Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Жукової Л.В., Студенця В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" на постанову та на рішення Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року господарського суду Харківської області від 07.10.2013 року у справі господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" про стягнення 823 829,95 грн.в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Станишевський І.С., - відповідача:не з"явився,

У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (далі - КП "Балаклійські теплові мережі") про стягнення 669 658,03 грн. - основного боргу, 60 785,66 грн. - пені, 73 236,65 грн. - 7% штрафу, 7 992,48 грн. - інфляційних втрат та 12 157,13 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем природного газу за договором купівлі - продажу природного газу № 12-0747-БО-2 від 05.07.2012 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.10.2013 року, з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 24.10.2013 року про виправлення описки, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 669 658,03 грн. - основного боргу, 48 628,53 грн. - пені, 58 589,32 грн. - 7% штрафу, 12 157,13 грн. - 3% річних, 2 352,63 грн. інфляційних втрат та 16 363,80 грн. судового збору. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 12 157,14 грн., штрафу у розмірі 14 647,33 грн. та інфляційних втрат в сумі 5 639,85 грн. відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року рішення місцевого господарського суду від 07.10.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року та рішення Харківської області від 07.10.2013 року скасувати в частині відмови у стягненні 12 157,14 грн. пені та 14 647,33 грн. штрафу і прийняти нове рішення, яким ці позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій дослідили лише ступінь виконання зобов'язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, також, в поданій касаційній скарзі заявник вказує, що в оскаржуваних судових актах жодним чином не вмотивовано, не наведено та необґрунтовано в чому саме полягає винятковість обставин у даній справі.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, КП "Балаклійські теплові мережі" подало касаційну скаргу, відповідно до якої просить суд скасувати оскаржувані судові акти в частині відмови у зменшенні розміру штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанцій.

Вказана касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не вірно здійснили розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки вони не врахували, що підставою для здійснення остаточних розрахунків між сторонами є акти приймання - передачі природного газу.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 05.07.2012 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Балаклійські теплові мережі" (покупець) був укладений договір № 12-0747-БО купівлі - продажу природного газу, відповідно до умов якого, продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Згідно з п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.2 договору, в разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором та поставив відповідачу у жовтні - грудні 2012 року природний газ у обсязі 966,410 тис. куб. м на загальну суму 4 505 148,29 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Проте, відповідач, в порушення приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України лише частково оплатив вартість отриманого природного газу, заборгувавши 669 658,03 грн. Зазначена сума боргу була стягнута попередніми судовими інстанціями і не оскаржується ні позивачем, ні відповідачем.

Предметом касаційного оскарження, є прийняті у справі судові акти в частині стягнення з відповідача пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст. 233 ГК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За переконанням колегії суддів, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що газ, який постачається за укладеним договором, використовується відповідачем для потреб населення та бюджетних установ, які несвоєчасно вносять оплату за спожитий природний газ, також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що збитковість господарської діяльності відповідача пов'язана з наявністю бюджетної заборгованості з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію перед відповідачем, що унеможливлює своєчасну оплату останнім поставленого позивачем природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами обох інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що мало місце порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі - продажу природного газу.

Встановивши факт прострочення виконання зобов'язання за договором купівлі - продажу природного газу щодо оплати вартості поставленого газу, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо обґрунтованості позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 12 157,13 грн. - 3% річних та 2 352,63 грн. інфляційних втрат у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Доводи ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про необґрунтоване зменшення судами попередніх інстанцій розміру пені, що підлягає стягненню за порушення строків оплати за природний газ є такими, що не можуть бути прийнятті до уваги колегією суддів, оскільки судами попередніх інстанцій, при вирішенні даного питання було вірно досліджено ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та інші фактори, які вплинули на можливість своєчасної оплати відповідачем вартості поставленого природного газу.

Доводи КП "Балаклійські теплові мережі", які викладені в касаційній скарзі, щодо невірного розрахунку штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних також не можуть бути взяті до уваги, оскільки згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Разом з тим, відповідач не надавав належних доказів в спростування здійсненого позивачем розрахунку позовних вимог. В свою чергу судами дана належна правова оцінка розрахунку позивача згідно зі ст. 43 ГПК України та не встановлено жодних помилок та неточностей.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг їх не спростовують.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року та рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2013 року у справі № 922/3509/13 залишити без змін.