638/8223/17 Про визнання протиправними дії (бездіяльність) ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку особі та обчисленні розміру пенсії з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці обласного військового комісаріату - 18.04.2019 Прийняття

- визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку ОСОБА_2 та обчисленні розміру пенсії з 27 грудня 2015 року з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці Харківського обласного військового комісаріату (далі - облвійськомат) від 12 грудня

2016 року №671/ВФЗ;

- зобов'язати ГУ ПФУ перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію з

27 грудня 2015 року в розмірі 71% грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці облвійськомату від 12 грудня 2016 року №671/ВФЗ;

- зобов'язати ГУ ПФУ подати протягом 15 днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено частиною першою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на час звернення з позовом до суду; далі - КАС України (2747-15) ).

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначав, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку та обчисленні йому розміру пенсії з 27 грудня 2015 року з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці облвійськомату від 12 грудня 2016 року №671/ВФЗ є протиправними, безпідставними та такими, що порушують його права і свободи.

Дзержинський районний суд м. Харкова постановою від 10 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, тому ГУ ПФУ протиправно не здійснило перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки облвійськомату від 12 грудня 2016 року № 671/ВФЗ з 27 грудня 2015 року.

10 листопада 2017 року ГУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова допомога при звільненні мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вони не включаються до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби. При цьому ГУ ПФУ зазначило, що Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, дійшов висновку, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсії, визначаються виключно законами України, а встановлений у положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону України 09 квітня 1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII (2262-12) ) перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним. Також ГУ ПФУ вважає, що ОСОБА_2 пропустив строк звернення до адміністративного суду, визначений статтею 99 КАС України

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

11 грудня 2017 року представник позивача подав до суду касаційної інстанції заперечення на вказану касаційну скаргу, в яких просить залишити останню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , яким КАС України (2747-15) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суди встановили, що ОСОБА_2 проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України на посаді начальника 153 територіального центру комплектування військовослужбовцями за контрактом м. Харкова територіального управління "Північ".

18 грудня 2008 року ГУ ПФУ призначило позивачу пенсію за вислугою років відповідно до Закону №2262-ХІІ (2262-12) як особі, яка звільнена з військової служби. Позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ, яке виплачує позивачу пенсію в розмірі, обчисленому з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні на підставі довідки облвійськомата від 18 грудня 2008 року №487/фін-4 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_2

З вказаної довідки вбачається, що облвійськомат до грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу не включив грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні, які позивач отримував протягом останніх 11 місяців підряд перед місяцем звільнення, та з яких було утримано єдиний соціальний внесок при оформленні документів для призначення пенсії.

12 грудня 2016 року облвійськомат склав нову довідку від 12 грудня 2016 року №671/ВФЗ про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу, якою вказаний недолік довідки від 18 грудня 2008 року №487/фін-4 усунутий.

26 грудня 2016 року позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок та виплату йому пенсії з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, розмір яких зазначений в довідці облвійськомата від 12 грудня 2016 року №671/ВФЗ. З переліку додатків до цієї заяви вбачається, що позивач разом з заявою подав оригінал зазначеної довідки.

У визначений Законом №2262-12 час ГУ ПФУ не здійснило перерахунок пенсії позивачу, у зв'язку із чим ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, за наслідками розгляду якого, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у справі № 642/588/17 його позов задоволено частково, зокрема визнано неправомірною бездіяльність ГУ ПФУ щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_2 від 26 грудня 2016 року та зобов'язано прийняти рішення за результатом розгляду цієї заяви ОСОБА_2

На виконання зазначеної постанови апеляційного суду ГУ ПФУ прийняло рішення та листом від 10 травня 2017 відмовило позивачу в перерахунку пенсії.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII (2011-12) ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) .

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ (2262-12) , який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Ураховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем грошової допомоги для оздоровлення, виплата якої здійснювалася не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Щодо одноразової грошової допомоги при звільненні, колегія суддів вказує про відсутність підстав для її включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсії, оскільки вказана виплата також є одноразовою допомогою та більш того має інше правове призначення.

Правову позицію щодо відсутності підстав для включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, висловлено в рішенні Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року, прийнятому у справі № 21-1115а16 та в подальшому підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 3 травня 2018 року у справі №728/1876/17, від 22 листопада 2018 року у справі №344/10953/17.

Що стосується вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України від 05 жотвня 2000 року № 2017-ІІІ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон № 2017-ІІІ (2017-14) ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) (далі - Закон № 1282-ХІІ (1282-12) ).

Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII (2011-12) або Закону № 2262-ХІІ (2262-12) .

Статтею 6 Закону №1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону № 1282-ХІІ (1282-12) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (1078-2003-п) , передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ (2262-12) та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ (2011-12) , яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ (2017-14) , Закону № 1282-ХІІ (1282-12) , та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом №2262-ХІІ (2262-12) . Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні частини позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі №638/8223/17 скасувати в частині визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) в розмірі обчисленому з 71 % грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні. В цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У зв'язку з цим виключити з абзаців другого та третього резолютивної частини постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2017 року словосполучення "грошової допомоги на оздоровлення", "матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань" та "одноразової грошової допомоги при звільненні".