9901/453/19 Про визнання протиправною бездіяльність при забезпеченні незалежності судді та захисті судді від дискримінації - 09.09.2019 Прийняття

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача у зв`язку із ухиленням від розгляду звернення судді Генічеського районного суду Херсонської області Стребкова Юрія Олексійовча від 25.06.2019 про забезпечення незалежності судді та захист судді від дискримінації;

- зобов`язати Вищу раду правосуддя здійснити розгляд звернення судді Генічеського районного суду Херсонської області та прийняти заходи необхідні для забезпечення незалежності судді Стребкова Ю.О. та захисту авторитету правосуддя.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 1999 року перебуває на штатній посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області. Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2005 року № 2553-IV (2553-15) обраний суддею місцевого Генічеського районного суду Херсонської області безстроково.

25.06.2019 звернувся до голови ВРП у відповідності до положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя" (1798-19) із заявою про посягання на незалежність судді, пряму дискримінацію судді, утиски та підбурювання до дискримінації у відношенні судді, а також завдання шкоди авторитету правосуддя. Вказана офіційна заява - повідомлення надійшла до Ради 27.06.2019, але станом на дату звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом ВРП не розглянула заяву та не прийняла всі передбачені законодавством заходи для забезпечення захисту незалежності судді та захисту судді від дискримінації. Позивач вважає, що відповідачем не виконані обов`язки, які відповідно до ст. 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" відповідають законній меті існування Ради, чим допущена бездіяльність. Вважає таку бездіяльність ради протиправною, а тому просить позов задовольнити.

У поданому відзиві відповідач у задоволенні позову просить відмовити. Вказує, що нормами Закону України "Про Вищу раду правосуддя" (1798-19) , а також Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не встановлено строків перевірки фактів втручання в діяльність судді. Заява ОСОБА_1 про посягання на незалежність судді та прийняття заходів для припинення дискримінації згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ між членами ВРП від 01.07.2019 розподілена члену ради ОСОБА_2 . За результатами перевірки ОСОБА_2 службовою запискою повідомив, що заява ОСОБА_1 по своїй суті не є повідомленням про втручання в діяльність судді в розумінні ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". На ім`я позивача підготовлена відповідь, яка листом від 29.08.2019 за № С-3844-3/932/0/9-19 направлена ОСОБА_1

З`ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ВРП із заявою про посягання на незалежність судді та вжиття заходів для припинення дискримінаії у відношення судді, яка надійшла на адресу ВРП 27.05.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заява позивача мотивована тим, що посадовими особами Державної судової адміністрації України та Генічеського районного суду Херсонської області умисно не здійснюється бухгалтерське оформлення статусу судді позивача, чим створюються перешкоди для виконання ОСОБА_1 повноважень судді, що полягає у багаторічній невиплаті заробітної плати та розповсюдженні фальсифікованої інформації. Позивач також зазначав, що контроль за діяльністю посадових осіб ДСА та суддів, що займають адміністративні посади, входить до обов`язків ВРП в частині забезпечення незалежності суддів та захисту авторитету правосуддя.

Посилаючись на наведені обставини та обгрунтування, ОСОБА_1 в заяві, яка надійшла до ВРП 27.06.2019, просив відповідача: виконати свої обов`язки та прийняти заходи для забезпечення незалежності судді шляхом відновлення його фінансового та соціального захисту на рівні, встановленому Законом для всіх суддів України; прийняти заходи для виконання уповноваженими посадовими особами ДСА та Генічеського районного суду Херсонської області вимог Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" шляхом здійснення дій з документального штатного оформлення судді ОСОБА_1 для отримання ним встановленої законом суддівської винагороди та можливості здійснювати правосуддя; прийняти заходи для відповідальності винуватих службових осіб; прийняти заходи для припинення дискримінації у відношення позивача; прийняти заходи для припинення із боку посадових осіб ДСА та суду ст. 175, 382, 364 КК України або заходи щодо розслідування цих дій уповноваженими правоохоронними органами; прийняти заходи для забезпечення виконання Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (3477-15) у відношенні позивача.

На звернення від 27.06.2019 рада листом від 29.08.2019 за № С-3844-3/932/0/9-19 повідомила позивача, що рішенням Верховного Суду від 19.03.2018 по справі № П/9901/264/18 задоволено позов ОСОБА_1 до Верховної Ради України. Визнано протиправною та скасовано Постанову Верховної Ради України від 12 квітня 2012 року № 4640-IV в частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області у зв`язку з порушенням присяги судді.

Відповідачем у відповіді також зазначено, що правові підстави для вжиття ВРП заходів щодо забезпечення незалежності судді відсутні, оскільки заява за своєю суттю не є повідомленням про втручання у діяльність судді в розумінні ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Також позивача проінформовано, що рішення Верховного Суду від 19.03.2018 по справі № П/9901/264/18 передано 26.10.2018 члену ВРП - доповідачу для проведення перевірки та винесення на розгляд Ради, про дату, час і місце проведення засідання ВРП позивача буде повідомлено додатково.

Визначальним у вирішенні цього спору є встановлення обставин щодо розгляду ВРП заяви позивача, зокрема, обставин дотримання строків її розгляду.

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Незалежність судової влади є головною гарантією забезпечення законності та правопорядку, підтримання стабільності в державі, об`єктивного і неупередженого правосуддя. Судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Судову владу реалізовують судді шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією та законами України, зокрема, Законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про вищу раду правосуддя".

Відповідно до статей 126 і 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Вища рада правосуддя діє в Україні на підставі статті 131 Конституції України. Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про Вищу раду правосуддя" (1798-19) (також Закон № 1798-VIII (1798-19) ) та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддя зобов`язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 № 1798-VIII Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.

Згідно з пунктами 1, 6, 8 частини першої статті 73 цього Закону Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя: веде і оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя; проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення; звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду; вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Частиною другою статті 73 цього Закону передбачено, що Вища рада правосуддя вживає заходів, що визначені у частині першій цієї статті, з власної ініціативи, за зверненням судді, судів, органів та установ системи правосуддя.

На виконання вимог частини другої статті 2 Закону № 1798-VIII, Вищою радою правосуддя рішенням від 24 січня 2017 року N 52/0/15-17 затверджено Регламент Вищої ради правосуддя (далі - Регламент).

Як вбачається з преамбули Регламенту ВРП, він регулює процедурні питання здійснення нею повноважень, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України "Про Вищу раду правосуддя" (1798-19) (далі - Закон), "Про судоустрій і статус суддів", іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття Вищою радою правосуддя (далі - Рада), її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності Ради.

Згідно з абзацом першим пункту 23.1 глави 23 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 52/0/15-17, питання про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя Рада розглядає за зверненнями суддів, судів, органів та установ системи правосуддя (далі - звернення), а також із власної ініціативи.

Члени Ради можуть запропонувати Раді розглянути питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за власною ініціативою.

Питання про необхідність вжиття таких заходів Рада розглядає з власної ініціативи, якщо під час розгляду дисциплінарних справ чи інших питань діяльності Ради встановлено факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя. У такому випадку Рада або орган Ради, на розгляді якого перебуває відповідне питання, ухвалює рішення про необхідність розгляду питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Якщо член Ради під час проведення попередньої перевірки чи підготовки до розгляду дисциплінарної справи або іншого питання виявляє факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя, він має право ініціювання питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Відповідно до пункту 23.3 глави 23 цього Регламенту, отримавши звернення, член Ради здійснює підготовку його до розгляду. Під час підготовки до розгляду член Ради проводить перевірку з метою встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді, а також дій, що несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя.

З матеріалів справ судом встановлено, що заява позивача про посягання на незалежність судді та прийняття заходів для припинення дискримінації розподілена члену ВРП - ОСОБА_2 01.07.2019. Доповідачем проведена перевірка, за результатами якої складено службову записку про те, що заява ОСОБА_1 не є повідомленням в розумінні ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Листом від 29.08.2019 за № С-3844-3/932/0/9-19 Вища рада правосуддя повідомила ОСОБА_1 про результати розгляду його заяви.

Позов пред`явлено з приводу бездіяльності Вищої ради правосуддя щодо не розгляду повідомлення судді Генічеського районного суду Херсонської області Стребкова Ю.О. та прийняття заходів.

Судом встановлено, що членом ВРП проведено перевірку фактів втручання у діяльність позивача як судді, встановлено, що звернення по суті не відповідає вимогам ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", про що надано відповідь ОСОБА_1 .

У Законах України "Про судоустрій і статусу суддів", "Про Вищу раду юстиції", Регламенті Вищої ради юстиції не встановлені строки проведення перевірки повідомлення судді про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.

Під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень розуміється зовнішня форма поведінки, яка полягає у неприйнятті рішення чи нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону, іншого нормативно-правового акта належать до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими, але фактично не були здійснені. Вчинення дій, прийняття рішення своєчасно, тобто протягом розумного строку, означає, що такі дії, рішенні вчинені (прийняті) без невиправданого для конкретної ситуації зволікання. Тривалість розумного строку залежить від складності питання, пріоритетності у вирішенні завдань, які визначені законом для суб`єкта владних повноважень.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Самі по собі строки поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряє їх на відповідність вимогам, визначеним у частині 2 статті 2 КАС України.

Прийняття рішення, вчинення дії своєчасно, тобто протягом розумного строку, означає не лише необхідність дотримання часових рамок, що визначені у нормативно-правових актах, а й ухвалення рішення або вчинення дії протягом розумного строку, без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.

Тривалість розумного строку залежить від складності певного питання, нагальності його вирішення, пріоритетності у вирішенні завдань, які визначені законом, для органу публічної влади тощо.

Слід зазначити, що тривалість розгляду звернень, скарг, заяв у ВРП обумовлена рядом об`єктивних причин, зокрема, їх великою кількістю, розгляд яких здійснюється у порядку черговості надходження.

Отже, відповідач при розгляді заяви позивача протиправної бездіяльності не допустив.

Оскільки, у даному випадку вирішено питання про невідповідність заяви та викладеним в ній обставинам вимогам ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та встановлено, що вказана заява по суті не є повідомленням про втручання в діяльність судді, надано позивачу відповідь на цю заяву, тому не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи доводи позивача щодо бездіяльності ВРП.

За наведених вище обставин, Суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 241- 246, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.