826/20379/14 Про встановлення, що використання земельної ділянки здійснюється третьою особою не за цільовим призначенням, припинення права третьої особи на земельну ділянку шляхом визнання недійсним Державного акта про право власності на земельну ділянку у зв'язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, визнання недійсним окремого пункту рішення міської ради "Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд" - 17.04.2019 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2015р. (суддя - Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015р. (судді: Собків Я.М., Борисюк Л.П., Ключкович В.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У грудні 2014 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.129-130), просила:

- встановити, що використання земельної ділянки АДРЕСА_1 здійснюється третьою особою ОСОБА_2 не за цільовим призначенням;

- припинити право третьої особи ОСОБА_2 на земельну ділянку АДРЕСА_1 шляхом визнання недійсним Державного акта про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 у зв'язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням;

- визнати недійсним пункт 74 рішення Київської міської ради від 16.03.2006р. № 245/3336 "Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд";

- встановити, що ділянка АДРЕСА_1 є територією, що забезпечує встановлені законодавством міжбудинкові розриви між садибним будинком НОМЕР_2 переходить (повертається) у власність територіальної громади м. Києва та багатоповерховим багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 та не підлягає забудові;

- зобов'язати Київську міську раду відновити поверхню зазначеної земельної ділянки шляхом засипання та утрамбування котловану;

- зобов'язати Київську міську державну адміністрацію здійснити підготовчі дії, спрямовані на перехід права власності, а саме: розробити та затвердити у зв'язку зі зміною власника та обмеженнями використання земельної ділянки АДРЕСА_1, нову необхідну технічну документацію, що є підставою для внесення змін до Державного земельного кадастру, як відомості про зміну власника та відомості про обмеження у використанні цієї земельної ділянки;

- подати документацію із землеустрою до адміністратора Державного земельного кадастру державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", для внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

- зобов'язати Київську міську раду як власника земельної ділянки АДРЕСА_1, у Святошинському районі м. Києва або уповноважений нею орган після державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі звернутись до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для проведення реєстрації речових прав на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що земельна ділянка АДРЕСА_1 використовується не за цільовим призначенням шляхом будівництва багатоповерхового будинку у загрозливій близькості до одноповерхового будинку позивача. Також вказує про порушення порядку ведення будівельних робіт, оскільки забудова здійснюється без дозвільних документів, що підтверджується листами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Крім того, третя особа використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, чим порушено статті 20, 21, 40, 103, 152 Земельного кодексу України, статті 5, 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2015р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог про припинення права ОСОБА_2 на земельну ділянку АДРЕСА_1 шляхом визнання недійсним Державного акта про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3.

Роз'яснено позивачу про його право на звернення до місцевого загального суду з вищевказаною вимогою, в порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) .

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що третя особа використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням чим порушує вимоги земельного законодавства. Крім того, вказана земельна ділянка в 2014 році надана в оренду для комерційного використання.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 16.03.2006р. Київською міською радою було прийнято Рішення № 245/3336 "Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд". Пунктом 74.1 вказаного Рішення щодо третьої особи вирішено:

- виконувати обов'язки власника земельної ділянки відповідно до вимог статті 91 Земельного кодексу України (п.п. 74.1.1.);

- одержати дозвіл на виконання будівельних робіт в управлінні держархбудконтролю та виконувати умови забудови земельної ділянки згідно з АПЗ Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (п.п. 74.1.2.);

- виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування та архітектури від 10.02.2005р. N 19-913, головного державного санітарного лікаря м. Києва від 24.09.2004 N 6980, управління охорони навколишнього природного середовища від 08.10.2004р. N 071/04-4-19/3454;

- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки.

- в місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовлення документа, що посвідчує право приватної власності на земельну ділянку.

На підставі оскарженого позивачем рішення Київської міської ради від 16.03.2006р. № 245/3336, третій особі по справі передано у власність земельну ділянку площею 0,08 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі даного рішення виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку від 16.11.2006р. (а.с.77).

21.07.2014р. третьою особою надано земельну ділянку в оренду Обслуговуючому кооперативу "ЖБК Осінній".

Позивач вважаючи рішення відповідача протиправним у зв'язку з використанням третьою особою земельної ділянки не за її цільовим призначенням звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу та закриваючи провадження в частині позовних вимог про припинення права ОСОБА_2 на земельну ділянку АДРЕСА_1 шляхом визнання недійсним Державного акта про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 суд першої інстанції виходив з того, що після отримання Державного Акту про право власності на земельну ділянку у третьої особи - ОСОБА_2 виникло право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, а вирішувати питання про позбавлення власника права власності без залучення його в якості відповідача у справі неможливо.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позов про припинення права власності на земельну ділянку підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що рішення Київської міської ради від 16.03.2006р. № 245/3336 прийнято відповідно до вимог Земельного кодексу України (2768-14) , а земельна ділянка передана у власність третьої особи на підставі ст. 116 Земельного кодексу України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що спірна земельна ділянка за цільовим призначенням надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у відповідача відсутні визначені ст. 140 Земельного кодексу України підстави для припинення права власності на земельну ділянку.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що передача третьою особою в строкову оренду земельної ділянки відповідно до договору від 21.07.2014р., яка належить їй на праві власності, не свідчить про протиправність дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення "Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд".

Крім того, суди першої та апеляційної інстанції дійшли до висновку про те, що у разі виявлення порушень законодавства при здійсненні юридичною або фізичною особою будівельних робіт, з огляду якщо такі дії порушують права та інтереси позивача, він має право на звернення з позовною заявою до суду за захистом таких прав та законних інтересів з вимогами про визнання протиправними дії чи бездіяльність відповідного органу, який здійснює державний архітектурно-будівельний контроль із застосуванням відповідних правових наслідків.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання недійсним пункту 74 рішення Київської міської ради від 16.03.2006р. № 245/3336 "Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд" також не можуть розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки таке рішення на час розгляду справи реалізоване і на його підставі у третьої особи виникло право власності.

За таких обставин в цій частині рішення судів підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю.

В решті позовних вимог колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів попередніх інстанцій не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що відповідачем спірна земельна ділянка передана третій особі у приватну власність, на даний час таке рішення є чинним і третя особа розпоряджається земельною ділянкою відповідно до наданих йому прав власника, будь-яких рішень, дій чи бездіяльності на реалізацію владних управлінських функцій щодо позивача відповідачами не вчинялось, доказів порушення прав позивача з боку відповідача судами встановлено не було, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним пункту 74 рішення Київської міської ради від 16.03.2006р. № 245/3336 "Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд" - підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015р. скасувати в частині позовних вимог про визнання недійсним пункту 74 рішення Київської міської ради від 16.03.2006р. № 245/3336 "Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд" а провадження у вказаній частині закрити.

В решті Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015р. у даній справі залишити без змін.