Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді: Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О. за участю представників: від позивача: не з'явився; від відповідача: Шайдовська І.Ю., дов. №553/11.5.2 від 27.11.2012 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 р. (складена 17.08.2012р.) у справі господарського суду №16/5005/689/2012 Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" м. Київ про тлумачення змісту правочину - договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/385к від 20.09.2006р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2012р. (складене 27.03.2012р.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2012р. (складена 17.08.2012р.) у справі №16/5005/689/2012 витлумачено зміст правочину -договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/385к від 20.09.2006р. стосовно нарахування та сплати процентів за користування кредитом таким чином:

"Кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування в межах максимального ліміту заборгованості 11000000дол. США, а позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти згідно графіку, передбаченого п. 1.1.1 договору в строк до 29.07.2011р. та сплатити проценти за користування кредитом, застосовуючи процентну ставку 13,5% річних (п. 1.1).

Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється у валюті кредиту на фактичну суму залишку по кредиту за весь час (кожний день) користування кредитом, що фактично відповідає формулі: сума процентів = фактична сума залишку по кредиту/360* кількість днів користування кредитними коштами (з 25 числа попереднього місяця по 24 число включно поточного місяця) * розмір відсотків річних, де 360 -умовна кількість днів у році (п. 2.4).

Сплата процентів здійснюється позичальником у валюті кредиту у такому порядку: проценти, нараховані за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число включно поточного місяця, сплачуються щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно (підпункт 2.5.1 пункту 2.5).

При нарахуванні процентів за весь час фактичного користування кредитом (кожний день) враховується день надання кредиту та не враховується день погашення кредиту (п. 2.6)".

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції в частині тлумачення пункту 2.4 договору від 20.09.2006р. №10-0604/385к про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії та направити дану справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник зазначає, що прийняті судові акти винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.10.2012р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 22.10.2012р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про продовження строку розгляду касаційної скарги, продовжено строк її розгляду на п'ятнадцять днів, відкладено розгляд касаційної скарги.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Прокопанич Г.К. та завантаженістю судді Акулової Н.В., розпорядженням секретаря першої судової палати від 19.11.2012р. № 03.07-05/892 сформовано колегію суддів для розгляду справи у наступному складі: головуючий суддя -Прокопанич Г.К., судді: Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

Пунктом 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 (v0018600-11) визначено, що у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново, заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

З урахуванням приписів ст.ст. 111-5, 111-8 ГПК України, п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 (v0018600-11) , у разі зміни складу суду розгляд справи починається з спочатку.

Ухвалами від 19.11.2012р., 26.11.2012р. та 03.12.2012р. Вищий господарський суд України, в порядку ст.ст. 77, 111-5 ГПК України, відкладав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Також відповідач зазначив, що в період з 20.09.2006р. по 25.10.2008р. позивач сумлінно сплачував відсотки за користування кредитом в розмірі, що був нарахований відповідно до вимог п. 2.4 кредитного договору, що підтверджує факт погодження та розуміння позивача саме такого визначеного порядку нарахування процентів за користування кредитом.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 10.12.2012р. з'явився представник відповідача. Позивач уповноваженого представника -не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, відзиві на касаційну скаргу та запереченнях на відзив, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія".

Як було встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 20.09.2006р. між Закритим акціонерним товариством "Внєшторгбанк (Україна)" (правонаступник Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія" укладено договір №10-0604/385к про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії, відповідно до умов якого, у редакції договору №1 від 27.03.2007р. про внесення змін до зазначеного договору, відповідач зобов'язується надати позивачу грошові кошти у тимчасове користування в межах максимального ліміту заборгованості 11 000 000 дол. США окремими частинами, на умовах, визначених цим договором зі зменшенням максимального ліміту заборгованості згідно встановленого графіку та кінцевим терміном повернення заборгованості 29.07.2011р. зі сплатою процентів у розмірі 13,5% відсотків річних.

Пунктом 2.4 кредитного договору встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на фактичну суму залишку, за весь час користування кредитом у валюті кредиту із розрахунку факт/360.

Відповідно до п. 2.6 кредитного договору при розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Згідно з приписами ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

В силу ч. 2 ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Правила тлумачення змісту правочину визначені в частинах 3, 4 ст. 213 ЦК України, згідно яких при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими ч. 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Крім того, відповідно до ст. 213 ЦК України тлумаченню підлягає саме зміст правочину, а не його конкретні терміни в окремих пунктах договору.

Також нормами зазначеної статті закріплено право сторони на тлумачення змісту правочину, а не з'ясування питання, яким законодавством регулюються відносини, що випливають з укладеного договору.

За умовами договору від 20.09.2006р. №10-0604/385к про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості 11 000 000 дол. США в обмін на зобов'язання позичальника повернути кредитні кошти згідно встановленого п.1.1.1 договору графіку в строк до 29.07.2011р. та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,5% річних.

Згідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит -будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі; у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій з урахуванням Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003р. №255 (z0583-03) , дійшли до вірного та обґрунтованого висновку, що нарахування процентів за користування кредитними коштами, передбачене у п. 2.4 кредитного договору, має здійснюватися у валюті кредиту на фактичну суму залишку по кредиту за весь час (кожний день) користування кредитом, що фактично відповідає формулі: сума процентів = фактична сума залишку по кредиту/360 * кількість днів користування кредитними коштами (з 25 числа попереднього місяця по 24 число включно поточного місяця) * розмір відсотків річних.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Приписами ст. 111-7 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, судова колегія касаційної інстанції дійшла до висновку, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2012р. (складена 17.08.2012р.) у справі №16/5005/689/2012 -залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" -без задоволення.