804/16848/14 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким платнику податків нараховано грошового зобов`язання з екологічного податку та штрафні санкції - 03.09.2019 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон СД №32" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 (суддя Кучма К.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 (головуючий суддя Дадим Ю.М., судді: Богданенко І.Ю, Уханенко С.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон СД №32" до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ТОВ "Полігон СД №32" звернулося до адміністративного суду з позовом до Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2014 №0002541504, яким позивачу нараховано грошового зобов`язання з екологічного податку та штрафні санкції.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ "Полігон СД №32" звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Як вважає позивач, при постановленні оскаржуваних рішень судами не надана оцінка доказам, які підтверджують відсутність порушень, виявлених під час перевірки, що стали підставою неправомірних висновків акту. На думку позивача судами винесено необґрунтовані рішення, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач правом подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.06.2015 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №804/16848/14.

Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2019 попередній розгляд справи призначено на 03.09.2019.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 23.04.2014 по 29.04.2014 повноважними особами Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, наказу Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Полігон СД №32" від 22.04.2014 №697 та наказу Нікопольської ОДПІ "Про внесення змін до наказу "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Полігон СД №32" від 25.04.2014 №718 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Полігон СД №32" (код ЄДРПОУ 31884514) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати екологічного податку за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 29.04.2014 №1400/1504/31884514.

Згідно акту перевірки податковим органом зафіксовано допущені позивачем порушення, а саме:

положень статті 242, пунктів 246.2, 246.4 статті 246 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Полігон СД №32" занижено податкові зобов`язання зі сплати екологічного податку всього у сумі - 826788,54грн. (І квартал 2012 року - 79610,92грн., II квартал 2012 року - 91179,92грн., ІII квартал 2012 року - 91900,53грн., ІV квартал 2012 року - 67697,97грн., І квартал 2013 року - 74500,14грн., ІІ квартал 2013 року - 100646,04грн., III квартал 2013 року - 147758,82грн., IV квартал 2013 року - 173494,20грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 29.04.2014 №1400/1504/31884514 позивач звернувся зі скаргою до Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. У своїй відповіді від 28.05.2014 №10660/10/22-115 про результати розгляду заперечень до акту перевірки відповідач заперечення позивача залишив без задоволення, а оскаржуваний акт перевірки - без змін.

На підставі акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 №0002541504 про нарахування грошового зобов`язання з екологічного податку в сумі 826788,54грн. та штрафних санкцій в сумі 206697,14грн.

Позивач оскаржив акт перевірки від 29.04.2014 року №1400/1504/31884514 та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 №0002541504 до Міністерства доходів і зборів України. У своїй відповіді від 12.09.2014 №3353/6/99-99-10-01-02-15 Державна фіскальна служба України скаргу позивача залишила без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що податковим органом в повній мірі доведено обґрунтованість своїх висновків, викладених в акті перевірки та правомірність прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на підставі такого акту перевірки.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до положень статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суб`єкти права власності повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей. Податковий кодекс України (2755-17) (далі - ПК України (2755-17) ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.57 пункту 14.1 статті 14 ПК України екологічний податок - це загальнодержавний обов`язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об`єми забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів.

Згідно з пунктом 240.2 статті 240 ПК України платниками екологічного податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Як встановлено статтею 242 ПК України об`єктом та базою оподаткування є:

обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об`єкти;

обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання;

обсяги та види палива, мазуту та пічного палива, обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб`єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Відповідно до пункту 246.2. статті 246 ПК України визначено ставки податку за розміщення відходів залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів.

Пунктом 246.4. статті 246 ПК України визначено, що за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1. - 246.3. цієї статті, збільшуються у три рази. Законом України "Про відходи" від 05.03.1998 №187/98-ВР (187/98-ВР) визначено, що розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об`єктах. Спеціально відведені місця чи об`єкти - місця чи об`єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр, тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів та здійснення інших операцій з відходами.

Відповідно до листів Міндоходів України від 16.04.2013 №1349/7/99-9915-04-01-17 "Про застосування ставок екологічного податку" та Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.02.2013 №2528/07/10-13 місця захоронення побутових відходів (сміттєзвалища), які не обладнані системами захисту ґрунтових вод, знешкодження фільтрату, вилучення та утилізації біогазу, не можуть забезпечити повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ТОВ "Полігон СД №32" створено відповідно з Установчим Договором ТОВ "Полігон №32", який затверджено рішенням загальних зборів учасників згідно протоколу від 03.12.2002, шляхом об`єднання вкладів його учасників та зареєстровано Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, свідоцтво від 10.12.2002 №04052318ю0010380. Позивач перебуває на податковому обліку в Нікопольській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. ТОВ "Полігон СД №32" діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія від 10.12.2002 А00 №430064.

Відповідно до Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Мінжитлокомунгосп України від 01.12.2010 №435, розробленого на виконання Закону України "Про відходи" (187/98-ВР) , полігон побутових відходів - інженерна споруда, яка призначена для захоронення побутових відходів і повинна запобігати негативному впливу на навколишнє природне середовище і відповідати санітарно-епідеміологічним і екологічним нормам.

Судами вказано, що відповідно до матеріалів справи, полігон розташований в Нікопольському районі на землях Придніпровської сільської ради, у відпрацьованому просторі глиняного кар`єру, договір оренди земельної ділянки (землі не сільськогосподарського призначення) від 18.12.2002, площа 22,18га, зареєстрований у Нікопольському райвідділі земельних ресурсів 02.01.2003 №19 для розміщення полігону твердих побутових відходів.

Під час судового розгляду судами встановлено, що згідно акту перевірки при перевірці полігону встановлено факт порушення правил зберігання та приймання відходів, а саме на полігон приймаються змішані відходи різного виду а саме промислові та побутові відходи. Податковий орган дійшов висновку, що виявлені обставини є порушенням статті 17 Закону України "Про відходи" та статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно якої підприємства, установи, організації та громадяни повинні вживати ефективних заходів щодо зменшення обсягів утворення та знешкодження, переробки, безпечного складування або захоронення виробничих, побутових, інших відходів.

Судами також встановлено, що акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (перевірка проводилася з 06.02.2013 по 07.02.2013), вказані порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду (контролю), у тому числі:

територія земель та лісосмуг, які межують з полігоном ТПВ засмічена відходами у вигляді поліетиленових пакетів та інших предметів, які переносяться вітром ;

на час перевірки підприємством не отримано санітарно-технічний паспорт на полігон, лісозахисну смугу по периметру об`єкту не висаджено, територія полігону не огороджена, відсутній мірний стовп для контролю укладки шару твердих відходів та ізолюючого шару в порушення робочого проекту "Полігон твердих побутових відходів м.Нікополь", на території полігону відсутнє централізоване водопостачання, на території полігону не здійснюється миття автомобілів, які виконують роботи по перевезенню відходів на полігон.

Судом також встановлено, що на вимогу Прокуратури Дніпропетровської області від 11.02.2014 року №07/1/4-120 вих-14 Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області своїм листом від 17.02.2014 №3-1498-1-3 надала інформацію щодо проведеної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України на об`єктах для розміщення відходів.

У ході проведеної Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області перевірки ТОВ "Полігон СД №32" встановлено, що підприємством не розроблено проект рекультивації земель полігону; на території полігону приймаються змішані відходи різного класу небезпеки; видобуток корисних копалин місцевого значення (суглинок, глина) для своїх господарських потреб здійснюється без відповідних погоджень з місцевою радою та обласною державною адміністрацією.

Виходячи з висновків Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області викладених в листі від 17.02.2014 №3-1498-1-3, судами встановлено, що ТОВ "Полігон СД №32" не забезпечує повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів в місцях видалення відходів.

Як слідує з матеріалів справи, позивач наголошує на тому що, забезпечує повне виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів, тому обчислює, нараховує та сплачує до бюджету екологічний податок застосовуючи при цьому коефіцієнт 1 "Коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів".

Як унормовано пунктом 246.5. статті 246 ПК України, коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі: в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж - коефіцієнт 3; на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту - коефіцієнт 1.

Відтак, судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що полігон знаходиться у відпрацьованому глиняному кар`єрі на відстані 500 м від села Кам`янське, отже застосуванню підлягає коефіцієнт 3.

Підприємству листом від 20.02.2014 №19 контролюючим органом було надано відповідь, згідно якої пояснено, що ТОВ "Полігон СД №32" знаходиться на відстані 500 м від населеного пункту, тому повинен застосовувати коефіцієнт 3.

Суд касаційної інстанції з урахуванням вказаного, вважає, що судами першої та апеляційної інстанції на підставі вірно встановлених обставин справи, надавши оцінку доводам сторін, оцінивши докази, зроблено правомірний висновок про порушення позивачем вимог вимоги податкового законодавства, Закону України "Про відходи" (187/98-ВР) , Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) . Відтак, в ході судового розгляду не спростовано, що спірне податкове-повідомлення рішення прийняте відповідачем, винесене на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Частиною першою-другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Верховний Суд приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.