814/696/16 Про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з Національної поліції України, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 18.04.2019 Прийняття

1. У квітні 2016 року ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - ГУНП в Миколаївській області), Атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - Атестаційна комісія) про: визнання протиправним та скасування наказу №45 о/с від 18.03.2016 року щодо звільнення його з поліції, поновлення на посаді, а також стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що у відповідача не було підстав, визначених ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", для призначення його атестації, оскільки: пропрацював на посаді близько трьох місяців, призначений до поліції в порядку переатестації з органів внутрішніх справ, не було ніяких об'єктивних причин для сумніву у відповідності його займаній посаді. Крім того, позивач вважає, що висновки атестаційної взагалі нічим не обґрунтовані, оскільки він добре характеризується по службі, відповів на всі питання під час співбесіди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року позов задоволено:

3.1. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №45о/с від 18.03.2016 року в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції.

3.2. Поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого слідчого Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

3.3. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 19.03.2016 року по 01.07.2016 року в сумі 10407,27 гривень, включаючи середню заробітну плату за одним місяць, що підлягає негайному виконанню в розмірі 4525,01 гривень.

4. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що рішення Атестаційної комісії від 01.03.2016 року, яке оформлене протоколом ОП№15.00004194.0021863, суперечить атестаційному листу та іншими матеріалами, які були зібрані на поліцейського, не враховує жодного із критеріїв, визначених п.16 Інструкції: повноту виконання ним функціональних обов'язків (посадових інструкцій); показники службової діяльності; результати тестування; рівень теоретичних знань та професійних якостей; оцінки з професійної і фізичної підготовки; відсутність дисциплінарних стягнень. Атестація стосовно поліцейського може бути проведена виключно з підстав, визначених ч.2 ст. 57 Закон України "Про Національну поліції". У Законі відсутні підстави для проведення масової атестації майже всього складу територіального органу поліції. Індивідуальних підстав для проведення атестації позивача, визначених ч.2 ст.57 Закону, у цьому випадку також не було. Не проходження особою конкурсу під час прийняття на службу, не може служити додатковою підставою для проведення атестації. Оскільки 07.11.2015 року позивача було прийнято на службу в поліцію безстроково, наявність тимчасового штату жодним чином не може впливати на проходження його служби та створювати додаткові підстави для її дострокового припинення. Суд не погодився з поясненнями відповідача про те, що позивач добровільно пройшов атестацію, оскільки проведенню атестації передувала вказівка голови Національної поліції України. Також п.6 наказу начальника ГУНП від 01.02.2016 року №52 покладав обов'язок на керівників структурних (галузевих) підрозділів, відділів (відділень) скласти списки осіб, що підлягають атестації, а також забезпечити їх прибуття до атестаційних комісій.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ГУНП в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

6. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року залишено без змін.

7. Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, зазначив, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. До того ж, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби. Метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей. Оскільки позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) , шляхом видання наказу про призначення за його згодою, він вважається, відповідно до статті 58 цього Закону, призначеним безстроково. Не проходження особою конкурсу під час прийняття на службу, не може служити додатковою підставою для проведення атестації. Доказів того, що позивач не відповідає займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби матеріали справи не містять.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

8. ГУНП в Миколаївській області (далі - скаржник) в грудні 2016 року звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року.

9. В касаційній скарзі ГУНП в Миколаївській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

10. В обґрунтування поданої касаційної скарги ГУНП в Миколаївській області зазначило, що рішення атестаційної комісії не було предметом оскарження до суду, а тому суди вийшли за межі позовних вимог. Вказаний протокол не був скасований у встановленому порядку. Вважає, що суди досліджували обставини, які не мають значення для справи. При цьому, керівник органу поліції зобов'язаний виконувати рішення атестаційних комісій, а не надавати їм оцінку перед винесенням наказу про звільнення. Також скаржник не погоджується з висновками судів щодо необґрунтованості та суб'єктивності висновків Атестаційної комісії та вважає, що ОСОБА_2, перебуваючи на засіданнях атестаційної та апеляційної комісій, не зміг довести належний рішень своїх знань та професіоналізму, внаслідок чого був визнаний комісією таким, що не відповідає вимогам поліцейського. Рішення атестаційної комісії приймається з урахуванням вивчених документів та за результатами співбесіди і є таким, що приймається на підставі внутрішнього переконання членів комісій із розподілом голосів по прийнятому питанню, з урахуванням даних про особу, що містяться у вивчених документах. На думку скаржника, атестування позивача після призначення його на посаду не суперечить положенням статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", оскільки наказ ГУНП в Миколаївській області №52 від 01.02.2016р., яким прийнято рішення про проведення атестування, та прийняті на його виконання накази у встановленому законом порядку не визнані протиправними. Крім того, посилається на добровільне проходження атестації позивачем.

11. Касаційна скарга не містить клопотання ГУНП в Миколаївській області про розгляд справи за участі його представника.

12. Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ з 15 серпня 2010 року по 06 листопада 2015 року.

14. 07 листопада 2015 року наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №1 о/с "По особовому складу" відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліції" (580-19) позивача призначено на посаду старшого слідчого Центрального відділення поліції, з присвоєнням спеціального звання лейтенант поліції.

15. 28 січня 2016 року голова Національної поліції України дала доручення "Про організацію атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області", відповідно до якого вимагалось від ГУНП України в Миколаївській області вжити заходів щодо створення організаційних заходів по проведенню атестування поліцейських.

16. 01 лютого 2016 року відповідно до наказу ГУНП в Миколаївській області № 52 з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону № 580 та вимогами Інструкції № 1465, наказано, зокрема: провести атестування поліцейських ГУНП в Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією починаючи з 22 лютого 2016 року; створити атестаційні комісії № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8.

17. 12 лютого 2016 року начальником Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області подано атестаційний лист на позивача, відповідно до якого ОСОБА_2 добре характеризується по службі та відповідає займаній посаді.

18. 22 лютого 2016 року позивачем пройдено тести на знання законодавчої бази на 44 балів із 60 можливих і тест на загальні здібності та навички на 28 бали з 60 можливих.

19. 01 березня 2016 року Атестаційною комісією проведено співбесіду з позивачем, про що складено протокол ОП№15.00004194.0021863. Відповідно до зазначеного протоколу, Атестаційна комісія вивчала: декларацію про доходи, послужний список, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 ЗУ "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел. На підставі зазначених документів, а також проведеної співбесіди, комісія дійшла висновку: "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

20. 09 березня 2016 року Апеляційною атестаційною комісією Південного регіону №3 розглянуто апеляційну скаргу позивача та прийнято рішення про її відхилення.

21. 18 березня 2016 року начальником ГУНП в Миколаївській області видано наказ №45 о/с "По особовому складу", яким лейтенанта поліції ОСОБА_2, старшого слідчого Центрального відділу поліції звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч.1 п.5 Закону України "Про Національну поліцію" - через службову невідповідність. Підстава протокол ОП№15.00004194.0021863 від 01 березня 2016 року.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

22. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Частина 6 статті 43 Конституції України: громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

24. Частина 4 статті 52 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію": комплектуванню в порядку просування по службі посад молодшого, середнього та вищого складу поліції, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті, за рішенням керівника, уповноваженого призначати на такі посади, може передувати або проведення конкурсу, або проведення атестації.

25. Стаття 57 Закону України "Про Національну поліцію": атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

26. Частина 1 статті 58 Закону України "Про Національну поліцію": призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

27. Пункт 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію": поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: через службову невідповідність.

28. Частини 2 та 3 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію": Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

29. Пункт 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) : працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

30. Пункт 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110: '...' днем звільнення вважається останній день роботи.'...'

31. Пункт 3 розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.11.2015р. № 1465, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за № 1445/27890 (z1445-15) (далі - Інструкція № 1465): атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

32. Пункт 5 розділу І Інструкції № 1465: атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

33. Пункт 1 розділу IV Інструкції № 1465: організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають: 1) створення атестаційних комісій; 2) складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; 3) визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; 4) розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; 5) доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

34. Пункт 10-12 розділу IV Інструкції № 1465: з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

35. Пункт 15-20 розділу IV Інструкції № 1465: атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.

Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

37. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

38. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

39. Суд касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що предметом оскарження може бути як рішення (висновок) атестаційної комісії в сукупності з наказом про звільнення, так і окремо наказ керівника органу поліції про звільнення поліцейського, оскільки такий наказ є формою виконання відповідного рішення (висновку) атестаційної комісії.

40. При цьому, висновок атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами по справі, незалежно від того, є він предметом спору чи ні. Так само суди мають надати оцінку аргументам позивача щодо наявності підстав для проведення його атестування.

41. Зі змісту встановлених судами обставин випливає, що позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) .

42. Отже, питання про відповідність позивача вимогам до поліцейських було вирішено в листопаді 2015 року на момент видання наказу про призначення на посаду.

43. Разом з цим, приписами пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції.

44. Перелік підстав проведення атестування поліцейських передбачений статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише поліцейські: а) які претендують на вищу посаду; б) щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду; в) щодо яких вирішується питання про звільнення через службову невідповідність. Відповідно, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

45. При цьому, кожна із зазначених у частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

46. Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) .

47. Колегія суддів зазначає, що мета атестування, закріплена в частині 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними в частині другій згаданої статті.

48. Також колегія суддів вважає, що рішення керівника поліції не може бути самостійною підставою для проведення атестування, оскільки вичерпний перелік підстав для проведення атестування визначений в частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію". Натомість, ч. 4 ст. 57 цього Закону визначає особу, яка, за наявності підстав, уповноважена видати розпорядчий документ про проведення атестування.

49. Під час розгляду цієї справи відповідачем не доведено наявність підстав для проведення атестування, що передбачені ч.2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію".

50. Проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", суперечить вимогам цього закону.

51. Оскаржувані судові рішення відповідають наведеним висновкам.

52. Також Суд зазначає, що статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено такої підстави для проведення атестування як проходження в добровільному порядку.

53. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що проведення атестування позивача здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.

54. Крім того, Суд зазначає, що, перевіряючи спірні рішення атестаційних комісій згідно ч.3 ст. 2 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року), у тому числі на відповідність критерію обґрунтованості, суди попередніх інстанцій не втручалися в дискреційні повноваження цих комісій та не приймали власних висновків щодо відповідності або не відповідності позивача займаній посаді.

55. Верховний Суд України у постанові від 04.11.2014р. №21-426а14 зазначив, що задовольняючи позовні вимоги про поновлення на публічній службі, суд повинен визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень повністю або частково, скасувати акт індивідуальної дії та обов'язково вказати дату, з якої особу поновлено на посаді.

56. Проте, задовольняючи позовні вимоги в частині поновлення позивача на посаді, суд першої інстанції не вказав дату, з якої ОСОБА_2 поновлено на посаді.

57. Суд апеляційної інстанції залишив вказане поза увагою.

58. Оскільки наказом № 45 о/с від 18 березня 2016 року позивача звільнено з посади з 18.03.2016р., останній підлягає поновленню на посаді з 19.03.2016р.

59. Статтею 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

60. Враховуючи наведене, у вказаній частині позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій є помилковими лише в частині не визначення дати, з якої позивача поновлено на посаді, а тому відповідно до ч.4 ст. 351 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення в резолютивній частині шляхом зазначення дати, з якої позивач поновлений на посаді.

61. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

62. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - задовольнити частково.

63. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року змінити шляхом зазначення в резолютивній частині дати поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого слідчого Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 19 березня 2016 року, в іншій частині - залишити без змін.