825/1439/17 Про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС про проведення документальної планової перевірки ФОП - 17.04.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Кашпур О.В. від 20.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Твердохліб В.А., суддів: Бєлової Л.В., Костюк Л.О. від 12.12.2017 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу,

У вересні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДФС у Чернігівській області від 17.03.2017 №346 "Про проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1)".

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки ФОП ОСОБА_2 безпідставно включено до плану-графіку проведення документальних перевірок на І квартал 2017 року. Також вказав про те, що проведення квартальних перевірок в 2017 році суперечить положенням Податкового кодексу України (2755-17) . Крім того, Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (1728-19) до 31.12.2017 встановлено мораторій на проведення перевірок з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.10.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки відсутні, оскільки податковим органом при складанні плану-графіка проведення планових документальних перевірок (з урахуванням вимог Податкового кодексу України (2755-17) , чинних до 01.01.2017) виявлено відповідність позивача критеріям відбору, які відносяться до високого та середнього ступенів ризику, отже і його включення до такого плану-графіка є правомірним. В свою чергу, призначення перевірки ФОП ОСОБА_2 не підпадає під дію мораторію на проведення перевірок, встановленого Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (1728-19) , оскільки відповідно до статті 6 вказаного Закону його дія не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_2 вказує на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки ними не враховано, що жодного документа, зокрема інформаційно-аналітичної довідки, яким відповідач керувався при включенні позивача до проекту плану-графіка позивача, ним не надано; відповідачем прийнято наказ 17.03.2017 в межах квартального плану-графіка, однак норми Податкового кодексу України (2755-17) на той час вже передбачали виключно річний план-графік; суди не звернули увагу, що ДФС України є органом, який реалізує не тільки державну податкову політику та державну політику у сфері державної митної справи, а ще й органом, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, застереження про які не вказані в статті 6 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", отже наказ в частині призначення перевірки сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є протиправним.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін. При цьому вказує, що перевірка ФОП ОСОБА_2 призначена відповідно до вимог податкового законодавства, включення його до плану-графіка перевірок на I квартал 2017 року за критерієм високого ступеня ризику відбулося на підставі даних декларування самозайнятої особи. При цьому контролюючим органом дотримано періодичності призначення планових документальних перевірок позивача, а мораторій, встановлений Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (1728-19) , не поширюється на проведення перевірок органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_1) включений до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на І квартал 2017 року, про що Головне управління ДФС у Чернігівській області повідомлено листом ДФС України від 04.01.2017 №139/7/99-99-13-04-02-17.

Головним управлінням ДФС у Чернігівській області 17.03.2017 прийнято наказ №346 про проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 тривалістю 10 робочих днів, який відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 22.03.2017 вручено позивачу разом із повідомленням про проведення перевірки від 17.03.2017.

29.03.2017 року посадовими особами контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення Чернігівської об'єднаної ДПІ) відповідно до заяви позивача від 29.03.2017, у якій він просив про проведення перевірки в приміщенні податкового органу та зобов'язався надати документи в повному обсязі.

При проведенні перевірки працівниками ГУ ДФС в Чернігівській області було надано позивачу направлення на перевірку від 24.03.2017 №515, від 29.03.2017 №559.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.04.2017 №204/13/НОМЕР_1, на підставі висновків якого 26.05.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення №0002071302, №0002021302, №0002051302, №0002011302, №0002061302, №0002041302, а також вимогу про сплату єдиного внеску на соціальне страхування.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абзацами першим, другим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Абзацом першим пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Конструкція вказаної правової норми передбачає два способи повідомлення особи про проведення перевірки - вручення під розписку копії наказу та письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення таких документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Таким чином, платник податків має право бути повідомлений належним чином про дату та час проведення перевірки до початку проведення такої.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Натомість платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його в суді або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України, шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до її проведення. Якщо ж допуск до виїзної податкової перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При вирішенні питання про належний спосіб захисту порушеного права суду в кожному конкретному випадку необхідно виходити з того, що такий захист повинен найбільш повно відповідати меті (цілі), задля досягнення якої був направлений позов.

Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права викладено в постанові Верховного Суду від 30.11.2018 (справа №804/1297/16).

Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків. А за результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, податковим органом складено не лише акт перевірки, а й прийняті податкові повідомлення-рішення.