Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Луцьк Волинської області на ухвалу від 11.11.2013 р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 5004/1550/12 господарського суду Волинської області

за заявою фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м. Луцьк Волинської області до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький м'ясокомбінат № 1", м. Луцьк Волинської області про визнання банкрутом розпорядник майна арбітражний керуючий Шевчук О.П. представники сторін в судове засідання не з'явилися

Ухвалою господарського суду Волинської області від 04.12.2012 року порушено провадження у справі № 8/5004/1550/12 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький м'ясокомбінат № 1" (далі - Боржник, Товариство) за заявою фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (далі - Кредитор, Підприємець) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.04.2013 року (суддя - А.М. Кравчук) затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства із визначенням визнаних вимог кредиторів, розміри таких вимог та черговістю задоволення, у тому числі вимоги публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (далі-Банк) на суму 3 036 602 грн. 60 коп. - 1 черга задоволення, 814 грн. 75 коп. - 4 черга задоволення, 1 033 534 грн. 40 коп. - 6 черга задоволення. В задоволенні вимог Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Луцьку в сумі 135 346 грн. 77 коп. відмовлено. При цьому, розпорядника майна зобов'язано вжити заходи, відповідно до закону, спрямовані на проведення зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2013 року) за результатами апеляційного провадження ухвалу господарського суду Волинської області від 17.04.2013 року в частині вимог Банку залишено без змін.

Не погодившись частково із ухвалою місцевого суду від 17.04.2013 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 також звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 17.04.2013 року, обґрунтувавши вимоги невключенням судом до реєстру вимог кредиторів витрат ініціюючого кредитора на публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство в сумі 527 грн. 00 коп.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року (головуючий суддя - Бригинець Л.М., судді: Демидюк О.О., Огороднік К.М.) провадження за апеляційною скаргою Підприємця на ухвалу господарського суду Волинської області від 17.04.2013 року припинено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Волинської області від 17.04.2013 року, так і ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року, обґрунтувавши касаційні вимоги невключенням місцевим судом до реєстру вимог кредиторів витрати ініціюючого кредитора на публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство в сумі 527 грн. 00 коп.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 31 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.01.2014 року Підприємцю відмовлено в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Волинської області від 17.04.2013 року, та прийнято до провадження в частині оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, припиняючи провадження за апеляційною скаргою Підприємця на ухвалу місцевого суду від 17.04.2013 року (за результатами проведення попереднього засідання у справі та затвердження реєстру вимог кредиторів), апеляційний суд зазначив, що згідно постанови апеляційного суду від 29.05.2013 року (яка була залишена без змін касаційним судом постановою від 02.10.2013 року) за результатами здійснення апеляційного провадження з перегляду вказаної ухвали місцевого суду вже було прийнято рішення і ця ухвала підтримана апеляційним судом в повному обсязі, тобто оскаржуване Підприємцем судове рішення місцевого суду вже переглядалось в апеляційному та касаційному порядку. Також апеляційний суд вказав, що в поданий розпорядником майна Боржника реєстр вимог кредиторів були включені в повному обсязі витрати ініціюючого кредитора на оплату публікації оголошення про порушення справи про банкрутство та судові витрати у справі.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними висновками апеляційного суду, оскільки вони зроблені з грубим порушенням норм процесуального права та всупереч встановлених у справі обставин справи.

Так, слід погодитись із доводами заявника касаційної скарги, що згідно постанови апеляційного суду від 29.05.2013 року, що була винесена за результатами перегляду ухвали місцевого суду від 17.04.2013 року, перегляд цієї ухвали був здійснений лише щодо кредиторських вимог одного із кредиторів - публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", про що прямо вказано в мотивувальній та резолютивній частинах постанови апеляційного суду. Касаційний перегляд цих судових рішень згідно постанови від 02.10.2013 року також був здійснений лише в частині кредиторських вимог ПАТ "Західінкомбанк", про що також було зазначено касаційним судом в мотивувальній та резолютивній частинах постанови.

Отже в іншій частині - у тому числі стосовно витрат ініціюючого кредитора на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника 527 грн. 00 коп., ухвала місцевого суду від 17.04.2013 року ні в апеляційному, ні касаційному порядку не переглядалась та відповідне судове рішення по суті порушеного питання ні апеляційним, ні касаційним судом не виносилось.

Як же вбачається з поданої Підприємцем апеляційної скарги (т. 2 а.с. 64-67) останнім ухвала суду першої інстанції від 17.04.2013 року заперечується саме в частині невключення, на його думку, місцевим судом до реєстру вимог кредиторів витрат ініціюючого кредитора на публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство в сумі 527 грн. 00 коп.

У зв'язку із цим апеляційний суд дійшов неправомірного висновку про те, що з приводу порушеного Підприємцем в його апеляційній скарзі питання (незважаючи на те, що в прохальній частині скарги заявник просить скасувати ухвалу від 17.04.2013 року повністю) вже був здійснений апеляційний перегляд та прийняте відповідне судове рішення. А тому рішення згідно оскаржуваної ухвали апеляційного суду про припинення апеляційного провадження за скаргою Підприємця на ухвалу від 17.04.2013 року є неправомірним. До того ж застосування апеляційним судом при цьому норм п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України також є неправомірним, оскільки відповідні норми передбачають припинення провадження (у даному випадку апеляційного), якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. В оскаржуваній же ухвалі апеляційний суд вказав, що стосовно оскаржуваної ухвали місцевого суду вже є рішення апеляційного суду, наслідком чого може бути застосування іншої процесуальної норми - п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись приписами п. 3 ст. 111-9 ГПК України, касаційний суд дійшов висновку про скасування, як неправомірної оскаржуваної ухвали апеляційного суду та направлення справи до апеляційного суду для розгляду по суті апеляційної скарги Підприємця на ухвалу першої інстанції від 17.04.2013 року в частині вимог щодо витрат ініціюючого кредитора на публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство в сумі 527 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 14, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін) та ст.ст. 80, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 р. у справі № 5004/1550/12 скасувати.

3. Справу № 5004/1550/12 направити до Рівненського апеляційного господарського суду для розгляду по суті апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Волинської області від 17.04.2013 р. в частині вимог щодо витрат в сумі 527 грн. 00 коп. на публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

постанова виготовлена та підписана 06.02.2014 року.