369/10935/18 Про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - 03.09.2019 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції в Житомирській області сержанта поліції 1 батальйону, 3 роти Ільїна Дениса Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року (прийняту в складі колегії суддів:: головуючого - Мельничука В.П., суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.)

І. Суть спору:

1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом до поліцейського Управління патрульної поліції в Житомирській області сержанта поліції 1 батальйону, 3 роти Ільїна Дениса Юрійовича (далі - відповідач) у якому просив суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ЕАВ № 560438 від 26 серпня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 квітня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Разом з апеляційною скаргою було долучено клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 19 липня 2019 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 квітня 2019 року відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції в Житомирській області сержанта поліції 1 батальйону, 3 роти Ільїна Дениса Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 19 липня 2019 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В мотивах зазначає, що ним не було порушено строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 Касаційного адміністративного суду України (далі - КАС України (2747-15) ) забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом із тим, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина 2 статті 44 КАС України).

Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Разом із тим, строк на апеляційне оскарження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, до яких відноситься даний спір, визначений статтею 286 КАС України.

Так, згідно з частиною четвертою статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

За положеннями частин другої та третьої статті 298 КАС України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Натомість, з матеріалів апеляційного провадження не прослідковується дотримання судом апеляційної інстанції наведених дій, так як вже після отримання апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції у цій справі, суддя-доповідач ухвалою від 19 липня 2019 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 квітня 2019 року відмовлено.

Також відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції в Житомирській області сержанта поліції 1 батальйону, 3 роти Ільїна Дениса Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, відразу відмовивши у відкритті апеляційного провадження не дотримався приписів статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, хоча на її виконання, він повинен був спершу надати оцінку клопотанню позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було подано одночасно із апеляційною скаргою. Вже потім в залежності від результату оцінки поважності пропуску причин пропуску строку звернення до суду, визначитися з відкриттям провадження у справі.

Таким чином, не вчинення відповідних дій є наслідком порушення права позивача на можливість апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, що прямо передбачено в Конституції України (254к/96-ВР) .

З огляду недотримання однієї із стадій адміністративного процесі, яка покладена в основу інституту оскарження, а саме стадії апеляційного провадження, Суд касаційної інстанції вважає, що оскаржувана позивачем ухвала про відмову в поновленні строку на апеляційне провадження та відмову у відкритті апеляційного провадження від 19 липня 2019 року була прийнята передчасно, а відтак підлягає скасуванню, із направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.