанова від 19.09.2013 року не є предметом касаційного перегляду, позивач в установленому порядку її не оскаржував, і вона набрала чинності та згідно ст. 124 Конституції України є обов'язковою до виконання на всій території України.

За таких обставин, оскільки прийнята у справі ухвала про роз'яснення постанови відповідає чинному законодавству, і доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду про роз'яснення постанови - без змін.

Керуючись ст. ст. 49, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року у справі № 922/2043/13 - без змін.