Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу об'єднання підприємств "Український музичний альянс", м. Київ (далі - Об'єднання),

на рішення господарського суду Житомирської області від 12.09.2013 та

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.11.2013

зі справи № 906/994/13

за позовом Об'єднання

до товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр - Телемережа", м. Житомир (далі - Товариство),

про виконання зобов'язань за договором та стягнення штрафу.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Калениченка П.А.,

відповідача - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

Позов було подано про:

- зобов'язання Товариства надати Об'єднанню інформацію про розмір нарахованої винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) Товариством зафіксованих в опублікованих з комерційною метою фонограмах, відеограмах та їх примірниках виконань за допомогою проводів (через кабель), а також про розмір доходів, одержаних Товариством з того виду діяльності, в процесі якої здійснювалося використання зазначених об'єктів суміжних прав, у період з 03.03.2013 по 30.06.2013 за певною формою (додаток № 1 до договору між сторонами);

- зобов'язання Товариства надати Об'єднанню інформацію за період з 03.03.2013 по 30.06.2013 з назвами програм організацій мовлення, які ретранслювалися Товариством, тривалістю їх сповіщення протягом звітного кварталу за певною формою (додаток № 2 до договору між сторонами);

- стягнення з Товариства на користь Об'єднання штрафу за невиконання договірних зобов'язань у сумі 28 000 грн.

У подальшому Об'єднання просило суд стягнути на його користь з Товариства штраф у сумі 7 000 грн. за один звітний місяць.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.09.2013 (суддя Шніт А.В.):

- позов задоволено частково;

- Товариство зобов'язано надати Об'єднанню протягом 10 днів з моменту набрання цим рішенням законної сили інформацію про розмір нарахованої винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) Товариством зафіксованих в опублікованих з комерційною метою фонограмах, відеограмах та їх примірниках виконань за допомогою проводів (через кабель), а також про розмір доходів, одержаних Товариством з того виду діяльності, в процесі якої здійснювалося використання зазначених об'єктів суміжних прав, у період з 03.03.2013 по 16.04.2013 за певною формою (додаток № 1 до договору між сторонами);

- у частині зобов'язання Товариства надати Об'єднанню інформацію за період з 03.03.2013 по 16.04.2013 з назвами програм організацій мовлення, які ретранслювалися Товариством, тривалістю їх сповіщення протягом звітного кварталу за певною формою (додаток № 2 до договору між сторонами) - провадження у справі припинено;

- з Товариства стягнуто на користь Об'єднання 2 294 грн. витрат зі сплати судового збору;

- у решті позову відмовлено;

- з Об'єднання стягнуто в доход державного бюджету України 1 147 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 (колегія суддів у складі: Гулова А.Г. - головуючий, Маціщук А.В. і Сініцина Л.М.):

- частково задоволено апеляційну скаргу Об'єднання;

- згадане рішення місцевого господарського суду скасовано в частині припинення провадження зі справи та в цій частині прийнято нове рішення, згідно з яким:

Товариство зобов'язано надати Об'єднанню протягом 10 днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі інформацію за період з 03.03.2013 по 16.04.2013 з назвами програм організацій мовлення, які ретранслювалися Товариством, тривалістю їх сповіщення протягом звітного кварталу за певною формою (додаток № 2 до договору між сторонами);

з Товариства стягнуто в доход державного бюджету України 1 147 грн. за подання позову;

у решті зазначене рішення залишено без змін;

- з Товариства стягнуто на користь Об'єднання 573, 50 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги;

- повернуто Об'єднанню 573, 50 грн. надлишково сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Крім того, ухвалою названого апеляційного господарського суду (в тому ж складі) від 26.11.2013 Об'єднанню повернуто з державного бюджету України 573, 50 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги у більшому, ніж встановлено законом, розмірі.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Об'єднання просить змінити рішення місцевого господарського суду в даній справі від 12.09.2013, додавши до його резолютивної частини пункт 4-1, згідно з яким стягнути з Товариства на користь Об'єднання штраф за невиконання договірних зобов'язань у розмірі 7 000 грн., а судові витрати, пов'язані з розглядом касаційної скарги, покласти на відповідача (Товариство). Скаргу мотивовано порушенням місцевим та апеляційним господарськими судами частини другої статті 193 Господарського кодексу України.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Зі змісту останньої вбачається, що предметом оскарження є рішення і постанова попередніх судових інстанцій тільки в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу в сумі 7 000 грн., з чого Вищий господарський суд України й виходить у розгляді касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередні судові інстанції виходили з таких фактичних обставин та висновків.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.11.2012 у справі № 12/5007/837/12, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2013, було задоволено позов Об'єднання, визнано укладеним з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду договір про виплату винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань між Об'єднанням і Товариством на умовах, затверджених даним рішенням (далі - Договір). Останній набрав чинності 03.03.2013 (день прийняття згаданої постанови Рівненського апеляційного господарського суду).

За умовами Договору:

- Об'єднання відповідно до статті 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та пункту 4 свого статуту здійснює збір та розподіл винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) провайдером (яким є Товариство) зафіксованих в опублікованих з комерційною метою фонограмах, відеограмах та їх примірниках виконань за допомогою проводів (через кабель). Збір винагороди (роялті) здійснюється для розподілу між суб'єктами суміжних прав (виконавцями, виробниками фонограм, виробниками відеограм, їх правонаступниками), які передали організаціям колективного управління повноваження з управління своїми правами (пункт 1.1);

- відповідно до пункту "в" частини першої статті 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права" провайдер має право без згоди виконавців, виконання яких зафіксовані у фонограмах, відеограмах, опублікованих з комерційною метою, але з виплатою винагороди здійснювати публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованого у фонограмі, відеограмі та їх примірниках виконання за допомогою проводів (через кабель). Провайдер виплачує Об'єднанню винагороду (роялті) за таке публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення; пункт 1.2);

- Договір є укладеним з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду (пункт 3.1);

- Договір укладено до закінчення строку дії ліцензії серії НР № 0378-п, яка видана Товариству як провайдеру програмної послуги. Якщо строк дії зазначеної ліцензії буде продовжено і Об'єднання матиме статус уповноваженої організації колективного управління щодо збору винагороди (роялті) за публічне сповіщення з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань по проводах (через кабель), то строк дії цього договору вважається продовженим на строк дії ліцензії (пункт 3.2).

Строк дії ліцензії серії НР № 0378-п закінчився 16.04.2013. Сторонами не подано доказів продовження її дії. Відтак і строк дії Договору згідно з пунктом 3.2 останнього закінчився 16.04.2013.

Згідно з іншими умовами Договору:

- провайдер зобов'язаний надавати Об'єднанню відомості, необхідні для збирання і розподілу винагороди (роялті), а саме:

інформацію про розмір нарахованої винагороди (роялті) та розмір доходів провайдера, з яких вона нараховувалася відповідно до пункту 2.1 цього договору. Зазначена інформація надається провайдером щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, за формою, визначеною в додатку № 1 до цього договору, в електронній формі на електронну адресу uma@uma.in.ua та в письмовій формі за підписом уповноваженої особи провайдера та відтиском його печатки (пункт 4.2.1);

інформацію з назвами програм організацій мовлення, які ретранслювалися провайдером, тривалістю їх сповіщення протягом звітного кварталу. Зазначена інформація надається провайдером до 10 числа місяця, наступного за звітним, за формою, визначеною в додатку 2 до цього договору, в електронній формі на ту ж електронну адресу та в тій же письмовій формі (пункт 4.2.2);

- провайдер на вимогу Об'єднання зобов'язаний надати документально підтверджений розрахунок сплаченої Об'єднанню винагороди (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення) шляхом ретрансляції опублікованих з комерційною метою виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках за допомогою проводів (через кабель), у розмірі, визначеному відповідно до пункту 2.1 цього договору (пункт 4.3);

- розмір щомісячного платежу винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) в рамках ретрансляції програм організацій мовлення у випадку, коли таке використання відбувається без згоди виконавців, виконання яких зафіксовані у фонограмі (відеограмі), складає 5% доходів, одержаних провайдером з того виду діяльності, у процесі якої здійснюється використання об'єктів суміжних прав, передбачених у пункті 1.1 цього договору (пункт 2.1);

- доходи, зазначені у пункті 2.1 цього договору, визначаються згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (пункт 2.2);

- розрахунок суми винагороди (роялті), визначеної пунктом 2.1 цього договору, здійснюється провайдером з доходів, визначених пунктом 2.1 цього договору, отриманих у тому місяці, за який нараховується винагорода (роялті; пункт 2.4).

Відтак Товариство повинне надавати Об'єднанню інформацію, зазначену у пункті 4.2.2 Договору, до:

- 10.04.2013 за І квартал 2013 року, тобто тільки за березень 2013 року, оскільки Договорів укладено 03.03.2013 (пункт 3.1 Договору);

- 10.07.2013 за ІІ квартал 2013 року, тобто тільки за квітень 2013 року, оскільки Договір діяв до 18.04.2013 (пункт 3.2 Договору).

На порушення пунктів 4.2.1 і 4.2.2 Договору Товариство не надало Об'єднанню інформації, передбаченої цими пунктами Договору.

09.08.2013, тобто після подання позову до суду (яке відбулося 13.07.2013), Товариство направило Об'єднанню інформацію за формою згідно з додатком № 2 до Договору.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача (Товариства) штрафу не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Позивачем (Об'єднанням) нараховано (у позовній заяві) штраф у сумі 28 000 грн. за 4 місяці (березень - червень 2013 року) у зв'язку з простроченням зобов'язання щодо надання інформації (7 000 грн. х 4) за неподання звітності, передбаченої пунктом 4.2.1 Договору.

Відповідно до пункту 6.2 Договору в разі ненадання або прострочення надання понад два місяці інформації, визначеної пунктом 4.2.2 цього договору, чи подання недостовірної інформації провайдер зобов'язаний сплатити Об'єднанню штраф у розмірі 7 000 грн. за кожний факт порушення такого зобов'язання. Отже, за неподання інформації, зазначеної в пункті 4.2.1 Договору, відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій сторонами Договору не передбачена.

Апеляційною інстанцією додатково з'ясовано та зазначено, що:

- Об'єднання в апеляційній скарзі на рішення місцевого господарського суду вказує, що в позовній заяві було допущено помилку: в її тексті замість пункту 4.2.2 Договору зазначено пункт 4.2.1 Договору, хоча зі змісту випливає, що йдеться про стягнення штрафу за невиконання Товариством саме пункту 4.2.2 цього договору;

- крім позовної заяви, Об'єднання в довідці від 02.09.2013 про заборгованість Товариства також наголошує, що штраф нараховано саме за порушення пункту 4.2.1 Договору.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Скаржник в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що:

- у позовній заяві мала місце опечатка, і замість пункту 4.2.2 Договору зазначено 4.2.1 цього договору; таку ж опечатку допущено в довідці про заборгованість Товариства;

- у тій же заяві Об'єднання просило суд "відповідно до ч. 2 ст. 83 ГПК України виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів ОП "Український музичний альянс".

Попередні судові інстанції, з'ясувавши, що Об'єднанням у позовній заяві та в іншому поданому суду документі (довідці про заборгованість Товариства) зазначено про стягнення штрафу саме за порушення Товариством пункту 4.2.1 Договору, а останнім за порушення цього пункту штрафних санкцій не передбачено, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення суми таких санкцій. У решті ж судові рішення, прийняті по суті даної справи, жодною із сторін не оскаржувалися.

Наведені доводи касаційної скарги Вищим господарським судом України не беруться до уваги.

Так, якщо позивач (Об'єднання) вважав, що в поданих ним суду документах, у тому числі позовній заяві, міститься "опечатка", він не позбавлений був права та можливості своєчасно виправити її шляхом подання до суду відповідної заяви (клопотання), зокрема про зміну підстави позову (в частині стягнення суми штрафу), як це передбачено частиною четвертою статті 22 ГПК України. Проте відомостей про вчинення позивачем відповідних дій в судових рішеннях зі справи і в матеріалах останньої немає.

Що ж до посилання скаржника на "ч. 2 ст. 83 ГПК України" (насправді йдеться про пункт 2 зазначеної статті), то передбачений ним вихід господарського суду за межі позовних вимог у будь-якому разі є правом, а не обов'язком суду, в тому числі й за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони. Невикористання судом такого права не є порушенням даної процесуальної норми.

Визначених законом підстав для зміни судових рішень, прийнятих по суті даної справи, не вбачається.

Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Житомирської області від 12.09.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 зі справи № 906/994/13 в оскаржуваній частині залишити без змін, а касаційну скаргу об'єднання підприємств "Український музичний альянс" - без задоволення.