ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2014 року Справа № 922/4103/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.,
суддів: Жаботиної Г.В.,
Ковтонюк Л.В.
за участю представника позивача - Овчарук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 у справі № 922/4103/13 господарського суду Харківської області за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" про стягнення 2 119 165,58 грн.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2013 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" про стягнення 1 750 309,70 грн. основного боргу, 170 719,53 грн. пені, 64 563,48 грн. інфляційних втрат 133 572,87 грн. 3% річних.
В обґрунтування позову позивач зазначив про те, що ним на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу за державні кошти № 11/11-35БО-02 від 21.12.2010 було передано комунальному підприємству Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" в січні - квітні 2011 року природний газ на суму 5 770 376,03 грн. Проте відповідач розрахувався за ці послуги не в повному обсязі, тобто зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого природного газу в повному обсязі не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 1 750 309,70 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача в примусовому порядку, також просив стягнути з відповідача за період лютий 2011 року - травень 2013 року інфляційні втрати в розмірі 64 563,48 грн., 170 719,53 грн. пені та 133 572,87 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.10.2013 (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1 750 309,70 грн. основного боргу, 136 575,62 грн. пені, 133 572,87 грн. 3% річних, 50 561 грн. інфляційних втрат та 42 103,26 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 (колегія у складі суддів: Сіверін В.І., Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2013 залишено без змін.
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" вважає постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 та рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2013 в частині часткового задоволення вимог щодо стягнення інфляційних втрат такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить їх в цій частині скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Приймаючи рішення щодо часткового задоволення вимог про стягнення інфляційних втрат, місцевий господарський суд, з яким погодилася і апеляційна інстанція, виходив з того, що "при здійсненні позивачем розрахунку інфляційних втрат, позивач здійснив розрахунок за період з лютого 2011 року по травень 2013 року, який склав 64 563,48 грн. Тоді як розрахунок повинен був проводитися за весь час прострочення, тобто до моменту звернення з позовною заявою до суду (по серпень 2013 року)", а тому дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 50 561 грн.
Із такими висновками касаційна інстанція погодитись не може, оскільки за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, лише на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проте, місцевий господарський суд вийшов за межі позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у порушення положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , відповідно до пункту 2 статті 83 якого господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
З урахуванням викладеного прийняті у справі рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2013 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення з комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 50 561 грн. інфляційних втрат з направленням справи в цій частині вимог на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 та рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2013 у справі № 922/4103/13 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 50 561 грн. інфляційних втрат, а справу в цій частині вимог направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий В. Карабань судді: Г. Жаботина Л. Ковтонюк