ПОСТАНОВА
Іменем України
18 квітня 2019 року
Київ
справа №286/766/17
адміністративне провадження №К/9901/18251/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року (головуючий суддя Шидловський В.Б., судді: Мацький Є.М., Шевчук С.М.) у справі №286/766/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2017 року ОСОБА_2 (надалі також - позивач) звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (надалі також - відповідач, Головне УПФ) щодо відмови в перерахунку йому пенсії згідно довідок про грошове забезпечення та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії, винагороди АТО та індексації, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю не включення Головним УПФ при нарахуванні пенсії позивачу додаткових видів грошового забезпечення, таких як матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії, винагороди АТО та індексації, хоча позивач отримував їх перед звільненням та з них утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 10 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 5 грудня 2017 року, скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову про часткове задоволення позову. Визнано неправомірними дії Головного УПФ щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно довідок про грошове забезпечення № 282/29/01-2017 та № 283/29/01-2017 від 10 лютого 2017 року. Зобов'язано Головне УПФ здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії, винагороди АТО, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 1 березня 2017 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_2 з 26 квітня 2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12)
(далі - Закон №2262-ХІІ (2262-12)
) в розмірі 40% грошового забезпечення.
У лютому 2017 року позивач звернувся до Головного УПФ із довідками про грошове забезпечення № 282/29/01-2017 та № 283/29/01-2017 від 10 лютого 2017 року, на підставі яких просив здійснити перерахунок пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №383/Д-11 від 6 березня 2017 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, одноразова премія, винагорода АТО та індексація не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
Також судами встановлено, що при звірці пенсійного органу виявлено розбіжності у сумі внесків до ПФ між зазначеними у довідці та тими, які мали бути фактично сплачені.
З метою з'ясування обставин справи, судом першої інстанції було зроблено запити на адресу Начальника Головного Управління Національної поліції в Житомирській області, у якому суд просив конкретизувати із яких саме видів грошового забезпечення ОСОБА_2 і які суми ЄСВ у розмірі 2,6% було сплачено.
На запит суду було надіслано довідки про грошове забезпечення ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2014 року по 31 березня 2016 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з посиланням на рішення Конституційного Суду України №4-рп/2015 від 13 травня 2015 року (v004p710-15)
по справі №1-9/2015, виходив з того, що перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України. Суд дійшов висновку, що під час розгляду справи знайшли підтвердження ті обставини, на яких ґрунтується правомірність відмови позивачу у включені до розміру його пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, винагороди АТО та індексації.
З такими висновками не погодився апеляційний суд, вказавши, що рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2015 від 13 травня 2015 року (v004p710-15)
стосується перерахунку пенсії з врахуванням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а не виплаченого грошового забезпечення, з якого був сплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому, апеляційний суд, з посиланням на постанову Верховного Суду України від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) дійшов висновку, що лише грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премії, винагороди АТО, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Натомість, з індексації не утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17)
, а тому така виплата не може бути врахована при перерахунку пенсії.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Головне УПФ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції або ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у постанові Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (268-2006-п)
, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, наведено вичерпний перелік додаткових видів оплати праці, серед яких відсутні ті складові, які позивач просить врахувати для обчислення пенсії. Тому на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ (2011-12)
) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12)
.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п)
пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ (2262-12)
, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_2, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем у грудні 2014 року одноразової премії, у серпні та жовтні 2014 року винагороди за участь в АТО, виплата яких здійснюється не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.
Не входять до такого переліку і матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, їх виплата також не є щомісячною або такою, що виплачується раз на місяць, а відтак і підстави для їх врахування при обчисленні пенсії відсутні. Більш того, задовольняючи позов в частині зобов'язання Головного УПФ здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення ОСОБА_2, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що відомості про їх отримання у довідках № 282/29/01-2017 та № 283/29/01-2017 від 10 лютого 2017 року відсутні.
Правова позиція щодо відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та одноразових премій висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).
Що стосується вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ (2017-14)
) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України (254к/96-ВР)
гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12)
(далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ (1282-12)
).
Згідно статей 1 і 2 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, колегія суддів вважає, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII (2011-12)
або Закону № 2262-ХІІ (2262-12)
.
Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу №638/9697/17 при вирішенні питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, у постанові від 3 квітня 2019 року відступив від раніше висловленої з цього питання правової позиції Верховного Суду у справах №522/11262/16-а та №522/7855/17 та сформулював наступний правовий висновок.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ (2262-12)
та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ (2011-12)
, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ (2017-14)
, Закону № 1282-ХІІ (1282-12)
, та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Отже, помилковими є висновки судів про відмову в задоволенні позову в частині зобов'язання Головного УПФ включити до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, індексацію грошового забезпечення, яку позивач отримував щомісяця згідно з довідкою МВС про види грошового забезпечення від 10 лютого 2017 року № 282/29/01-2017.
Вирішуючи питання, з якого часу має бути здійснений такий перерахунок колегія суддів враховує, що у своєму позові ОСОБА_2 не визначав конкретну дату, з якої він просить його здійснити, у зв'язку з чим суд вважає, що оскільки, як встановлено судами, позивач перебуває на обліку в Головному УПФ з 26 квітня 2016 року, а із заявою про перерахунок пенсії, до якої додав нові довідки звернувся 22 лютого 2017 року (тобто в межах 12 місяців), такий перерахунок має бути здійснений з дня призначення пенсії, що не суперечить частині другій статті 63 Закону №2262-ХІІ.
Відповідно до пунктів 1 і 4 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
У зв'язку з відсутністю документально підтверджених судових витрат, які були понесені сторонами у справі, підстави для їх розподілу згідно зі статтею 139 КАС України, відсутні.
Позивачем було заявлено клопотання про встановлення в порядку статті 267 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у двотижневий строк з моменту набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 382 КАС України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У зв'язку з тим, що судом касаційної інстанції ухвалюється нове рішення про часткове задоволення позову, колегія суддів вважає за можливе встановити судовий контроль за його виконанням шляхом зобов'язання Головного УПФ подати звіт про його виконання до суду у місячний строк з дня ухвалення рішення.
Керуючись статтями 345, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року та постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 10 серпня 2017 року у справі №286/766/17 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, індексації грошового забезпечення, згідно з довідкою про види грошового забезпечення від 10 лютого 2017 року № 282/29/01-2017.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_2 з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум індексації грошового забезпечення, згідно з довідкою про види грошового забезпечення від 10 лютого 2017 року № 282/29/01-2017, починаючи з 26 квітня 2016 року.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати звіт про його виконання до Верховного Суду у місячний строк з дня його ухвалення.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик,
Судді Верховного Суду