826/15590/15 Про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язання повторно належним чином розглянути у відкритому засіданні питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката - 10.09.2019 Прийняття

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участі третьої особи - адвоката ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів: Ганечко О.М., Сорочка Є.О.

Суть спору.

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02 липня 2015 року №VІ-002/2015, зобов`язати відповідача повторно належним чином розглянути у відкритому засіданні питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року, у позові було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2017 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" задоволено частково. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року, справу №826/15590/15 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02 лютого 2015 року №VІ-002/2015. Зобов`язано Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 21 січня 2015 року №03/ДПВ-15. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.ст. 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) та надано строк у десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, а також сплати судового збору.

На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 02 січня 2019 року Вищою кваліфікаційно-дисциплінарна комісією адвокатури подано платіжне доручення про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що отримати оскаржуване рішення суду першої інстанції отримано представником Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було лише 06 листопада 2018 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про поновлення строку на оскарження рішення суду, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року у справі №826/15590/15 на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Суд апеляційної інстанції указав, що з матеріалів справи слідує, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції апелянт отримав 06 жовтня 2018 року (зворотній бік а.с. 140), а відповідно до дати на штемпелі конверту поштового відправлення апеляційну скаргу апелянтом було подано до суду першої інстанції 29 листопада 2018 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апелянт не надав суду поважних підстав чи належних доказів підтвердження поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

11 лютого 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року, в якій скаржник просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що обставини стосовно моменту отримання апелянтом копії рішення суду першої інстанції від 11 вересня 2018 року, які апеляційний суд вважав встановленими, не відповідають дійсності, з огляду на те, що клопотання про видачу повного тексту рішення було подано до суду першої інстанції 22 жовтня 2018 року. Дане клопотання було задоволено шляхом видачі копії запитуваного рішення лише 06 листопада 2018 року. Тому отримання копії цього рішення за 16 днів до поданого 22 жовтня 2018 року клопотання є неможливим, тим більше, що 06 жовтня 2018 року є вихідним (суббота) днем, в який Окружний адміністративний суд міста Києва не працював. Крім того, після ознайомлення з матеріалами справи, представнику відповідача 21 січня 2019 року стало відомо, що клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про надання повного тексту рішення від 22 жовтня 2018 року взагалі у матеріалах справи відсутнє.

За наведених обставин, скаржник вважає своє право на доступ до правосуддя безпідставно порушеним судом апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді (суддя - доповідач) Шарапи В.М., Бевзенка В.М., Данилевич Н.А від 12 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі №826/15590/15.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21 червня 2019 року №802/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Шарапи В.М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

04 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, закінчено підготовчі дії та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція інших учасників справи

03 квітня 2019 від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу, де позивач посилається на не обґрунтованість доводів касаційної скарги та просить її відхилити, а ухвалу постановлену судом апеляційної інстанції залишити без змін. Вважає, що відповідач мав доступ до правосуддя, а рівень цього доступу був достатнім для забезпечення його права на суд.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

За змістом пунктів 1 та 8 частини другої статті 129 Конституції України, пунктів 2 та 6 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та забезпечення права на апеляційний перегляд справи належать до основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип рівності, зокрема, передбачає, що кожній стороні має бути надано можливість нарівні з протилежною стороною користуватися всіма відповідними процесуальними правами та механізмами.

Порядок вручення учасникам справи судового рішення визначається статтею 251 КАС України. Так, відповідно до частини шостої згаданої статті днем вручення судового рішення є:

- день вручення судового рішення під розписку;

- день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Нормою частини 5 статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, ябо якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Згідно частини 11 цієї ж статті у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Стаття 295 КАС України визначає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Згідно частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України (2747-15) певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В той же час, за європейськими стандартами справедливого судочинства правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

За змістом протоколу судового засідання від 21 листопада 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва у судовому засіданні після заслуховування пояснень учасників справи по суті спору ухвалив розгляд справи №826/15590/15 здійснювати у порядку письмового провадження (т.2. а.с. 132).

11 вересня 2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва у порядку письмового провадження винесено рішення в адміністративній справі № 826/15590/15, яким позовні вимоги ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" задоволено частково.

В матеріалах справи міститься зворотне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення про вручення копії рішення у даній справі третій особі - адвокату ОСОБА_1 (т.2 а.с. 141).

Доказів про направлення судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам, в тому числі і Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, матеріали справи не містять.

У матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи щодо належного вручення копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2018 року представнику Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Наявна відмітка за 06 жовтня 2018 року на зворотному боці оскаржуваного рішення (т. 2, зворотній бік а.с. 140) не може слугувати належним підтвердженням моменту отримання оспорюваного судового рішення, оскільки із її змісту не можливо ідентифікувати прізвище особи, яка поставила цю відмітку, та дійти висновку, що саме ця особа зазначена у довіреності ВКДКА як уповноважений представник, а тим більше, що 06 жовтня 2018 року, день, коли була проставлена ця відмітка, припав на вихідний день (субботу).

Тому, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції помилково вважав встановленою обставину вручення апелянту копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2018 року саме 06 жовтня 2018 року.

Інших доказів, які б достовірно вказували на момент вручення скаржнику копії оспорюваного рішення суду першої інстанції матеріали справи не містять. Як не містять і доказів належного виконання судом обов`язку, встановленого частиною 5 статті 251 КАС України, щодо направлення учасникам справи, зокрема ВККДА, копії судового рішення ухваленого в порядку письмового провадження протягом двох днів рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Скаржник зазначає, що ним було подано до суду першої інстанції клопотання від 22 жовтня 2018 року про видачу повного тексту рішення, що підтверджується відміткою Окружного адміністративного суду м. Києва на другому екземплярі цього клопотання, що залишився у скаржника (т. 2, а.с. 230). При цьому, колегією суддів Верховного Суду встановлено приєднання до матеріалів справи оригіналу даного клопотання вже після апеляційного перегляду даної справи (т. 2, а.с. 167), згідно якого відсутня відмітка щодо отримання представником відповідача копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2018 року.

Тож причини пропуску строку на апеляційне оскарження Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2018 року пов`язані із процесуальними порушеннями суду першої інстанції вимог КАС України (2747-15) щодо належного та своєчасного вручення учасникам справи копії рішення.

Суд апеляційної інстанції надав неналежну оцінку доводам Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, покладеним в основу аргументації доводів щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Верховний Суд зазначає, що під час звернення з апеляційною скаргою та на виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія навела об`єктивні, тобто такі, що не залежали від волі її посадових осіб, обставин, які перешкоджали вчасному зверненню з апеляційною скаргою.

Верховний Суд констатує, що в ухвалах апеляційного суду не наведено аналізу конкретних причин, які призвели до пропуску строку звернення на апеляційне оскарження, вказаних відповідачем у заяві про поновлення цього строку, що не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства, визначеними частиною 1 статті 2 КАС України.

При цьому, судом апеляційної інстанції не враховано, що Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури не допущено зловживання своїми правами в частині апеляційного оскарження.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції не наведено чітких підстав для відмови у задоволенні заяви про поновлення строку подання апеляційної скарги, не проведено оцінку наданих апелянтом доказів, а лише формально констатовано його безпідставність та необґрунтованість, колегія суддів доходить висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Верховний Суд зауважує, що судові процедури повинні бути справедливими, ніхто безпідставно не може бути позбавлений права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Отже, касаційна скарга Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури підлягає задоволенню, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/15590/15 скасуванню з направленням справи до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури задовольнити.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі №826/15590/15 скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.