820/859/17 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 13.09.2019 Прийняття

У лютому 2017 року Приватне підприємство "АЗЧ Постач" (далі - ПП "АЗЧ Постач") звернулося до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 08 лютого 2017 року № 102000010/2017/000022/2 та від 09 лютого 2017 року №102000010/2017/000025/2; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2017/00033 та № 102110001/2017/00035.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП "АЗЧ Постач" під час здійснення митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України (4495-17) ), які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митний орган на порушення норм МК України (4495-17) безпідставно прийняв оскаржувані рішення та неправомірно застосував резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 19 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року, адміністративний позов ПП "АЗЧ Постач" задовольнив у повному обсязі.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач під час митного оформлення товарів надав усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які чітко ідентифікували оцінювані товари та не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товарів; натомість відповідач не обґрунтував, у чому полягали об`єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товарів, та не довів неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Чернігівська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ПП "АЗЧ Постач".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою митного органу.

Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

06 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що між ПП "АЗЧ Постач" та СНАNGXING ВАІТЕ ІМРОRТ ЕХРОRТ СО., LТD укладено зовнішньоекономічний договір від 02 вересня 2016 року № АВ2916, відповідно до умов якого CHANGXING ВАІТЕ IMPORT EXPORT CO., LTD взяло на себе зобов`язання поставити ПП "АЗЧ Постач" товари в асортименті, а ПП "АЗЧ Постач" зобов`язалося оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.

Згідно з пунктом 2 вказаного контракту загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці, складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсах від 05 грудня 2016 року № ВТСN2016657 (Інвойс 1), від 12 грудня 2016 року № ВТСN2016675 (Інвойс 2) до контракту від 02 вересня 2016 року № АВ2916 на відповідні партії товару та пакувальних листах до них, партії товару, які підлягали поставці, складаються з товарів № 1 (гаманець і сумка) та № 2 (покришки велосипедні) в асортименті, загальною вартістю 26 644,80 доларів США та 15 600,00 доларів США відповідно.

Поставка товару здійснювалася на умовах CFR Одеса (вартість і фрахт) згідно з Інкотермс 2010.

З метою митного оформлення вказаного товару представник позивача - ПП "Національні традиції" - подав до Чернігівської митниці ДФС митні декларації №102110001/2017/200432 та № 102110001/2017/200434 разом з пакетом документів на підтвердження митної вартості товару, визначеної за ціною договору, а саме: зовнішньоекономічний договір, рахунки-фактури, пакувальні листи до інвойсів, видаткові накладні, відвантажувальні специфікації, міжнародні товарно-транспортні накладні, коносаменти, калькуляції собівартості товарів, звіти про оцінку майна, листи від CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT CO., LTD, листи від ПП "АЗЧ Постач", прайс-листи.

За результатами проведення процедури консультацій з ПП "АЗЧ Постач" відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що прийняв картки відмови №102110001/2017/00033, № 102110001/2017/00035 та рішення про коригування митної вартості товарів від 08 лютого 2017 року № 102000010/2017/000022/2, від 09 лютого 2017 року № 102000010/2017/000025/2, відповідно до яких митна вартість товару визначена за резервним методом.

Зазначені рішення про коригування митної вартості товарів мотивовані тим, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів, а саме:

- у звіті про оцінку майна від 06 лютого 2017 року № 05-07/02/21 джерела інформації, на які посилається оцінювач, або не знайдені в мережі Інтернет, або не містять інформації щодо оцінюваних товарів; у частині дев`ятій розділу 4 Звіту "Основні припущення та обмежуючі умови" зазначено, що стан об`єктів оцінки обстежується і оцінюється шляхом візуального натурного огляду, в той час як додатки до звіту не містять фоторезультати проведеного огляду;

- звіт про оцінку майна від 09 лютого 2017 року № 05-07/02/06 поданий не в повному обсязі, що не дає можливості перевірити ціноутворення та є порушенням Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440 (1440-2003-п) , а також суперечить Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) ;

- надані калькуляції собівартості на товари від 19 грудня 2016 року №ВТСN2016657/01 та від 27 грудня 2016 року № ВТСN2016675/01 видані не виробником товарів Xingtai Haihong Cycle Co, Ltd, а постачальником CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT CO., Ltd, та дійсні на період з 01 вересня 2016 року до 31 жовтня 2016 року та з 19 вересня 2016 року до 18 листопада 2016 року відповідно, в той час як відвантаження товарів здійснено 05 грудня 2016 року та 12 грудня 2016 року відповідно;

- прайс-листи не містять інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція;

- на момент митного оформлення не виконані вимоги частини другої статті 53 МК України, а саме не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Товар, який надійшов на адресу позивача, випущено у вільних обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України (4495-17) .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

При цьому в частині шостій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що позивач, виконуючи вимоги частини другої статті 53 МК України, надав Чернігівській митниці ДФС для митного оформлення імпортованого товару всі документи, необхідні для контролю за правильністю визначення митної вартості, які містили повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги доводи відповідача щодо недоліків поданого декларантом звіту про оцінку майна, оскільки як випливає з аналізу положень частини першої статті 3, частини першої статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", частини першої статті 189, частини другої статті 190 Господарського кодексу України, висновок експерта є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, у зв`язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача та здійснюються кожним суб`єктом господарювання на власний розсуд.

Та обставина, що у звіті від 06 лютого 2017 року № 05-07/02/21 відсутні фоторезультати проведеного огляду, на чому безпосередньо наголошує відповідач в оскаржуваному рішенні № 1020000/10/000022/2, не виключає того, що оцінювачем у ході дослідження проведено візуальний натурний огляд товару. Вказане твердження відповідача не є підставою вважати вказаний звіт неналежним документом для підтвердження заявленої митної вартості.

З приводу доводів митного органу про те, що станом на час відвантаження товару строк дії калькуляцій закінчився, колегія суддів зазначає, що калькуляції не містять певного визначеного строку дії. Вони поширюються на товар, виготовлений у певний період, - з 01 вересня 2016 року до 31 жовтня 2016 року та з 19 вересня 2016 року до 18 листопада 2016 року відповідно, і не втрачають чинності після закінчення цих строків. Крім того, сама по собі калькуляція не є документом, за яким здійснюється оплата та поставка товару, адже такими підтверджуючими документами є інвойс та коносамент, а сама калькуляція лише розшифровує вартість товару.

Судом враховано, що в наданих позивачем під час митного оформлення інвойсах від 05 грудня 2016 року № ВТСN2016657 та від 12 грудня 2016 року №ВТСN2016675, зазначено номери контейнерів, в яких поставлявся оцінюваний товар, що співпадають із номерами, вказаними в коносаментах від 08 грудня 2016 року №DXQ1612215, від 16 грудня 2016 року № TSN8678545; пакувальних листах від 05 грудня 2016 року б/н, від 12 грудня 2016 року та видаткових накладних від 03 грудня 2016 року №0000002016657, від 12 грудня 2016 року № 0000002016675.

Посилання відповідача на те, що прайс-лист не містить інформації щодо періоду дії цін, на думку Суду, є необґрунтованими, враховуючи наступне.

Так, у прайс-листах від 01 грудня 2016 року та від 07 грудня 2016 року, копії яких наявні в матеріалах справи, зазначено, що ціни вказані для запитуваних товарів та дійсні до кінця 2016 року, тобто, ціни, вказані у прайс-листах, були чинними на момент відвантаження товарів позивачеві.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.

Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи те, що прайс-листи містять посилання на договір поставки від 02 вересня 2016 року № АВ 2916 року, укладений між ПП "АЗЧ-Постач" і CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD, та вказівку на те, що інформація надається щодо запитуваних товарів, а інформація, що міститься в прайс-листах відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, колегія суддів вважає таким, що не викликає сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії оцінюваного товару.

Щодо доводів Чернігівської митниці ДФС про ненадання декларантом документів, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали їх безпідставними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що поставка товару здійснювалася на умовах CFR Одеса (вартість і фрахт) згідно з Інкотермс 2010, тобто продавець зобов`язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, однак ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов`язки щодо митного очищення товару для експорту. Отже, поставка товару на умовах CFR (вартість і фрахт) зобов`язує продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення.

Зазначене свідчить про те, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина в даному випадку підтверджується листами постачальника. Крім того, відомості про вартість фрахту містяться у калькуляціях від 19 грудня 2016 року № BTCN2016657/01 та від 27 грудня 2016 року №BTCN2016675/01, наявних у матеріалах справи.

Таким чином, виявлені митним органом у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності є формальними та несуттєвими, такі жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, всупереч вимогам вищенаведеної норми, рішення про коригування митної вартості товарів від 08 лютого 2017 року № 102000010/2017/000022/2 та від 09 лютого 2017 року № 102000010/2017/000025/2 не містять такої інформації, що не дає підстав вважати ці рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про протиправність прийнятих Чернігівською митницею ДФС рішень та карток відмови.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року - без змін.