922/3570/13 Про визнання незаконними та скасування пунктів рішення міської ради, визнання незаконним державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на землю - 04.02.2014 Прийняття

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. (доповідач) розглянувши матеріали касаційних скарг заступника прокурора Харківської області та Данилівського дослідного держлісгоспу УкрНДІЛГА, м. Харків на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 р. у справі господарського суду Харківської області за позовом Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся в інтересах держави в особі Данилівського дослідного держлісгоспу УкрНДІЛГА до 1) Харківської міської ради, м. Харків, 2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вправний господар", м. Харківтреті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача 1) Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків, 2) Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, м. Харків про визнання незаконними та скасування пунктів рішення та визнання права власності за участю представників сторін:

прокуратури: Козакова І.М. (прокурор Генеральної прокуратури України, за посв. від 01.07.2013р. № 018008),

позивача: не з'явився,

відповідача 1: Мирося С.В. (представник за дов. від 30.12.2013р. № 08-11/5886/2-13),

відповідача 2: не з'явився,

третьої особи 1-2: не з'явились

Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся в інтересах держави в особі Данилівського дослідного держлісгоспу УкрНДІЛГА до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вправний господар" про: визнання незаконними та скасування пунктів 4, 4.1, 4.2 рішення Харківської міської ради № 226/08 від 10.09.2008 р.; визнання незаконним державного акту серії ЯЖ №9806269 від 22.05.2009 р. на право власності на земельну ділянку площею 8,7791 га Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вправний господар" та скасування його державної реєстрації; визнання права власності на земельну ділянку площею 3,5 га за державою в особі Данилівського дослідного державного лісгоспу УкрНДІЛГА.

Прокурор в обгрунтування позову посилається на порушення Харківською міською радою вимог Земельного та Лісового кодексів України (3852-12) при прийнятті рішення про передачу Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вправний господар" земельної ділянки та вилучення вказаної земельної ділянки з постійного користування Данилівського дослідного держлісгоспу УкрНДІЛГА.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2013 р. у справі №922/3570/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р., у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, заступник прокурора Харківської області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 20, 116, 123, 149 Земельного кодексу України, ст. 57 Лісового кодексу України, ст. 47, 22, 34, 42, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Данилівський дослідний держлісгосп УкрНДІЛГА, також не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання у відповідній частині незаконним та скасування рішення Харківської міської ради №226/08 від 10.09.2008р., та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти є незаконними та необгрунтованими, норми матеріального права судами застосовано неправильно, обставини справи встановлено неповно, заявлені позовні вимоги, предмет доказування не з'ясовані, наявним у справі доказам всупереч ст. 47, 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) надана вибіркова та суб'єктивна оцінка, яка не грунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

У відзиві Харківська міська рада, м. Харків просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційних скарг відмовити, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України (254к/96-ВР) , Земельного кодексу України (2768-14) .

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції 2005р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції 2005 р.) проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Як встановлено судом, на підставі пункту 84 Додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2005 р. № 23/05 Приватному підприємству "Созбуддизайн Плюс" було надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 8,83 га по вул. Лозовеньківській (в районі вул. Архітекторів) для будівництва та подальшої експлуатації житлового мікрорайону з об'єктами соціального, торговельного, спортивного та комунального значення.

На підставі вищезазначеного рішення Харківської міської ради від 22.02.2005 р. № 23/05 Комунальне підприємство "Міськпроект" (Ліцензія Держкомзему України № 117642) було розроблено проект відведення земельної ділянки Приватному підприємству "Союзбуддизайн Плюс" для будівництва та експлуатації житлового мікрорайону з об'єктами соціального, торговельного, спортивного та комунального призначення по вул. Лозовеньківській (в районі вул. Архітекторів).

Відповідно до пояснювальної записки до вказаного проекту відведення земельної ділянки - земельна ділянка надається за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка фактично в 90-х роках надавалася громадянам міста як тимчасові наділи для городництва без оформлення правових документів.

Згідно з висновком Державного підприємства "Харківського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою" земельна ділянка по вул. Лозовеньківській (в районі вул. Архітекторів) визначена як рілля, що не відноситься до особливо цінних продуктивних земель.

Відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) земельна ділянка віднесена до земель житлової та громадської забудови. Код цільового використання - 1.13.3.

Проект відведення Приватному підприємству "Союзбуддизайн Плюс" вказаної земельної ділянки було погоджено з: Управлінням культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (висновок № 08-20/5174 від 20.12.2005 р.); Харківським міським управлінням земельних ресурсів (висновок № 3802/05 від 23.12.2005р.); Харківською обласною санітарно-епідеміологічною станцією (висновок № 378 від 22.12.2005 р.); Державним управлінням екології та природних ресурсів в Харківській області (висновок №11-20-4297 від 22.12.2005 р.); Управлінням містобудування та архітектури Харківської міської ради (висновок № 14261 від 22.12.2005 р.); Харківським обласним головним управлінням земельних ресурсів (позитивний висновок державної землевпорядної експертизи № 4276 від 22.12.2005 р.).

Відповідно до Архітектурного завдання на розробку містобудівного обґрунтування розташування об'єкту, затвердженого 27.12.2004 р. головним архітектором м. Харкова земельна ділянка вільна від забудови, деякий час використовувалась під городи. Згідно генплану міста, затвердженому у 2004 р., вказаний район передбачений під житлову забудову з об'єктами соціального, побутового, торговельного та спортивного призначення.

27.01.2005 р. головним архітектором міста було затверджено комплексний висновок Приватного підприємства "Союзбуддизайн Плюс" по розташуванню житлового мікрорайону з об'єктами соціального, торговельного, спортивного та комунального призначення, відповідно до якого зазначена земельна ділянка може бути використана за вказаними цілями.

На підставі розробленого та погодженого у встановленому Законом порядку проекту відведення земельної ділянки, рішенням Харківської міської ради від 23.12.2005 р. № 247/05 (пункти 227, 227.1, 227.2 Додатку №1) було переведено земельну ділянку загальною площею 8,7791 га по вул. Лозовенківській (в районі вул. Архітекторів) з земель сільськогосподарського призначення до земель житлової та громадської забудови, Приватному підприємству "Союзбуддизайн Плюс" надано в оренду вказану земельну ділянку для будівництва житлового мікрорайону з об'єктами соціального, торговельного, спортивного та комунального призначення до 01.12.2010 р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації до 01.12.2055 р.

11.04.2006р. між Харківською міської радою (орендодавцем) та Приватним підприємством "Союзбуддизайн Плюс" (орендарем) на підставі вказаного рішення Харківської міської ради від 23.12.2005 р. № 247/05, було укладено договір оренди землі загальною площею 8,7791 га по вул. Лозовенківській (в районі вул. Архітекторів), який 11.04.2006р. було зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах" за № 140667100072.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції 2008р.) надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

На підставі розробленої та погодженої у встановленому Законом порядку технічної документації із землеустрою, рішенням Харківської міської ради від 10.09.2008р. № 226/08 (пункт 4 Додатку 1) - було припинено право користування Приватного підприємства "Союзбуддизайн Плюс" земельною ділянкою загальною площею 8,7791 га по вул. Лозовеньківській (в районі вул. Архітекторів м. Харкова). Цим же рішенням вказана земельна ділянка була надана Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вправний господар" у приватну власність для зміни функціонального призначення об'єкту під будівництво житлової забудови по вул. Лозовеньківській (в районі вул. Архітекторів м. Харкова) та подальшої експлуатації об'єкту.

На підставі вказаного рішення Харківської міської ради від 10.09.2008 р. № 226/08 Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Вправний господар" було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 806269 від 22.05.2009 року.

Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги, що отриманню Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Вправний господар" права власності на земельну ділянку площею 8,7791 га передувала процедура розробки проекту відводу земельної ділянки, отримання встановлених законодавством погоджень та висновків, суд першої та апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що Харківською міською радою рішення про передачу Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вправний господар" у власність спірної земельної ділянки прийнято у відповідності до вимог ст. 116, 118, 123, 124 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського значення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Лісового кодексу України віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

У 2002 році набрав чинності новий Земельний кодекс України (2768-14) , відповідно до якого, а саме згідно з вимогами статті 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, і також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, які оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) .

Статтею 17 Лісового кодексу України встановлено, що ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Господарським судом попередніх інстанцій встановлено недоведеність прокурором та Данилівським дослідним держлісгоспом УкрНДІЛГА факту віднесення оспорюваної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення та факту надання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування Жовтневому держлісгоспу об'єднання "Харківліс" або Данилівському дослідному держлісгоспу УкрНДІЛГА оспорюваної земельної ділянки.

Згідно п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (3852-12) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Частиною 1 ст. 47 Лісового кодексу України передбачено, що лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Відповідно до Інструкції з проведення лісовпорядкування в єдиному державному лісовому фонді СРСР, яка чинна згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (3852-12) , проект організації та розвитку лісового господарства є основним нормативно-технічним документом лісовпорядкування.

До планово-картографічних матеріалів відносяться лісовпорядні планшети, виготовлення та розмноження яких регламентується Інструкцією про порядок виготовлення та розмноження лісових карт, Держлісгоспом СРСР 11.12.1986 року, згідно з вимогами якої складені оригінали планшетів, які мають межі з іншими користувачами, завіряються в органах землекористування того району, де проводяться лісовпорядні роботи.

Згідно п. 3.6.2.2 Інструкції з лісовпорядкування - лісовпорядна організація зобов'язана отримати в районних (обласних) органах землеустрою викопіювання меж, встановлених землеустроєм по землекористувачам, суміжним з територією впорядкованого об'єкту. Відповідно до вказаної Інструкції межі земельних ділянок лісового фонду, що підлягають лісовпорядкуванню, визначаються на основі планів внутрішньогосподарського землевпорядкування і наносяться на їхні копії, які засвідчуються землевпорядною службою району.

Пунктом 2.3.3 Інструкції визначено, що до лісовпорядної документації відносяться також документи, які засвідчують перевірку і узгодження з органами землеустрою за наявними матеріалами і в натурі меж підприємства, розв'язання всіх спірних питань із суміжними землекористувачами; перелік урядових рішень про передачу і прийомку земель, здійснених після попереднього землеустрою; оригінали документів на землі, передані в довгострокове користування.

Стаття 48 Лісового кодексу України встановлює вимоги до змісту та форми матеріалів лісовпорядкування.

Згідно ч. 4 ст. 48 Лісового кодексу України матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Як встановлено судами, у матеріалах справи відсутні належними чином оформлені планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які підтверджували б доводи заявлених позовних вимог щодо приналежності спірної земельної ділянки до земель лісового фонду та право позивача на її постійне користування.

При цьому, в матеріалах справи міститься досліджена судом ксерокопія викопіювання з проекту організації і розвитку лісового господарства Данилівського дослідного Держлісгоспу від 2007 р., на якій спірна земельна ділянка визначена як землі Дзержинського району м. Харкова.

Отже, господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, колегія визнає правомірним та обґрунтованим.

Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.