Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Дунаєвської Н.Г. суддів Гольцової Л.А. (доповідач), Мележик Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Хмельницькрибгосп" на рішення та на постанову Господарського суду Хмельницької області від 27.05.2013 Рівненського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 у справі № 924/420/13 господарського суду Хмельницької області за позовом Прокурора Волочиського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Наркевицької селищної ради до Відкритого акціонерного товариства "Хмельницькрибгосп" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.05.2008 за участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

прокурора: Сіромашенко Р.Л., прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв. № 020951 від 09.10.2013;

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.05.2013 у справі № 924/420/13 (суддя Димбовський В.В.) позовні вимоги задоволено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Демидюк О.О., судді - Бригинець Л.М., Миханюк М.В.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.05.2013 у справі № 924/420/13 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, ВАТ "Хмельницькрибгосп" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Прокурор Волочиського району Хмельницької області надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Відзив від позивача на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

На підставі рішення Наркевицької селищної ради від 23.08.2007 № 138, між Наркевицькою селищною радою (Орендодавець) та ВАТ "Хмельницькрибгосп" (Орендар) 17.05.2008 укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду площею 8,22 га, яка знаходиться на території Наркевицької селищної ради в межах с. Юхимівці для рибогосподарських потреб.

Земельна ділянка відноситься до земель водного фонду. Цільове призначення земельної ділянки - землі водогосподарських підприємств (пункти 15, 16 договору).

В пунктах 9, 10 договору орендну плату встановлено в розмірі 1,5% від вартості ріллі по області за 1 га в рік (розмір орендної плати переглядається раз у три роки). Орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету Наркевицької селищної ради. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснено згідно розрахунку (додаток № 1 до договору) з урахуванням індексів інфляції. Загальна сума орендної плати за рік становить 1324,74 грн.

Згідно з п.13 договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Пунктом 36 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Судами встановлено, що рішенням Наркевицької селищної ради від 12.03.2013 № 1 "Про ставку орендної плати за земельну ділянку водного фонду в межах населеного пункту с.Юхимівці ВАТ "Хмельницькрибгосп" вирішено встановити орендну плату за земельну ділянку водного фонду в межах села Юхимівці ВАТ "Хмельницькрибгосп" в трикратному розмірі земельного податку; відповідачу укласти додаткові угоди з Наркевицькою селищною радою та провести їх реєстрацію у відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Волочиського районного управління юстиції по договорах оренди, зокрема, від 17.05.2008 за № 040875000017.

Нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ВАТ "Хмельницькрибгосп" від 12.03.2013 № 08-258/13 Держземагентства у Волочиському районі, становить 2770140,00 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до договору в частині розміру орендної плати, проте між сторонами згоди щодо внесення змін до договору не досягнуто.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) ).

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

У відповідності до ст. 15 вказаного Закону, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору. Податковим кодексом України (2755-17) визначено, що плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України (2456-17) для плати за землю (ст. 290 ПК України); розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (ст. 288 ПК України). Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (ст. 274 ПК України). Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст. 289 ПК України).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (постанови Верховного Суду України від 06.12.2010 № 2-1/10068-2008 та від 23.05.2011 № 7/105-10(30/234-09), від 30.05.2011 № 17/299-10, від 04.07.2011 № 41/81пд).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 ГПК України).

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги вказане вище, суди першої та апеляційної інстанції дійшли мотивованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 111-7 ГПК України).

Доводи ВАТ "Хмельницькрибгосп", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи, збирання нових та переоцінки наявних доказів, касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 111-7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій у даній справі відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Хмельницькрибгосп" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.05.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 у справі № 924/420/13 - без змін.