804/14185/15 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про сплату штрафних (фінансових санкцій) за затримку сплати податку на додану вартість - 16.05.2019 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського кружного адміністративного суду у складі судді Коренева А.О. від 10 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Панченко О.М., суддів Коршуна А.О., Чередниченко В.Є. від 27 січня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасс-Днепрострой" до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбасс-Днепрострой" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 травня 2015 року №000296501.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначало, що перевірки суб`єктів господарювання з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік проводяться виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) . Оскільки дохід позивача не перевищує 20 мільйонів гривень та діяльність позивача не підпадає під винятки, що містяться в законі, то відповідач неправомірно провів камеральну перевірку, а отже акт перевірки, висновки якого покладені в основу оскаржуваного рішення, не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року, позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 19 травня 2015 року №000296501.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що камеральна перевірка Підприємства проведена відповідачем всупереч встановленій у пункті 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII (71-19) (далі - Закон №71-VIII (71-19) ) законодавчій забороні на її проведення, тобто протиправно, а тому винесене за результатом такої перевірки податкове повідомлення-рішення також є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилалась на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки за результатами камеральної перевірки встановлено порушення Товариством строків сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, що є підставою для притягнення такого платника податків до встановленої законом відповідальності. Зазначає, що дії посадових осіб відповідача з проведення перевірки в судовому порядку незаконними не визнавались.

В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ).

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 квітня 2015 року відповідачем проведена камеральна перевірка позивача з питань несвоєчасної сплати податку на додану вартість згідно податкового повідомлення рішення №000002225 від 16 січня 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 29 квітня 2015 року №337/04-10-15-01-21-33019123, за висновками якого Товариством порушено вимоги пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ), а саме несвоєчасно сплачено податок на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням (форма "Р") №000002225 від 16 січня 2014 року.

Висновки контролюючого органу ґрунтуються, на тому, що згідно податкового повідомлення-рішення (форма "Р") №000002225 від 16 січня 2014 року підприємством узгоджено грошове зобов`язання у сумі 226992,00 грн. по строку сплати 26 січня 2014 року; переплата на дату нарахування складає 78286,19 грн.; у підприємства станом на 26 січня 2014 року податковий борг складає 148705,81 грн. Фактично суму боргу погашено платіжним дорученням №211 від 18 лютого 2014 року та зарахуванням від`ємного значення у зменшення боргу з податок на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20 березня 2014 року №9014990091 за 01 лютого 2014 року на суму 278647,00 грн.

На підставі акта перевірки Інспекцією прийнято податкове повідомлення - рішення від 19 травня 2015 року №000296501, яким на підставі статті 126 ПК України за затримку на 53 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 145571,80 грн. зобов`язано Товариство сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 29114,36 грн. за платежем - податок на додану вартість.

В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) встановлено право контролюючих органів проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно вимог пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Таким чином у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання своєчасності сплати податків, оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки.

Питання ж своєчасності нарахування та сплати податків та зборів до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII (1797-19) , положення якого набрали чинності з 01 січня 2017 року, могли бути предметом лише документальної перевірки, якій властиві інші ознаки в залежності від виду такої (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

У даному ж випадку, відповідач, здійснюючи дослідження питань своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв`язку з чим прийняте за її результатами податкове повідомлення - рішення, яке є предметом розгляду в цій справі, не є законним та підлягає скасуванню.

Отже, за наведених у цій постанові мотивів, з урахуванням приписів статей 341, 343 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення цієї постанови), підстави для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року - без змін.