808/379/16 Про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Банк" щодо невключення належних фізичній особі сум до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договорами банківського вкладу (депозиту), зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО додатково включити належні особі суми до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами - 17.05.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" Пантіної Любові Олександрівни на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2017 у складі судді Семенко М.О. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 у складі колегії суддів Чабаненко С.В., Прокопчук Т.С., Шлай А.В. у справі №808/379/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український Професійний Банк" Пантіної Любові Олександрівни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправною відмову відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати відповідача включити позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, визнано протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Л.О. (надалі - відповідач) щодо не включення позивача до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу "Стандарт" НОМЕР_1 (особовий рахунок НОМЕР_2, рахунок нарахованих процентів НОМЕР_4) від 28.05.2015.

Зобов`язано відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог касаційних скарг зазначає, що в ході перевірки Комісією з перевірки вкладів встановлено, що операції за рахунком НОМЕР_2, відкритим на ім`я позивача здійсненна 28.05.2015 (напередодні запровадження тимчасової адміністрації), тобто у період, коли діяла Постанова Національного банку України від 30.04.2015 № 293/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", відповідно до якої в діяльності Банку діяло обмеження не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Також відповідачем вказано, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок так званого "дроблення" (розподілу) депозитних рахунків іншого клієнта, на якому була розміщена значна сума коштів., внаслідок чого власник великого вкладу отримав перевагу перед іншими кредиторами банку, що є порушенням пункту 7 статті 38 Закону № 4452-VІ.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить постанову Запорізьського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 травня 2015 року між ПАТ "УПБ" (банк) та позивачем (вкладник) укладено договір № 352129 банківського вкладу "Стандарт" (особовий рахунок НОМЕР_2, рахунок нарахованих процентів НОМЕР_4), згідно з п.1.1 якого вкладник передає, а банк приймає на умовах цього договору грошові кошти в сумі 125000,00 грн.

Згідно з п.2.1 вказаного Договору вкладник передає вклад банку готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного або іншого вкладного рахунку, відкритого в банку чи в іншому уповноваженому банку України. Також на вкладний рахунок вкладника можуть зараховуватися кошти, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи. У цьому разі вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний рахунок.

Платіжним дорученням № 352129 від 28.05.2015 ОСОБА_1 з рахунку НОМЕР_3 на рахунок НОМЕР_2 у ПАТ "УПБ" перераховано 125000,00 грн. з призначенням платежу: кошти на вклад згідно договору 352129 від 28.05.2015.

Також встановлено, що Постановою Правління Національного банка України від 30.04.2015 № 293/БТ ПАТ "УПБ" віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку у зв`язку з виявленням порушень нормативно-правових актів Національного банку України.

У зв`язку з невжиттям належних заходів для усунення порушень законодавства, Постановою Правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 ПАТ "УПБ" віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі вищезазначеної постанови Виконавчою дирекцією Фонду прийнято Рішення №107 від 28.05.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Український професійний банк", згідно з яким з 29.05.2015 по 28.08.2015 включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Український професійний банк" Пантіну Л.О.

На підставі наказу № 26 ТА від 29.05.2015 відповідачем створено комісію з перевірки договорів, укладених протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в банку, на предмет виявлення правочинів (в тому числі договорів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим ч.2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

На підставі наказу відповідача від 02.06.2015 № 31/ТА комісією проведено перевірку за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників, щодо виявлення наступних фактів:

- безготівкового перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних та фізичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в тому самому банку;

- безготівкового перерахування грошових коштів з поточних рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб, відкриті в одному банку, з призначенням платежу, відмінним від платежу, пов`язаним із трудовими відносинами фізичної особи з такою юридичною особою;

- безготівкового перерахування грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на рахунки інших фізичних осіб, відкриті в одному банку, призначення платежу яких свідчать про нетиповий характер операції, в тому числі надання та повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів без зазначення підстав перерахування тощо, якщо це призвело до збільшення розміру гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами;

- безготівкового перерахування грошових коштів з поточних рахунків юридичних та фізичних осіб на рахунки фізичних осіб із неналежним призначенням платежу;

- проведення банківських операцій в позаопераційний час банку;

- проведення банківських операцій в період застосування обмежень щодо певних категорій операцій відповідно до постанови Правління Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних;

- проведення банком касових операцій без фактичного внесення/отримання фізичними особами готівкових грошових коштів.

Згідно витягу з протоколу № 1 засідання комісії про перевірку вкладів фізичних осіб від 26.06.2015, наданого відповідачем до матеріалів справи, за результатами перевірки надано список рахунків конкретних фізичних осіб, з якими було здійснено вищезазначені операції, у якому за №248 зазначений особовий рахунок НОМЕР_2 та рахунок процентів НОМЕР_4 позивача на суму 125000,00 грн.

Наказом відповідача від 03.07.2015 №64/ТА тимчасово обмежено здійснення ПАТ "УПБ" під час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам за рахунками згідно переліку.

Рішенням комісії з перевірки договорів, оформленим протоколом №21 від 17.08.2015, затверджено результати перевірки, якою виявлено правочини (договори), що є нікчемними згідно зі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також доручено юридичному департаменту та департаменту індивідуального бізнесу здійснити направлення повідомлень про нікчемність правочинів фізичним особам, на рахунки яких були зараховані кошти з рахунків інших фізичних осіб та з рахунків юридичних осіб, а також на рахунки яких оформлювались операції із внесення коштів готівкою у період дії Постанови НБУ від 30 квітня 2015 року № 293/БТ.

27.08.2015 відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення про нікчемність правочинів №01-10/4087, за змістом якого встановлено, що відповідач з посиланням на ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", абз.1 ч.1 ст. 215, ч.ч.1 та 2 ст. 228 Цивільного кодексу України вважає правочини, вчинені позивачем, такими, що порушують публічний порядок, оскільки вчинені з метою штучного створення обов`язку Фонду щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів, та спрямовані на заволодіння державними коштами.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач є вкладником в розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відтак, у зв`язку із прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI (4452-17) ).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI (4452-17) щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) виснував, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття "подрібнення вкладів", "розбивка вкладів", вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під "подрібненням" чи "розбивкою" розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Український професійний банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI (4452-17) .

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладників банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду для подання до Фонду додаткової інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Український професійний банк" за рахунок Фонду.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з позицією судів попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в за рахунок Фонду.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" Пантіної Любові Олександрівни залишити без задоволення.

Постанову Запоріжського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року залишити без змін.