815/6578/15 Про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про особу стосовно включення її до вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування, та зобов'язання включити інформацію про особу та інформацію про суму коштів, яка підлягає до відшкодування, до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - 17.04.2019 Прийняття

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2016р. (суддя - Завальнюк І.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016р. (судді - Зуєва Л.Є., Шевчук О.А., Федусик А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:

зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - Уповноважена особа Фонду) надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) додаткову інформацію про неї, як вкладника, якому необхідно здійснити виплати відшкодування у розмірі 200000 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона є вкладником у розумінні статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не включення її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило її можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом. Посилається на відсутність законних підстав для відмови їй у виплаті гарантованої суми коштів за договором депозиту та не включення її до реєстру вкладників.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2016р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016р., в задоволенні позову відмовлено.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась позивач, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.10.2014р. постановою Правління Національного банку України №692/БТ, з відміткою "банківська таємниця", "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. (а.с. 89)

30.01.2015р. між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено Договір №002-15843-300115 банківського вкладу ("Депозит Delta Premier (без поповнення)") у доларах США НОМЕР_1. (а.с. 8)

Відповідно до пункту 1.2 Договору банк відкриває позивачу вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 та приймає від позивача внесені нею в порядку, передбаченому цим Договором, грошові кошти в сумі 12000 доларів США.

Додатковою угодою №1 від 30.01.2015р. до Договору №002-15843-300115 пункт 1.2 доповнено підпунктом 1.2.1 в наступній редакції: " 1.2.1. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента. Виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються". (а.с. 8)

Згідно платіжного доручення №1 від 30.01.2015р. на вкладний рахунок позивача зараховано кошти в розмірі 12000 доларів США з рахунку іншої фізичної особи - ОСОБА_2. (а.с. 10)

Судами встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 віднесено ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та визнано такою, що втратила чинність постанову від 30.10.2014р. №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". (а.с. 73 - 74)

02.03.2015р. Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №51 про початок процедури виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. (а.с. 76)

Рішеннями Виконавчої дирекції Фонду від 08.04.2015р. №71 та від 03.08.2015р. №147 вирішено продовжити строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" по 02.10.2015р. (а.с. 77 - 78)

15.09.2015р. відбулось засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк", призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду від 29.05.2015р. №408. (а.с. 81; 87 - 88)

За наслідками засідання прийнято рішення про затвердження результатів перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" згідно переліку, наведеному у Додатку №1, про видання відповідного наказу щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на рахунки перераховані іншими фізичними особами та які є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону із застосуванням відповідних наслідків.

16.09.2015р. у зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" нікчемних правочинів відповідно до частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом, Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №813 про застосування наслідків нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено у Додатку №1 до наказу №813. (а.с. 86)

Застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за якими було здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку, згідно переліку, наведеному у Додатку №1 до наказу №813.

Судами встановлено, що у Додатку № 1 до наказу №813 міститься Договір банківського вкладу позивача №002-15843-300115 від 30.01.2015р., укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк", та її банківський рахунок НОМЕР_1.

Згідно виписки по особовим рахункам договору банківського вкладу позивача №002-15843-300115 від 30.01.2015р. грошові кошти в розмірі 12000 доларів США з рахунку позивача банківською операцією від 17.09.2015р. повернуто на банківський рахунок ОСОБА_2 внаслідок застосування наслідків нікчемності вказаного договору банківського вкладу на підставі наказу від 16.09.2015р. №813. (а.с. 93)

Листом від 23.09.2015р. №8821/1531 Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про нікчемність договору її банківського вкладу (депозиту) №002-15843-300115 від 30.01.2015р., укладеного між нею та ПАТ "Дельта Банк", згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с 90)

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 02.10.2015р. №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора банку, визначені статтями 37, 38, 51, частинами 1, 2 статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. строком на два роки з 05.10.2015р. по 04.10.2017р. включно. (а.с. 75; 80)

Оголошення про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" опубліковано у газеті "Голос України" від 08.10.2015р. №187 (6191).

Судами встановлено, що договір банківського вкладу позивача визнано нікчемним на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим її не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" повністю відповідають Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) . Під час дії тимчасової адміністрації у банку Уповноваженою особою Фонду встановлено факти вчинення працівниками та клієнтами банку, в тому числі позивачем, дій, спрямованих на неправомірне отримання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами. Перевіркою встановлено кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок "розбивки" великого вкладу іншого клієнта з метою створення в майбутньому зобов'язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави.

Крім того, суди виходили з того, що відповідно до п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк", які відповідно до договору банківського вкладу позивача є обов'язковими для застосування у правовідносинах між вкладником та банком, в тому числі з приводу розміщення вкладу, зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або депозитного рахунку, або готівкою через касу банку чи відділення "Укрпошти", зарахування на вкладний рахунок грошових сум від третьої особи не допускається.

Також суди виходили з того, що на час перерахування грошових коштів позивачу від ОСОБА_2 постановою Правління Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014р. ПАТ "Дельта Банк", яка доведена до керівників структурних підрозділів банку 15.01.2015р., було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

При цьому суди виходили з того, що відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" та відповідно до умов договору банківського вкладу позивача, саме вона мала внести грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок в банку. Поряд із тим грошові кошти у розмірі 12000 доларів США перераховані на рахунок позивача іншою, ніж вкладником, особою, що свідчить про недотримання вищевказаних положень Інструкції та Правил, а кошти, перераховані позивачу не є вкладом в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами установлено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012р. №4452-VI (4452-17) (далі Закон №4452-VI (4452-17) ), який є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Відповідно до статті 2 Закону №4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно частин 1, 2 статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Судами встановлено, що позивач уклала з банком договір банківського рахунку та на її відповідний банківський рахунок розміщено грошові кошти в порядку, визначеному умовами договору, а тому в розумінні Закону №4452-VI (4452-17) позивач є вкладником.

При цьому укладення договору банківського рахунку та зарахування на них коштів відбулось до початку віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.

Викладене свідчить про те, що позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI.

При цьому, Уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до норм Закону.

Подібна правова позиція щодо застосування норм матеріального права у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018р. у справі №802/351/16-а.

Крім того, Уповноваженою особою Фонду не доведено належними та допустимими доказами того, що в момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакцій щодо зарахування суми коштів на рахунок, позивач отримала перевагу щодо інших вкладників банку та не обґрунтували, в чому така перевага полягала для позивача.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні до переліку вкладників.

Таким чином, Уповноваженою особою Фонду протиправно не було включено позивача до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду з посиланням на те, що правочин є нікчемним, як такий, що порушує публічний порядок.

При цьому предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

Натомість встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог частково.

Керуючись статтями 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2016р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016р. скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб