401/3188/15-а Про оскарження розпоряджень про звільнення з публічної служби, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - 10.09.2019 Прийняття

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2019 року

Київ

справа №401/3188/15-а

адміністративне провадження №К/9901/7091/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Радишевської О.Р.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року (головуючий суддя - Шлай А.В., судді - Іванов С.М., Чабаненко С.В.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Голови Світловодської районної державної адміністрації Твердовського Сергія Сергійовича, Світловодської районної державної адміністрації

про оскарження розпоряджень про звільнення з публічної служби, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач), інтереси якого представляє ОСОБА_2, звернувся до суду з указаним адміністративним позовом до голови Світловодської РДА Твердовського С.С (далі - відповідач-1) та Світловодської районної державної адміністрації (далі - відповідач-2), в якому просив:

- визнати таким, що не відповідає вимогам нормативно-правового акту вищої юридичної сили розпорядження відповідача голови Світловодської РДА Твердовського С.С. від 03.07.2015 р № 255-р "Про проведення службового розслідування" у частині призначення членів комісії та встановлення строків розслідування та його скасувати;

- визнати не чинним і скасувати Акт №1 від 06.07.2015 "Про проведення службового розслідування", складений комісією, утвореною розпорядженням відповідача голови Світловодської РДА Твердовського С.С. від 03.07.2015 №255-р "Про проведення службового розслідування";

- визнати не чинним та скасувати розпорядження відповідача голови Світловодської РДА Твердовського С.С. від 10.07.2015 №41-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- зобов`язати голову Світловодської РДА Твердовського С.С . поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектору молоді та спорту районної державної адміністрації та сплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу;

- стягнути з співвідповідача Світловодської районної державної адміністрації у користь позивача ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 10000,0грн.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про безпідставне та незаконне звільнення з посади головного спеціаліста сектору молоді та спорту Світловодської районної державної адміністрації відповідно до пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України (за прогул) за відсутності факту допущення прогулу, оскільки позивач був відсутній в кабінеті Світловодської районної державної адміністрації 26 травня 2015 року у зв`язку з необхідністю закупівлі медалей для нагородження переможців змагань. Крім того, службове розслідування було проведено із грубим порушенням Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 (950-2000-п) . Так, у порушення пункту 3 Порядку до участі в проведенні службового розслідування залучені посадові особи: безпосередній керівник позивача - Самойленко Л.М., якій позивач повідомив про причину відсутності; перший заступник Голови Світловодської районної державної адміністрації - Орленко С .Л., який також не заінтересований в об`єктивному розслідуванні. Розпорядження про проведення розслідування прийнято у п`ятницю 03.07.2015, а про його результати необхідно було повідомити до понеділка 06.07.2015, тобто фактично розслідування мало бути проведено у вихідні дні, що не може вважатись законним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано таким, що не відповідає вимогам нормативно-правового акту вищої юридичної сили "Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 (950-2000-п) , розпорядження відповідача Голови Світловодської РДА Твердовського С.С. від 03.07.2015 №255-р "Про проведення службового розслідування" в частині призначення членів комісії та встановлення строків розслідування та його скасовано.

Визнано нечинним і скасовано Акт №1 від 06.07.2015 "Про проведення службового розслідування", складений комісією, утвореною розпорядженням відповідача голови Світловодської РДА Твердовського С.С. від 03.07.2015 №255-р "Про проведення службового розслідування".

Визнано нечинним і скасовано розпорядження відповідача голови Світловодської РДА Твердовського С.С. від 10.07.2015 №41 -к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектору молоді та спорту Світлововдської районної державної адміністрації.

Стягнуто з Світловодської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 14228 грн 41 коп.

Стягнуто з співвідповідача Світловодської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 5000,0грн моральної шкоди.

У решті позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 2903,77грн звернуто до негайного виконання.

Судовий збір в сумі 986,58 грн стягнуто з районної державної адміністрації на користь держави.

Ухвалюючи судове рішення в справі, суд першої інстанції зазначив, що при оформленні оскаржуваних позивачем розпоряджень відповідача та Акту службового розслідування були допущені порушення, які свідчать про їхню незаконність. Так, членами комісії призначено осіб, яким позивач підпорядкований і які фактично негативно до нього ставилися та ініціювали питання складання акту про відсутність позивача на робочому місці. Визначений строк тривалості службового розслідування позбавив позивача права надати пояснення. Окрім того, комісія не провела перевірки доводів позивача про відлучення з робочого місця для закупівлі медалей та грамот щодо наявності квитанцій оплати, не опитано директорів шкіл яким медалі та грамоти були вручено. Суд також указав на те, що підставою для звільнення можуть бути висновки та пропозиції, зазначені в Акті службового розслідування, які відсутні в оскаржуваному розпорядженні про звільнення. Суд першої інстанції зауважив, що у розпорядженні позивач обвинувачується у здійсненні ним крадіжки медалей та грамот з робочого столу керівника, що не знайшло свого підтвердження в акті службового розслідування і є домислом відповідача, якого не повинно бути в офіційному розпорядженні про звільнення. Суд визнав недоречним обвинувачення позивача в оскаржуваному розпорядженні у крадіжці, оскільки питання обвинувачення у вчиненні крадіжки регулюється кримінальним законодавством і відповідач не має на це повноважень.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року апеляційну скаргу Світловодської районної державної адміністрації задоволено.

Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2015 року в справі №401/3188/15-а скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Приймаючи таке судове рішення, апеляційний суд виходив з того, що позивач не заперечує свою відсутність 26 травня 2015 року в приміщенні Світловодської районної державної адміністрації, однак стверджує, що він, повідомивши усно свого безпосереднього керівника, поїхав за проханням директорів шкіл Світловодського району в місто Кременчук Полтавської області для закупівлі медалей, необхідних для заохочення школярів - переможців змагань. Під час апеляційного провадження судом установлено, що наказ про відрядження ОСОБА_1 в місто Кременчук, яке розташовано в Полтавській області, не видавався, доручення керівництва про необхідність такої поїздки не надавалося, грошові кошти на закупівлю медалей під звіт також не видавалися, документи, які б свідчили про поїздку позивача відсутні, товарний чек № 28, який наданий суду позивачем про купівлю 28 медалей на суму 476 грн виданий 26 травня 2014 року, тобто за рік до події. Доводи позивача щодо того, що його робоче місце не може обмежуватися лише службовим кабінетом, розцінено колегією суддів критично з огляду на те, що Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими Головою Світловодської районної державної адміністрації 23 січня 2015 року, розпорядок роботи районної державної адміністрації встановлений з понеділка по четвер з 08.00 до 17.15 годин, у п`ятницю - з 08.00 до 16.00 год; положенням про сектор молоді та спорту Світловодської районної державної адміністрації визначено, що він входить до складу Світловодської районної державної адміністрації і в межах Світловодського району забезпечує виконання покладених на сектор завдань; посадовою інструкцією головного спеціаліста сектору молоді та спорту Світловодської районної державної адміністрації, затвердженою Головою Світловодської районної державної адміністрації 04 листопада 2013 року, передбачений обов`язок дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку та виконавської дисципліни. Щодо доводів позивача про виконання прохання директора школи про купівлю медалей, колегія суддів зазначила, що у посадовій інструкції позивача виконання доручень керівників інших установ, крім безпосереднього керівника сектору, не передбачено, а отже, зазначена поїздка мала бути здійснена за бажанням позивача лише у вільний від роботи час або за наказом керівника про службове відрядження. Також апеляційний суд урахував, що з урахуванням часу перебування позивача на лікарняних дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосовано до позивача в межах 30 днів. Крім того, колегія суддів зазначила, що після виявлення проступку 26 травня 2015 року позивач 27 травня 2015 року на вимогу начальника сектору надав письмові пояснення з його відсутності на роботі, що свідчить про здійснення перевірки факту відсутності позивача на роботі. Щодо неповноти службового розслідування та неопитування директорів шкіл, за проханням яких позивач поїхав у місто Кременчук та був відсутній у приміщенні райдержадміністрації, на думку колегії суду, ця обставина не вплинула на результат розслідування, оскільки, як зазначалося вище, посадовими обов`язками позивача виконання таких доручень у робочий час не передбачено, а добровільна допомога мала бути здійснена поза межами робочого часу або за наказом керівника про відрядження - у випадку службової необхідності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

10 травня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (далі - скаржник) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року, в якій позивач просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки посадовій інструкції позивача. Щодо дати товарного чеку на закупівлю медалей позивач зазначає, що вона проставлена підприємцем ОСОБА_6 випадково, а позивач своєчасно не звернув на це уваги, однак ця технічна помилка виправлена і, на думку скаржника, повинна бути врахована під час касаційного розгляду справи. Інших доказів про порушення позивачем трудового законодавства, на думку скаржника, апеляційним судом не встановлено.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами встановлено, що факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 26 травня 2015 року з 08.30 год до 16.43 год був зафіксований відповідним актом (а.с.17).

27 травня 2015 року та 06 червня 2015 року завідувачем сектору молоді та спорту Світловодської районної державної адміністрації Самойленком Л.М. на ім`я Голови Світловодської районної державної адміністрації Твердовського С.С. були складені доповідні записки про відсутність ОСОБА_7 на робочому місці 26 та 27 травня 2015 року у зв`язку із його самовільним відлученням (а.с. 18,19, 21-23).

28 травня 2015 року ОСОБА_1 було запропоновано надати письмове пояснення про відсутність на роботі 26 та 27 травня 2015 року (а.с.25).

03 липня 2015 року Головою Світловодської районної державної адміністрації видано розпорядження №255-р про проведення службового розслідування та утворення комісії по проведенню службового розслідування (а.с.83,84).

06 липня 2015 року за наслідками проведеного службового розслідування був складений Акт №1, з яким ОСОБА_1 . ознайомлений під підпис 07 липня 2015 року (а.с.26-28).

Під час апеляційного провадження встановлено, що наказ про відрядження ОСОБА_1 в місто Кременчук, яке розташовано в Полтавській області, не видавався, доручення керівництва про необхідність такої поїздки не надавалося, грошові кошти на закупівлю медалей під звіт також не видавалися, документи, які б свідчили про поїздку позивача відсутні, товарний чек №28, який наданий суду позивачем про купівлю 28 медалей на суму 476 грн виданий 26 травня 2014 року, тобто за рік до події (а.с.91).

Розпорядженням Голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області №41-к від 10 липня 2015 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади головного спеціаліста сектору молоді та спорту Світловодської районної державної адміністрації з 10 липня 2015 року на підставі пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України за прогул, учинений 26 травня 2015 року.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із звільненням позивача з посади державного службовця і регулюються Законом України "Про державну службу", Кодексом законів про працю України (322-08) .

Статтею 14 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов`язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Відповідно до частини 1 статті 30 цього ж Закону крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов`язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 16-1 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу є дисциплінарним стягненням (стаття 147 КЗпП України).

Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП України).

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

У доводах, викладених в касаційній скарзі, позивач указує на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки посадовій інструкції позивача.

Натомість такі твердження Суд вважає такими, що не відповідають дійним обставинам справи.

В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції, дослідивши Правила внутрішнього трудового розпорядку, затверджені Головою Світловодської районної державної адміністрації 23 січня 2015 року, установив, що розпорядок роботи районної державної адміністрації встановлений з понеділка по четвер з 08.00 до 17.15 годин, у п`ятницю - з 08.00 до 16.00 год, а також зазначив, що посадовою інструкцією головного спеціаліста сектору молоді та спорту Світловодської районної державної адміністрації, затвердженою Головою Світловодської районної державної адміністрації 04 листопада 2013 року, передбачений обов`язок дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку та виконавської дисципліни.

Колегія суддів уважає вказані висновки суду такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Водночас позивачем в касаційній скарзі не наведено жодного належного обґрунтування на спростування цих висновків.

Стосовно обставин нібито допущення технічної помилки в товарному чеку на закупівлю медалей, на які в касаційній скарзі як на підставу для скасування судового рішення апеляційного суду посилається позивач, колегія суддів зазначає, що в силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, а також збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас Суд зазначає, що з огляду на встановлення судом апеляційної інстанції обставин порушення позивачем трудової дисципліни, яке підтвердилося відсутністю належним чином оформлених наказу про відрядження ОСОБА_1 в місто Кременчук Полтавської області, доручення керівництва про необхідність такої поїздки, обставин видачі грошових коштів на закупівлю медалей під звіт, а також документів, які б свідчили про поїздку позивача, наявність або відсутність технічної помилки в товарному чеку №28 від 26 травня 2014 року не є обставиною, яка б вплинула на правильність вирішення вказаного адміністративного спору.

Також помилковими є твердження скаржника про невстановлення судом апеляційної інстанції інших доказів про порушення позивачем трудового законодавства, оскільки суд відповідно до положень частини 3 статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, відповідно до положень чинного на час ухвалення рішень у цій справі судами попередніх інстанцій процесуального законодавства, суд безпосередньо оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їхньому безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Так, на підставі всебічного дослідження наданих відповідачем доказів, зокрема акту про відсутність позивача на роботі, доповідної записки про відсутність ОСОБА_7 на робочому місці 26 та 27 травня 2015 року у зв`язку із його самовільним відлученням, акту, складеного за результатом проведеного відносно позивача службового розслідування, правил внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими Головою Світловодської районної державної адміністрації 23 січня 2015 року, положення про сектор молоді та спорту Світловодської районної державної адміністрації, посадової інструкції головного спеціаліста сектору молоді та спорту Світловодської районної державної адміністрації, затвердженої Головою Світловодської районної державної адміністрації 04 листопада 2013 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про підтвердження обставин порушення ОСОБА_7 трудової дисципліни, яке виразилося у відсутності останнього 26 травня 2015 року більше трьох годин протягом робочого дня на робочому місці в службовому кабінеті в приміщенні Світловодської районної державної адміністрації.

Жодних доводів на спростування встановлених в цій частині судом апеляційної інстанції обставин позивачем у касаційній скарзі не зазначено.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України (у чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Ураховуючи наведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач: Н.А. Данилевич

Судді: В.М. Бевзенко

О.Р. Радишевська