ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2014 року Справа № 21/142
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Шевчук С.Р., суддів: Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач, розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р. та постанову господарського суду Львівської області від 10.10.2013 р. в частині призначення ліквідатором банкрута ОСОБА_4 у справі № 21/142 господарського суду Львівської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота Балка" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" про визнання банкрутом,
За участю представників:
- скаржника: Кісілевич О.М., дов. № 291/11.5.2 від 16.07.2013р.;
- ТОВ "Агрофірма "Золота Балка": не з'явилися;
- боржника: ОСОБА_4., ліквідатор;
- ПАТ "Укрсоцбанк": Злотенко К.С., за дов. №2782 від 18.12.2013р.;
- ТОВ "АУЗ Факторинг": Бадах С.М., дов. б/н від 28.01.2014р.;
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Львівської області від 10.10.2013 р. у справі № 21/142 (суддя Морозюк А.Я.), зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого - ОСОБА_4 зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії, замінено кредитора у справі Державну податкову інспекцію у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби його правонаступником - Городоцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області.
Не погоджуючись із зазначеною постановою господарського суду Львівської області, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову місцевого суду в частині призначення ліквідатором боржника ОСОБА_4 та прийняти нову постанову, якою призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Онушканича Ярослава Васильовича.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р. у справі № 21/142 (колегія суддів у складі головуючого судді Желік М.Б., суддів Плотніцький Б.Д., Малех І.Б.) постанову господарського суду Львівської області від 10.10.2013 р. у справі № 21/142 залишено без змін, а вимоги апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (вих. № 1464/1700-2 від 18.10.2013 р.) без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами в частині призначення ліквідатором боржника ОСОБА_4 Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 10.10.2013 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р. у справі № 21/142 в частині призначення ліквідатором банкрута ОСОБА_4 та прийняти нове рішення, яким призначити ліквідатором у справі арбітражного керуючого Онушканича Ярослава Васильовича. Заявлене скаржником клопотання про вжиття заходів забезпечення відповідно до ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України шляхом зупинення виконання оскаржуваної судових актів в частині призначення ліквідатором банкрута ОСОБА_4 до закінчення її перегляду в порядку касації колегією суддів касаційної інстанції не задоволено, оскільки у відповідності до ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції.
Арбітражним керуючим ОСОБА_4 подано відзив на касаційну скаргу з проханням оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів в частині призначення ліквідатором банкрута ОСОБА_4 колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
20.10.2009 р. ухвалою господарського суду Львівської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Софі", на підставі ст.ст. 11- 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторії на задоволення вимог кредиторів. Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника опубліковано в газеті "Голос України" № 21(4771) від 06.02.2010 р. та № 171 (4921) від 15.09.2010 р.
Постановою господарського суду Львівської області від 08.05.2012 р., залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 р., ТОВ "Торговий дім "Софі" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором - арбітражного керуючого Онушканича Я.В.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012 р. у справі № 21/142 скасовано рішення судів попередніх інстанцій та передано справу на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
На виконання вимог суду касаційної інстанції у відповідності до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, судом першої інстанції встановлено, що комітет кредиторів ТОВ "Торговий дім "Софі" за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутності пропозицій від потенційних інвесторів (санаторів), а також відсутності пропозицій щодо укладення мирової угоди прийняв рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатором ТОВ "Торговий дім "Софі" арбітражного керуючого - Онушканича Я.В., що відображено у протоколі № 7 від 04.03.2013 р.
Здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, встановив, що боржник не має можливості у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів у зв'язку з перевищенням вартості пасивів над майновими активами, боржник має ознаки стійкої неплатоспроможності, пропозицій від інвесторів та осіб, які мають намір взяти участь в процедурі санації та внести інвестиції з метою відновлення платоспроможності підприємства до розпорядника майна та суду не надходило, також відсутні пропозиції щодо укладення мирової угоди, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийняв обґрунтоване рішення щодо визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури.
Судами попередніх інстанцій з'ясовано наявність в матеріалах справи заяв чотирьох арбітражних керуючих на участь у справі про банкрутство боржника в якості ліквідаторів, зокрема, Котика Р.О., Колісника А.О, Онушканича Я.В та ОСОБА_4
Оцінив подані заявниками документи, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що арбітражним керуючим Колісником А.О., який в судове засідання не з'явився, не надано суду інформації станом на час розгляду справи про наявність чинного свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інформації щодо досвіду роботи арбітражного керуючого, кількості справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявності організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у даній справі, доказів страхування відповідальності арбітражного керуючого станом на час розгляду справи; арбітражним керуючим Котиком Р.О., який в судове засідання не з'явився, не надано суду інформації станом на час розгляду справи про наявність чинного свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), доказів щодо організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у цій справі, а також те, що в інформації щодо діяльності арбітражного керуючого Котика Р.О. зазначено лише три справи про банкрутство, в яких арбітражний керуючий виконує повноваження ліквідатора, що вказує на невеликий досвід його роботи. Судом першої інстанції здійснено аналіз наданої арбітражними керуючими Онушканичем Я.В. та ОСОБА_4 інформації про наявність організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у цій справі, умови страхування відповідальності, кількість справ, в яких вони брали та беруть участь як арбітражні керуючі, та враховано надану арбітражним керуючим ОСОБА_4 інформацію щодо кількості завершених справ про банкрутство, у яких він брав участь у якості ліквідатора та інформацію про результати його роботи. При цьому, судом першої інстанції зазначено про відсутність доказів, які б вказували на належність арбітражного керуючого ОСОБА_4 до категорій осіб, перелічених у ч.3 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Врахував подані зазначеними особами відомості щодо досвіду та показників роботи, суд першої інстанції призначив ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_4 як особи, яка має більший досвід роботи. Колегія суддів апеляційної інстанції погодилася в постанові з висновками суду першої інстанції щодо призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_4
Доводи скаржника про анулювання ліцензії арбітражного керуючого ОСОБА_4 а також наявність конфлікту інтересів та його заінтересованості у справі про банкрутство суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, оскільки постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-4607/12/1370 від 14.09.2012 р. (що набрала законної сили) скасовано наказ № 705/5, виданий Міністерством юстиції України від 08.05.2012 р. про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого в частині анулювання ліцензії НОМЕР_1 від 13.01.2012 р., виданої ФОП ОСОБА_4 на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій в частині призначення ліквідатора боржника, з огляду на наступне.
Відповідно до п.11 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) від 22.12.2011 р. № 4212-VI положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідаційної процедури - за його новою редакцією. Враховуючи перехідні та прикінцеві положення Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI (4212-17) при вирішенні питання щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора суди повинні керуватись вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції від 30.06.1999 р.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Згідно ч.1 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.
Відповідно до ч.8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, комітет кредиторів запропонував призначити арбітражного керуючого Онушканича Я.В. ліквідатором боржника. Разом з тим, на адресу господарського суду надійшли заяви і інших арбітражних керуючих Котика Р.О., Колісника А.О. та ОСОБА_4
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при виборі кандидатури ліквідатора боржника судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) обов'язки.
Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що виходячи з вимог ст.ст. 3-1, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", комітет кредиторів наділений правом запропонувати свою кандидатуру на посаду ліквідатора боржника, але, остаточне питання про обрання кандидатури на призначення ліквідатором боржника в будь-якому разі розглядає та вирішує господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.
Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції в постанові, оцінюючи докази за своїх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись спеціальним Законом, відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянув заяви арбітражних керуючих Онушканича Я.В., Котика Р.О., Колісника А.О. та ОСОБА_4, вважав за необхідне призначити ліквідатором боржника - арбітражного керуючого ОСОБА_4
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку, суд першої інстанції забезпечив належним чином можливість реалізації комітетом кредиторів свого права подання кандидатури арбітражного керуючого для призначення його на посаду ліквідатора підприємства - банкрута. Судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також, спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , у повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення, постанову господарського суду Львівської області від 10.10.2013 р. в частині призначення ліквідатором банкрута ОСОБА_4 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р. у справі № 21/142 - без змін.
Головуючий суддя:
Судді:
С. Шевчук
Н. Акулова
С. Владимиренко