707/2302/16-а Про визнання протиправним рішення комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в частині відмови підтвердження пільгового стажу роботи особи, визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в частині неврахування до пільгового стажу роботи особи на посаді доярки (оператора машинного доїння) за відповідний період - 17.04.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017р. (судді - Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Чаку Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного іонду України у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

У вересні 2016р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним рішення №6 комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області від 31.03.2016р. в частині відмови підтвердження пільгового стажу роботи ОСОБА_1 з 01.01.1992 по 17.01.2003 роки;

- визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області в частині неврахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_2 на посаді доярки (оператора машинного доїння) за період в ТОВ "Агро-Стандарт" з 30.01.2006 по 25.11.2015 роки, оскільки відсутні дані первинного обліку щодо виконання встановлених норм обслуговування;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 27 січня 2016 року.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 30.09.2016р. позовні вимоги ОСОБА_1 щодо періоду часу до 29.03.2016р. залишено без розгляду, оскільки позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду щодо вимог відносно періоду до 29.03.2016р.; в іншій частині позовних вимог позивача відкрито скорочене провадження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016р. ухвалу судді Черкаського районного суду Черкаської області від 30.09.2016р. в частині залишення позовних вимог щодо періоду часу до 29.03.2016р. без розгляду скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 10.01.2017р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017р., позов задоволено.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області в частині неврахування періоду роботи ОСОБА_1 на посаді доярки (оператора машинного доїння) в період роботи в ТОВ "Агро-Старт" з 30.01.2006 по 25.11.2015 роки, оскільки відсутні дані первинного обліку щодо виконання встановлених норм обслуговування.

Визнано протиправним рішення №6 комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області від 31.03.2016р. в частині відмови підтвердження пільгового стажу роботи ОСОБА_1 з 01.01.1992 по 17.01.2003 роки.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 27.01.2016р.

Додатковою постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017р. задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній справі, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 378 грн.

З додаткою постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017р. не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що з 01.01.2017р. Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору. Враховуючи що чинним законодавством забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне стархування", судові витрати у розмірі 1378 грн., понесені позивачем, мають бути стягннуті за рахунок коштів Державного бюджету України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017р.) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України (у зазначеній редакції) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Апеляційним судом встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1378 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №58 від 25.10.2016р.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016р. задоволено її апеляційну скаргу, скасовано ухвалу судді Черкаського районного суду Черкаської області від 30.09.2016р. в частині залишення позовних вимог щодо періоду часу до 29.03.2016р. без розгляду, а справу в цій частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Разом з тим, постановляючи ухвалу про задоволення апеляційної скарги, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи додаткову постанову та здійснюючи розподіл судових витрат, апеляційний суд, виходив з того, що оскільки апеляційну скаргу позивача було задоволено, в силу положень частини 1 статті 94 КАС України понесені нею та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378 гривень підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують та є безпідставними, оскільки судом встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою позивачем сплачено судовий збір, вимоги апеляційної скарги задоволено, питання про розподіл судових витрат не вирішено, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність ухвалення в цій частині додаткового судового рішення про присудження позивачу здійснених нею документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області.

Посилання в обґрунтування касаційної скарги на те, що органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору, що на думку відповідача унеможливлює стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області є безпідставними та висновки суду також не спростовує, оскільки вказана обставина не звільняє суд від обов'язку вирішити в порядку ст. 94 КАС України питання про розподіл судових витрат.

До того ж, станом на час сплати позивачем судового збору відповідач не був наділений пільгами по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017р. - без змін.