127/10438/16-а Про визнання протиправними дії Департаменту соціальної політики міської ради, що полягають у відмові виплатити особі одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду 2-ї групи, захворювання якої пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зобов'язання Департаменту соціальної політики міської ради перерахувати та виплатити особі одноразову компенсацію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 16.05.2019 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М. І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М., Сторчака В.Ю. від 17 жовтня 2017 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління соціального захисту населення (Правобережне) Департамент соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в якому просила:

- визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, що полягають у відмові виплатити ОСОБА_1 одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду 2-ї групи, захворювання якої пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 45 мінімальних заробітних плат на момент виплати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2016 рік" (928-19) ;

- зобов`язати Департамент соціальної політики Вінницької міської ради, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала інвалідом 2-ї групи, внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 45 мінімальних заробітних плат виходячи з розрахунку розмірі мінімальної заробітної плати на момент виплати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2016 рік" (928-19) з відповідного числа, місяця, в якому проводитиметься перерахунок.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправними дії Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, що полягають у відмові виплатити ОСОБА_1 одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду 2-ї групи, захворювання якої пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 45 мінімальних заробітних плат на момент виплати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2016 рік" (928-19) .

Зобов`язано Департамент соціальної політики Вінницької міської ради, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала інвалідом 2-ї групи, внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 45 мінімальних заробітних плат виходячи з розрахунку розмірі мінімальної заробітної плати на момент виплати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2016 рік" (928-19) з відповідного числа, місяця, в якому проводитиметься перерахунок.

3. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до частиною 1 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції чинній на час встановлення позивачці 2 групи інвалідності) передбачена одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, яка виплачується в таких розмірах: інвалідам І групи - 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат.

Позивачці ІІ група інвалідності від захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, була встановлена з 9 грудня 1992 року.

Оскільки з часу встановлення чергової групи інвалідності ОСОБА_1 не отримувала одноразової компенсації передбаченої статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вона має на тримання зазначеної виплати.

4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради було задоволено.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 12 травня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка має право на отримання одноразової компенсації особам, які стали інвалідами, та сім`ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, що діяла на момент звернення до відповідача) в розмірі визначеному постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" № 285 від 14 травня 2015 року (285-2015-п) ) а саме - 284,4 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року та залишити в силі постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 12 травня 2017 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

9 грудня 1992 року ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради із заявою про виплату їй одноразової компенсації, як учаснику ліквідації внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

Департамент соціальної політики Вінницької міської ради листом від 6 серпня 2013 року № Ш-08-14991 позивачці відмовлено у виплаті одноразової компенсації, як учаснику ліквідації внаслідок Чорнобильської катастрофи.

7 квітня 2016 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради з заявою про виплату їй одноразової компенсації, як учаснику ліквідації внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

Департамент соціальної політики Вінницької міської ради листом від 18 квітня 2016 року № Ш-08-33942 повідомило позивачку про те, що правові підстави для отримання позивачем одноразової компенсації за встановлення ІІ групи інвалідності, передбаченої статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відсутні.

8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

ДОВОВДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф" (в редакції чинній на час встановлення позивачці 2 групи інвалідності) передбачено, що одноразова компенсація особам, які стали інвалідами, та сім`ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується у розмірі: - інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат, але не менше 7 тисяч карбованців.

Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік" статтю 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф" викладено у новій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України". Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) зміни внесені у статтю 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф" визнано неконституційними.

Отже, з 22 травня 2008 року відновила дію редакція статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф", якою передбачено, що одноразова компенсація особам, які стали інвалідами, та сім`ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується у розмірі: - інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат, але не менше 7 тисяч карбованців.

10. Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, в яких воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф" одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат.

12. Пунктом 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) статтю 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф" викладено у такій редакції "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

13. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08) № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), зокрема, положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) .

14. Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (79-19) , який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України (2456-17) доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

15. На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України (2456-17) Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14 травня 2015 року № 285 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", якою визначено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого виплачується інвалідам II групи у розмірі 284,40 грн.

16. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

17. Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-11/2012 від 25 січня 2012 року у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв`язку з окремими положеннями Конституції України (254к/96-ВР) , суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України (2456-17) , закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

18. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Валентина Ніканорівна Великода проти України" висловив правову позицію, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу № 1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Суд зауважив, що першою і найважливішою вимогою статті 1 Протоколу № 1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому Суд зазначив, що зменшення розміру пенсії очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава.

19. Із набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року (79-19) Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановленої статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Положення Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (79-19) , яким розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України (2456-17) доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 120, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України та постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 285 (285-2015-п) , яка прийнята на виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України (2456-17) , не визнані Конституційним Судом України неконституційними, отже вони підлягали застосуванню при визначенні суми одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

21. Виходячи з вищезазначеного, суд відхиляє посилання позивачки на те, що для визначення розміру одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи необхідно застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 285 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (285-2015-п) , а статтю 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка, в силу рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) з 22 травня 2008 року відновила редакцію: "одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат".

22. Враховуючи вищевикладене позивачка має право на одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлену статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 284,40 грн, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 285 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (285-2015-п) , оскільки згідно приписів Бюджетного кодексу України (2456-17) саме Кабінет Міністрів України визначає порядок та розмір зазначеної одноразової компенсації.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.