826/13739/15 Про скасування податкового повідомлення-рішення, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності - 28.05.2019 Прийняття

13 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (після реорганізації Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати в частині податкове повідомлення-рішення, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, мотивуючи невірним визначенням терміну прострочення в цій частині.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000634102 від 2 липня 2015 року в частині нарахування пені у розмірі 19611,17 грн.

Суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення дійшли висновку, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

У серпні 2016 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає, що рішення судів попередніх інстанції є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального права, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Товариством укладено зовнішньоекономічні контракти:

- з ВАТ "НК "Роснефть" (Російська Федерація) від 8 вересня 2014 року №100014/09068 про придбання дизельного палива, на виконання умов якого позивачем здійснено попередню оплату в сумі 2784150,00 дол. США.

Граничний термін надходження товару від нерезидента на суму 2784150,00 дол. США становив 1 січня 2015 року, а на суму 143385,45 дол. США - 18 січня 2015 року.

- з нерезидентом "Rosneft Trade Limited" (Кіпр) від 8 вересня 2014 року № ТТ-0045/14/GO про придбання дизельного палива, на виконання умов якого позивачем здійснено попередню оплату в сумі 4450000,00 євро.

Граничний термін надходження товару від нерезидента становив 8 січня 2015 року.

9 квітня 2015 року, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної операції за контрактами № 100014/09068К від 8 вересня 2014 року, № ТТ-0045/14/GO від 8 вересня 2014 року за період з 8 вересня 2014 року по 3 березня 2015 року, згідно з повідомленням уповноваженого ПАТ "Альфа Банк" від 4 лютого 2015 року № 10861-27.3-183429, за результатом якої складено акт перевірки від 9 квітня 2015 року № 403/28-00-41-34531123.

Відповідно до висновків проведеної перевірки встановлено порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за контрактами: № 100014/09068К від 8 вересня 2014 року, № ТТ-0045/14/GO від 8 вересня 2014 року за період з 8 вересня 2014 року по 03 березня 2015 року.

Податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 2 липня 2015 року № 0000634102, яким Товариству нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 245311,26 грн.

Перевіркою встановлено, що нерезидентом поставлено товар по контракту від 8 вересня 2014 року № 100014/09068 на суму 2854348,00 дол. США, однак імпортний товар на суму 138187,57 дол. США надійшов 9 січня 2015 року з порушенням законодавчо встановленого строку на 8 днів, решта дебіторської заборгованості, що виникла у платника податків станом на 18 січня 2015 року в сумі 73187,40 дол. США погашена шляхом повернення нерезидентом валютних коштів з порушенням законодавчо встановленого строку на 44 дні.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв`язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг запроваджено Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" № 959-XII від 16 квітня 1991 року (959-12) (тут та надалі нормативно-правові акти в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин).

Моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 вищезазначеного Закону є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Нормами статті 4 вищезазначеного Закону встановлено, зокрема, що порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, або момент переходу права власності.

В даному випадку момент переходу права власності на товар збігається з моментом перетину митного кордону України - 5 січня 2015 року.

З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що податковий орган повинен був нарахувати пеню за вищезазначеним контрактом за період з 2 січня 2015 року по 5 січня 2015 року, а не за період з 2 січня 2015 року по 8 січня 2015 року (день завершення митного оформлення).

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі № 826/13739/15 залишити без змін.