826/2001/16 Про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Банк" щодо невключення належних фізичній особі сум до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договорами банківського вкладу (депозиту), зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО додатково включити належні особі суми до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами - 17.05.2019 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та кредит" Чернявської О.С. на постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Бабенка К.А., Кузьменка В.В., Степанюка А.Г. від 20.06.2017 у справі №826/2001/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської Олени Степанівни, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Банк"Фінанси та Кредит", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії,

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської О.С., треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, АТ "Банк "Фінанси і кредит", в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації AT "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської О.С. щодо невключення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації AT "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявську О.С. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в AT"Банк "Фінанси та Кредит" за рахунок включення до їх числа ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за її вкладом в AT "Банк "Фінанси та Кредит" на рахунку № НОМЕР_2 із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню в розмірі 199959 грн;

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2016 року скасовано, ухвалено нову, якою адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Вказує, що кошти позивачем безпосередньо не вносилися, а надійшли з іншого рахунку.

У відзиві на касаційну скаргу, представник позивача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Дослідивши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит", як Банком, та Позивачем, як Вкладником, укладено Договір-Заяву про банківський строковий вклад (депозит) "Стандарт" на 7 місяців в національній валюті №307231/43885/7-15 від 06 серпня 2015 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.9), відповідно до п.п. 1., 2 якого, Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти в національній валюті на Вкладний рахунок № НОМЕР_2 (надалі - Вкладний рахунок) у сумі 199959,00 (Сто дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять грн. 00 коп.), надалі - Вклад, на строк з "06" серпня 2015 р. по "06" березня 2016 p., у порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі-Заяві та в Основних умовах залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Основні умови), які затверджені згідно з внутрішніми процедурами Банку та розмішені для ознайомлення на інформаційних стендах в приміщеннях установ Банку та оприлюднені на офіційному сайті Банку за електронною адресою: www.fcbank.com.ua; за час користування коштами Вкладу протягом строку, визначеного п. 1 цього Договору-Заяви, Банк нараховує і виплачує Вкладникові проценти за ставкою 14.50% річних. Нарахування процентів здійснюється Банком у порядку, визначеному п. 4.1.3 Основних умов. Капіталізація процентів, нарахованих на Вклад, не проводиться. Нараховані проценти зараховуються Вкладнику на рахунок, відкритий у Банку НОМЕР_2.

А як вбачається з п.п. 3, 4, 5 зазначеного Договору-Заяви, Вкладник має право отримувати суми процентів, нараховані на Вклад, протягом строку, визначеного п. 1 цього Договору-заяви, щомісячно, у порядку та у строки, передбачені п.п. 4.2., 4.3.2. Основних умов; Вкладник має право неодноразово поповнювати Вклад протягом всього строку, визначеного п. 1 цього Договору-Заяви, за згодою Банку у порядку та на умовах, передбачених п.п. 3.1.-3.4. Основних умов. Мінімальна сума кожного поповнення складає 200 гривень; після закінчення строку, визначеного п. 1 цього Договору-Заяви, Вклад повертається Вкладникові в порядку, строки та на умовах передбачених положеннями п.5.2. Основних умов.

Судами встановлено, що банком було здійснено переказ/перерахування зазначених сум з рахунку платника НОМЕР_9 на зазначений у платіжному дорученні рахунок банка НОМЕР_10, 17.04.2015 р. - 50 000 грн., 70 000 грн., 80 000 грн.

У подальшому кошти списано з вказаного рахунку банку № НОМЕР_3 та зараховано на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2.

Викладене підтверджується відміткою про дату проведення банком операції (30.04.2015 р.), яка міститься на платіжному дорученні №108 від 17.04.2015 р., №109 від 17.04.2015 р., №110 від 17.04.2015 р., також випискою по рахунку ТОВ "ВКФ "ЕКРАН-СЕРВІС" за період 30.04.2015 р. по 30.04.2015 р., випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2, з якої вбачається, що на вказаний рахунок 30.04.2015 р. зараховано 80 000 грн., зараховано 70 000 грн., 50 000 грн.

З виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що станом на 06.08.2015 р. залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 складав 199959 грн. В той же час AT "Банк "Фінанси та Кредит" для обліку залишку коштів на карткових рахунках клієнтів-фізичних осіб використовується консолідований рахунок НОМЕР_4 . На вказаному рахунку обліковуються залишки коштів по картковим рахункам клієнтів, у т.ч. по рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2.

06.08.2015 р. з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 199959 грн. списано та перераховано на транзитний рахунок банку № НОМЕР_6 з метою зарахування у подальшому на депозитний рахунок ОСОБА_1

07.08.2015 р. з транзитного рахунку НОМЕР_6, який використовується для обліку операцій, здійснених з використанням платіжних карток, кошти у загальній сумі 1600191 грн. (до якої входить 199959 грн.) перераховано на кореспондентський рахунок Обласної Дніпропетровської філії "Фінанси та Кредит" № НОМЕР_7 .

З коррахунку Дніпропетровського РУ НОМЕР_11 кошти у сумі 1600191 грн. зараховано на транзитний рахунок № НОМЕР_8 . З транзитного рахунку банку № НОМЕР_8 суму 199959 грн. перераховано на депозитний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_12. Викладене підтверджується меморіальним ордером №32899155 від 07.08.2015 р. (призначення платежу: поповнення депозиту №307231/43885/7-15).

Постановою Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" до категорії проблемних" №34/БТ від 19 січня 2015 року (а.с.86), зокрема зазначений банк віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів.

Постановою Правління Національного банку України "Про продовження строку віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" до категорії проблемних" №463/БТ від 16 липня 2015 року (а.с.87), зокрема продовжено на 30 днів строк віднесення ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" до категорії проблемних.

Постановою Правління Національного банку України "Про віднесення ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" до категорії неплатоспроможних" №612 від 17 вересня 2015 року зазначений банк віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" №171 від 17 вересня 2015 року, яким запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 р. по 17.12.2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", визначені статтями 37- 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні строком на три місяці з 18.09.2015 року по 17.12.2015 року включно.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" від 17 грудня 2015 року № 898 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 18 грудня 2015 року № 230, яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47- 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні на два роки з 18.12.2015 по 17.12.2017 включно.

30.12.2015 р. позивачем скеровано на адресу Уповноваженої особи позивач подав заяву, в якій просила повідомити про причину невнесення станом на 23.12.2015 р. її персональних даних у реєстри вкладників АТ "Банк "Фінанси і кредит".

Також позивачем подано заяву до Фонду гарантування з проханням виплатити їй гарантовану суму відшкодування, однак відповідей позивачем отримано не було.

Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що операції з перерахування коштів з відкритого у банку поточного рахунку юридичної особи ТОВ "ВКФ "ЕКРАН-СЕРВІС" на відкриті у тому ж банку рахунки позивача мали на меті отримання відшкодування коштів клієнта - юридичної особи за рахунок коштів держави в особі Фонду.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що уповноваженою особою допущено протиправну бездіяльність відповідача, оскільки відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу в розумінні частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки він не підпадає під жодний визначений у вказаній статті випадок, а цей перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI (4452-17) ).

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI (4452-17) щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) ;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Уповноважена особа вважала нікчемним договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI.

Разом з тим, зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Відповідач, в свою чергу, не довів належними та допустимими доказами те, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ "Дельта Банк" щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

Відповідно до статті 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом.

Доводи заявника касаційної скарги відносно того, що переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отримання її позачергово та раніше за інших кредиторів банку, судом касаційної інстанції сприймаються критично, оскільки останні фактично є припущеннями Уповноваженої особи, в той же час, жодних доказів на підтвердження зобов`язання позивача повернути кошти ініціатору відповідного перерахунку після отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду, надано не було.

Отже судами встановлено, що станом на 06 серпня 2015 року на вкладний рахунок позивача внесено 199959,00 гривень, що підтверджується випискою по його рахунку № НОМЕР_2, що підтверджується меморіальним ордером №32899155 від 07.08.2015 р. (призначення платежу: поповнення депозиту №307231/43885/7-15).

Укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись до віднесення ПАТ "Фінанси та кредит" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації у банку (17 вересня 2015 року).

Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "Фінанси та кредит" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. Водночас, Уповноваженою особою не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Фінанси та кредит", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону № 4452-VI (4452-17) .

Стосовно доводів касаційної скарги щодо заборони банку відкривати рахунки та проводити будь які операції, за якими збільшуються гарантована сума відшкодування суд зазначає що постанова Правління Національного банку України від 19.010.2015 року №34/БТ "Про віднесення АТ Фінанси та Кредит" до категорії проблемних" відповідно до положень статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для банку обмеження відповідачем не надано. При цьому невиконання посадовими особами Банку приписів постанови НБУ про віднесення банку до категорії проблемних не може бути саме по собі підставою для висновку про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) саме відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI (4452-17) щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Фінанси та кредит" за рахунок Фонду, що правильно було встановлено судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.