826/22441/15 Про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Банк" щодо невключення належних фізичній особі сум до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договорами банківського вкладу (депозиту), зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО додатково включити належні особі суми до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами - 17.05.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Експобанк" Кашута Дмитра Євгеновича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2016 у складі судді Погрібніченка І.М. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 у складі колегії суддів Ключковича В.Ю., Ганечко О.М., Губської О.А. у справі №826/22441/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича про визнання протиправними бездіяльності, дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ЕКСПОБАНК" Волощука І.Г. (надалі по тексту - Уповноважена особа) щодо не включення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ЕКСПОБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського рахунку № 1731 НОМЕР_1 /2014 від 12.09.2014;

- визнати протиправними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - Фонд) щодо включення позивача до переліку фізичних осіб-вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ЕКСПОБАНК", яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів;

- зобов`язати Уповноважену особу надати до Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "ЕКСПОБАНК" на підставі договору банківського рахунку № 1731/18890/2014 від 12.09.2014 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Фонд відновити позивачу виплату відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "ЕКСПОБАНК" на підставі договору банківського рахунку № 1731/18890/2014 від 12.09.2014 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ЕКСПОБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського рахунку № 1731/18890/2014 від 12.09.2014. Зобов`язано Уповноважену особу надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "ЕКСПОБАНК" на підставі договору банківського рахунку № 1731/18890/2014 від 12.09.2014 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Експобанк" Кашута Д.Є. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пунктів 2 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що операції із перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "СП Анатоль" на рахунки інших осіб, в тому числі і на рахунок позивача, були здійснені в період дії постанови Правління НБУ від 11.09.2014 № 567/БТ "Про віднесення ПАТ "КБ "Експобанк" до категорії проблемних".

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 вересня 2014 року між Акціонерним товариством "Комерційний банк "ЕКСПОБАНК" (далі - Банк) та позивачем (далі - Клієнт) був укладений Договір банківського рахунку № 1731/18890/2014 (далі - Договір № 1731/18890/2014).

Згідно з пп. 1.1 п. 1 Договору № 1731/18890/2014, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок в валюті UAH № 26206118890001 та приймає і зараховує на рахунок грошові кошти, що надходять Клієнту, а також виконує розпорядження Клієнта на здійснення операцій за рахунком, у тому числі на переказ грошових коштів з рахунку за допомогою платіжних інструментів.

12 вересня 2014 року на рахунок позивача № НОМЕР_2 клієнтом АТ "Експобанк" ТОВ "СП Анатоль" були перераховані кошти в сумі 149000,00 грн. з іншого рахунку НОМЕР_3, відкритого з АТ "Експобанк" з призначенням платежу: "поворотна фінансова допомога згідно договору від 10.09.2014 без ПДВ".

Згідно з випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 за 26.03.2015 залишок коштів на рахунку позивача в АТ "КБ "ЕКСПОБАНК" становить 27 500,00 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ЕКСПОБАНК" до категорії неплатоспроможних" від 24 вересня 2014 року № 597, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 25 вересня 2014 року прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "КБ "ЕКСПОБАНК" № 97, згідно з яким з 25 вересня 2014 року розпочато процедуру виведення ПАТ "КБ "ЕКСПОБАНК" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 25 вересня 2014 року по 25 грудня 2014 року включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "КБ "ЕКСПОБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Ю.М.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ЕКСПОБАНК" від 22 січня 2015 року № 41, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) 26 січня 2015 року прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації АТ "КБ "ЕКСПОБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" № 15, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "ЕКСПОБАНК" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "ЕКСПОБАНК".

Так, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "ЕКСПОБАНК" призначено начальника відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощука І.Г. строком на 1 рік з 26 січня 2015 року по 25 січня 2016 року включно.

В межах даного строку позивач звернувся до Банку (звернення від 13.02.2015 № 1588) стосовно не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

У відповідь на вказане звернення позивача, Уповноваженою особою підготовлено відповідь від 20.02.2015 вих. № 1401/1064, в якій позивача повідомлено про те, що його на підставі Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включено до переліку фізичних осіб-вкладників АТ "КБ "ЕКСПОБАНК", яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів.

Не погодившись з такою відповіддю Уповноваженої особи, позивач двічі звертався як до Фонду, так і до Уповноваженої особи.

У відповідь на його звернення, Фондом та Уповноваженою особою підготовлено та направлено на адресу позивача відповіді, відповідно від 05.06.2015 вих. № 02-036-17925/15 та від 06.07.2015 вих. № 1402/3819, в яких зазначалось, що в переліку вкладників, що був переданий до Фонду Уповноваженою особою, інформація про позивача, як вкладника була відсутня у зазначеному Переліку та на підставі Рішення виконавчої дирекції Фонду позивача включено до переліку фізичних осіб-вкладників АТ "КБ "ЕКСПОБАНК", яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів, як наслідок, його не було включено до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Судами також встановлено, що позивача не включено до переліку вкладників у зв`язку із тим, що операція із залучення грошових коштів на його рахунок внаслідок так званого "дроблення" вкладу іншого клієнта банку є нікчемною, оскільки такий правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майна держави.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що Уповноваженою особою не доведено наявність законних підстав для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому визнав такі рішення та бездіяльність Уповноваженої особи протиправними. Водночас, в частині позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суд дійшов висновку про їх передчасність та, як наслідок, відсутність підстав до їх задоволення.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI (4452-17) ).

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (до вкладів відносяться і кошти, розміщені на банківських рахунках), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Отже, відшкодування Фондом коштів відбувається лише вкладникам за наявними у банку вкладами в межах граничної суми відшкодування. При цьому обов`язковими умовами, за яких відповідні кошти вважаються вкладом, а особа - вкладником, є залучення банком таких коштів від особи чи для неї на підставі договору банківського вкладу, банківського рахунку або на підставі іменного депозитного сертифіката.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI (4452-17) щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

Частинами 3 і 5 цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно з ч. 3 цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

З огляду на вищенаведене, приписи Закону №4452-VI (4452-17) пов`язують виникнення права у особи на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з наявністю у особи статусу вкладника та наявності такого вкладу станом на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

При цьому з аналізу вищенаведених правових норм слідує, що процедура початку виведення банку з ринку пов`язується не тільки із призначенням Уповноваженої особи в банку, а з датою початку тимчасової адміністрації в банку, яка визначається виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у відповідному рішенні та не завжди співпадає з датою призначення Уповноваженої особи. Саме з дати, якою запроваджено тимчасову адміністрацію у банку, і припиняються повноважень органів управління і керівництва банку щодо укладення будь-яких правочинів.

Щодо посилань Уповноваженої особи на наявність підстав для віднесення правочину до нікчемних з огляду на підстави, визначені пунктами 2 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до пунктів 2 та 7 ч. 3 статті 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема: 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Викладені Уповноваженою особою посилання на визнання спірного правочину нікчемним з огляду на підстави, визначені п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки Уповноваженою особою всупереч приписів ч. 2 ст. 71 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) не було доведено належними та допустимими доказами, що саме внаслідок укладення спірного правочину банк став неплатоспроможним, на що правильно вказав суд апеляційної інстанції.

Пункт 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI також не може бути застосованим до договору, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Експобанк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Уповноважена особа, в свою чергу, не довела належними та допустимими доказами те, що у момент укладення договору банківського рахунку та здійснення транзакції ПАТ "КБ "Експобанк" щодо зарахування суми коштів на банківський рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

Посилання Уповноваженої особи на те, що метою укладення даного правочину було отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом, колегія суддів касаційного суду сприймає критично, оскільки доказів такого умислу суду не надано.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом за договором банківського рахунку. При цьому і положення ст. 2 Закону №4452-VI визначають, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів ст. 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "КБ "Експобанк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "Експобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI (4452-17) .

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи для подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Експобанк" за рахунок Фонду, на що правильно вказав суд апеляційної інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, а тому правового значення не мають та правильності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" Кашути Дмитра Євгеновича залишити без задоволення.