ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2014 року Справа № 904/1239/13-г
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І. суддів Бондар С.В. (доповідач), Палія В.В. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явились на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року у справі № 904/1239/13-г за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі відповідач) в якому просило зобов'язати відповідача списати з рахунку: Шульженко В.Г. зайве виплачені кошти, які знаходяться на р/р 262063659.12100 - за період з 27.08.2006 по 01.01.2008р. у розмірі - 5 152,26 грн.; Седенок М.І. зайве виплачені кошти, які знаходяться на р/р 2909812/0129712800 - за період з 26.04.2008р. по 31.05.2008р. у розмірі 2 275,47 грн.; Березняк О.В. зайве виплачені кошти, які знаходяться на р/р 2909812/0180817000 - за період з 01.02.2008р. по 29.02.2008р. у розмірі - 253,40 грн.; Стишко В.А. зайве виплачені кошти, які знаходяться на р/р 13.24840 - за період з 13.01.2002р. по 30.09.2008р. у розмірі - 6024,73 грн., на рахунок позивача.
Спірні суми є страховими виплатами потерпілим на виробництві.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2013 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Суди прийшли до висновку, що кошти, які знаходяться на поточних рахунках клієнта банку, є власністю цього клієнта, а не банку, який уповноважений здійснювати розрахункові операції за рахунками лише на підставі доручення клієнта або рішення суду чи на договірних засадах.
В зв'язку з відсутністю порушень в діях відповідача, у суду не було підстав для застосування строку позовної давності, відповідно до ст. 267 ЦК України (про що зазначав відповідач у своєму відзиві на позовну заяву (т.1 а.с. 39-41).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В своїй касаційній скарзі позивач посилається на додаткову угоду № 2 до Договору № 21 від 11.07.2001 року (далі Договір) та вважає, що судом невірно застосовано діюче законодавство.
Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Між позивачем та відповідачем, укладено Договір .
Предметом Договору є співробітництво в наданні послуг по виплаті грошових коштів клієнтам позивача. Позивач перераховує на транзитні рахунки відповідача суми страхових виплат та інших грошових коштів, а відповідач надає послуги по виплаті вищевказаних сум потерпілим на виробництві, та особам, які мають на це право згідно чинного законодавства (розділ 1 Договору, т.1 а.с.10-12).
Додатковою угодою № 2 від 01.01.2003р. (а.с.18) сторони доповнили Договір пунктом 5.6, згідно з яким суми страхових виплат, перерахованих на особовий рахунок потерпілого, але не належних йому з дня його смерті, підлягають поверненню на рахунок позивача. Суми страхових виплат, зараховані на поточний рахунок потерпілого, починаючи з дня його смерті, відповідач протягом трьох банківських днів з моменту отримання письмової вимоги, при умові наявності цих сум на поточному рахунку потерпілого, повертає їх на рахунок позивача.
Згідно з зібраними матеріалами справи, на обліку у позивача перебували громадяни Шульженко В.Г., Седенок М.І., Березняк О.В. та Стишко В.А.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серія 1-КИ №099228 від 30.08.2006 року (а.с. 25) Шульженко В.Г. помер 27.08.2006 року.
Відповідно до довідки позивача (а.с. 24) потерпілому Шульженко В.Г. зайво виплачені страхові виплати в розмірі 5 152, 26 грн. за період з 27.08.2006 року по 01.01.2008 року, які були перераховані на рахунок № 262063659.12.12100, який відкрито у відповідача.
Згідно з повідомленням про громадян, які померли з 01.05.2008 року по 10.05.2008 року, наданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області від 10.05.2008 року № 949/04-36 (а.с. 23), Седенок М.І. помер 26.04.2008 року.
Відповідно до довідки позивача (а.с. 22) потерпілому Седенок М.І. зайво виплачені страхові виплати в розмірі 2 275,47 грн. за період з 26.04.2008 року по 31.05.2008 року та перераховані на рахунок № 2909812/0129712800, який відкрито у відповідача.
Згідно свідоцтва про смерть серія1-КИ № 201673 від 02.02.2008 року (а.с. 29) Березняк О.В. померла 01.02.2008 року.
Відповідно до довідки позивача (а.с. 28) отримувачу Березняк О.В. (утриманець Березняк Анна Сергіївна) зайво виплачені страхові виплати по втраті годувальника в розмірі 253,40 грн. за період з 01.02.2008 року по 29.02.2008 року та перераховані на рахунок № 2909812/0180817000, який відкрито у відповідача.
Згідно з рішенням Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу від 01.09.2004 року (а.с. 27) гр. Стишко В.А., 1933 року народження визнаний безвісно відсутнім.
Відповідно до довідки позивача (а.с. 26) потерпілому Стишко В.А. зайво виплачено страхові виплати в розмірі 6 024, 73 грн. за період з 31.01.2002 року по 30.09.2008 року та перераховані на рахунок № 13.24840, який відкрито у відповідача.
Частиною першою статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
За статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. За статтею 40 вказаного Закону страхові виплати провадяться щомісячно, а за бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.
В силу статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За статтею 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, право на пенсію, допомогу або на інші виплати встановлені законом.
Водночас, відповідно до приписів статей 1066, 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку регулює правовідносини між банком та клієнтом; за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
В матеріалах справи відсутні докази того, що вказані позивачем потерпілі особи надавали право на перерахування коштів з їх рахунків на рахунок позивача за ініціативою відповідача або позивача.
Доказів того, що відповідач має право проводити самостійне списання зарахованих грошових коштів з рахунків зазначених вище осіб (на підставі відповідних договорів укладених з фізичними особами) в матеріалах справи не міститься.
Оскільки, відповідач не має права розпоряджатися спірною сумою коштів, що знаходяться на рахунках фізичних осіб, а обов'язок відповідача здійснити дії щодо особового рахунку клієнта (його спадкоємців), в тому числі списати кошти з особового рахунку клієнта виникає лише у визначених законодавством випадках, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а судові рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволені касаційної скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кривому Розі Дніпропетровської області відмовити.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року прийняті у справі № 904/1239/13 -г залишити без змін.
Головуючий
Судді
|
В.І.Дерепа
С.В.Бондар
В.В.Палій
|