Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Кривенка В.В.,

суддів:

Гусака М.Б.,

Маринченка В.Л.,

Самсіна I.Л.,

Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -

розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Фермерського господарства "Вишеньки" (далі - ФГ "Вишеньки") справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Бортничі" до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Київського обласного головного управління земельних ресурсів про визнання недійсним договору купівлі-продажу та висновку державної землевпорядної експертизи,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2005 року Відкрите акціонерне товариство "Племінний завод "Бортничі" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу землі від 5 серпня 2004 року, укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області і ФГ "Вишеньки", та висновку державної землевпорядної експертизи від 5 грудня 2003 року № 4-1072.

Господарський суд м. Києва рішенням від 31 серпня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2005 року позов задовольнив частково. Визнав недійсним договір купівлі-продажу землі, в іншій частині позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 лютого 2007 року касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ "Вишеньки" закрив, касаційну скаргу разом зі справою повернув до Вищого господарського суду України в зв'язку з тим, що справа не підлягає касаційному розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У скарзі ФГ "Вишеньки" просить скасувати зазначену ухвалу Вищого адміністративного суду України та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2005 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . В обгрунтування скарги посилається на порушення норм процесуального права, неоднакове і в даній справі неправильне застосування судом касаційної інстанції одних й тих же норм права.

Скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Даний спір щодо законності цивільно-правової угоди, - купівлі-продажу земельної ділянки не є спором публічно-правовим, а відтак не відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції.

Господарський суд м. Києва розглянув справу 31 серпня 2005 року за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) . Київський апеляційний господарський суд переглянув справу в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 210 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС), судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

В порушення приведеної норми процесуального права Вищий адміністративний суд України відмовив в касаційному перегляді постановленої в порядку адміністративного судочинства ухвали суду апеляційної інстанції. За таких обставин ухвала Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2007 року підлягає скасуванню.

Розглянувши в порядку адміністративного судочинства дану справу, суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 4, 184 КАС і оскільки така ухвала Київського апеляційного господарського суду є незаконною, вона підлягає скасуванню на підставі частини 2 статті 243 КАС. Справу належить направити до цього ж суду для розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Скаргу Фермерського господарства "Вишеньки" задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2007 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2005 року скасувати, провадження в адміністративній справі закрити.

Справу направити до Київського апеляційного господарського суду для розгляду в порядку господарського судочинства.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .