Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Прокопанич Г.Г., суддів Алєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Стахановської міської ради Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 28.02.2012 р. (суддя Фонова О.С.) на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2012 р. (головуючий суддя: Марченко О.А., судді: Бойко І.А., Татенко В.М.) у справі № 17/211пд/2011 Господарського суду Луганської області за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 до Стахановської міської ради Луганської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонд комунального майна міста Стаханова Луганської області про внесення змін до договору оренди, за участю представників позивачане з'явились, відповідачане з'явились,

Рішенням Господарського суду Луганської області від 28.02.2012 р. у справі №17/211пд/2011, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2012 р., позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 до Стахановської міської ради Луганської області про внесення змін до договору оренди комунального майна № 3/09 від 06.04.2009 р. (в новій редакції від 30.11.2009 р.), посвідченого приватним нотаріусом Стахановського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 3093, шляхом: викладення пункту 1.6 у наступній редакції: "Об'єкт оренди передається у користування з призначенням -для розміщення аптеки, яка реалізує готові ліки"; доповнення пункту 2.1 підпунктом наступного змісту: "З 01.02.2011 р. -523,93 грн. (п'ятсот двадцять три гривні 93 коп.) без урахування ПДВ, разом з ПДВ становить 628,71 грн. (шістсот двадцять вісім гривень 71 коп.)"; заміни у підпункті 3.3.1 слів "цільове використання об'єкту -надання битових послуг" на слова "цільове використання об'єкту -розміщення аптеки, яка реалізує готові ліки", задоволені частково: внесені зміни до договору оренди шляхом: викладення пункту 1.6 у наступній редакції: "Об'єкт оренди передається у користування з призначенням -для розміщення аптеки, яка реалізує готові ліки"; заміни у підпункті 3.3.1 слів "цільове використання об'єкту -надання битових послуг" на слова "цільове використання об'єкту -розміщення аптеки, яка реалізує готові ліки". В решті вимог провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст. 651, 654 ЦК України, ст. 188 ГК України, ст. 79 ГПК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що наказ Фонду комунального майна м. Стаханова № 133 від 16.11.2010 р. не може вважатися проявом згоди відповідача на внесення відповідних змін. Крім того, відповідач стверджує, що судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом Луганської області справи № 11пд/5014/892/2012 за позовом Стахановської міської ради Луганської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання договору оренди комунального майна № 3/09 від 06.04.2009 р. недійсним.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Фондом комунального майна м. Стаханова (Орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (Орендарем) було укладено договір оренди № 3/09 від 06.04.2009 р., відповідно до умов якого Орендодавець передав Орендарю в оренду частину нежитлової будівлі, загальною площею 89,4 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, зі строком оренди до 06.03.2012 р.

Між Територіальною громадою міста Стаханова в особі Стахановської міської ради (відповідач у справі) як Орендодавцем та позивачем 30.11.2009 р. договір оренди № 3/09 було укладено в новій редакції та посвідчено приватним нотаріусом Стахановського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 3093.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.5 договору (в новій редакції) відповідач передав позивачу в тимчасове платне користування вбудоване нежитлове приміщення номер 1 загальною площею 89,4 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, зі строком оренди до 06.04.2024 р.

Пунктом 1.6 договору встановлено, що об'єкт оренди передається у користування з призначенням - для надання побутових послуг.

В пункті 5.12 договору сторони встановили, що від імені Орендодавця всі передбачені цим Договором права та обов'язки останнього здійснює Фонд комунального майна м. Стаханова.

У зв'язку зі зміною виду діяльності позивачем було направлено до Стахановської міської ради лист від 09.11.2010 р., в якому він просив внести зміни до п. 3.3.1 договору оренди у частині цільового використання об'єкта оренди, а саме шляхом його доповнення використанням під аптеку, яка реалізує готові ліки.

За результатами розгляду вказаного листа Фондом комунального майна м. Стаханова було прийнято наказ №133 від 16.11.2010 р. "Про внесення доповнень до договору оренди комунального майна від 06.04.2009 р. № 3/09".

Відповідно до п. 1 наказу № 133 від 16.11.2010 р. (далі -Наказ) було вирішено внести наступні зміни до Договору оренди:

- пункт 1.6 Договору викласти у редакції: "розміщення аптеки, яка реалізує готові ліки";

- пункт 2.1 Договору викласти у редакції: "З 01.11.2010 - 513,09 грн. без урахування ПДВ, разом з ПДВ становить 615,71 грн.";

- пункт 3.3.1 в частині цільового використання об'єкта викласти у такій редакції: "розміщення аптеки, яка реалізує готові ліки".

Відповідно до п. 5.13 договору оренди всі зміни та доповнення до цього договору, що зроблені за узгодженням сторін, повинні бути викладені у письмовій формі з їх наступним нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією.

З огляду на вказане позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 04.01.2011 р. з пропозицією оформити внесення змін до договору оренди.

У відповідь на даний лист відповідач листом № 01-28/582 від 03.02.2011 р. повідомив про неможливість зміни цільового використання об'єкта оренди у зв'язку з тим, що при передачі даного об'єкта в оренду був проведений конкурс, однією з істотних умов якого було цільове використання об'єкта оренди, отже зміна цільового використання можлива лише при проведенні нового конкурсу.

В свою чергу, позивач листом від 16.02.2011 р. направив на адресу відповідача два примірники договору про внесення змін до Договору оренди комунального майна № 3/09 від 06.04.2009 р. (в новій редакції від 30.11.2009), з проханням його підписати, однак, за твердженням позивача, відповідач вказаний договір не підписав, відповіді на пропозицію про внесення змін до договору не надав.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України, в якій, зокрема, зазначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Частинами 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін також в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 5.12 договору сторони встановили, що від імені Орендодавця всі передбачені цим Договором права та обов'язки останнього здійснює Фонд комунального майна м. Стаханова.

Судами встановлено, що на звернення позивача про внесення змін до договору Фондом комунального майна було погоджено внесення змін та прийнято вказаний Наказ.

З урахуванням положень пункту 5.12 договору судами зроблено підставний висновок про те, що вказаним наказом надано згоду на внесення змін до договору.

Водночас судами встановлено, що наказом № 17 від 08.02.2011 р. Фонд комунального майна м. Стаханова визнав наказ таким, що втратив чинність у зв'язку визначенням умов договору умовами проведеного конкурсу, в якому цільове використання зазначене як "надання побутових послуг".

Також судами враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. (v007p710-09) у справі № 7-рп/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні"). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суди правомірно не взяли до уваги зазначений наказ № 17 від 08.02.2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (частина 3 статті 642 Цивільного кодексу України).

Позивач не отримував повідомлення від Фонду комунального майна м. Стаханова про скасування наказу № 133 від 16.11.2010 р. ані до моменту, ані в момент одержання відповіді про прийняття пропозиції, тобто не отримував повідомлення про відкликання відповіді про прийняття пропозиції.

Необхідність внесення змін до договору викликана фактичною зміною цільового використання об'єкта оренди під розміщення аптеки, яка реалізує готові ліки, та неможливістю позивача передбачити настання таких змін в момент укладення Договору оренди.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду з заявою про захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, зміна правовідношення (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

З огляду на наведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про обґрунтованість вимог позивача та внесення змін до договору в частині зміни цільового використання об'єкта оренди з огляду на його звернення в передбаченому законом порядку про внесення змін до договору та надання згоди Фондом комунального майна м. Стаханова на внесення таких змін.

При цьому провадження у справі в частині доповнення пункту 2.1 договору підпунктом наступного змісту: "З 01.02.2011 -523,93 грн. (п'ятсот двадцять три гривні 93 коп.) без урахування ПДВ, разом з ПДВ становить 628,71 грн. (шістсот двадцять вісім гривень 71 коп.)" місцевий суд правомірно припинив на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів також відзначає, що відповідачем під час апеляційного провадження було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом Луганської області справи № 11пд/5014/892/2012 за позовом Стахановської міської ради Луганської області до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 про визнання договору оренди комунального майна № 3/09 від 06.04.2009 р. недійсним, порушеної ухвалою від 10.04.2012 р.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як встановлено колегією суддів, провадження у вказаній справі було порушено Господарським судом Луганської області 10.04.2012 р., тобто після прийняття рішення у даній справі (28.02.2012 р.).

Відтак, відповідних обставин на час прийняття оскаржуваного рішення місцевого суду не існувало чи вони не були відомі.

Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення з урахуванням обставин, які можуть бути встановленні в межах розгляду справи № 11пд/5014/892/2012, фактично призвів би до перегляду справи по суті на основі зовсім інших фактичних та правових підстав, що є недопустимим на стадії апеляційного провадження відповідно до вимог ГПК України (1798-12) .

Водночас колегія суддів відзначає, що згідно зі ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, в тому числі і щодо надання оцінки видатковим накладним, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу Стахановської міської ради Луганської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 28.02.2012 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2012 р. у справі №17/211пд/2011 -без змін.