Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Горбатюка С.А. (доповідач) Суддів Мороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь") до Запорізької митниці про скасування рішення за касаційною скаргою Запорізької митниці на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2012 року

У березні 2011 року ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" у Запорізькому окружному адміністративному суді пред'явило позов до Запорізької митниці про скасування рішення.

Просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці від 23 листопада 2010 року № 112000006/2010/002401/1 щодо визначення митної вартості товару;

- визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про відмову у митному оформленні товару за митною вартістю, заявленою декларантом у вантажній митній декларації (далі - ВМД) від 18 лютого 2011 року № 07-02-09-24/1295.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2012 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці з визначення митної вартості товару від 23 листопада 2010 року № 112000006/2010/002401/1.

Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці від 18 лютого 2011 року № 07-02-09-24/1295 про відмову у митному оформленні товару за митною вартістю, заявленою декларантом у ВМД.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Запорізька митниця подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що оскаржувані рішення судами прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить їх скасувати та ухвалити нову постанову у справі про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно із частинами першою - п'ятою статтею 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, можна здійснювати за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 (1766-2006-п) (далі - Порядок декларування), на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи за наведеним у цьому пункті переліком.

Аналіз положень статті 266 Митного кодексу України, а також положень Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2008 року № 339 (339-2008-п) (далі - Порядок здійснення контролю) та Порядку декларування дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Порядком здійснення контролю передбачено, що послідовність дій посадових осіб митного органу під час здійснення митного контролю і митного оформлення товарів визначається Держмитслужбою.

Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених Митним кодексом України (4495-17) , письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених Митним кодексом України (4495-17) , здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Також відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Залишаючи без зміни постанову суду першої інстанції про задоволення позову, апеляційний суд вказав на те, що позивачем з самого початку було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод оцінки №1).

Зазначене не відповідає дійсним обставинам справи.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 01 вересня 2010 року між ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (Покупець) та фірмою "International group (I.T.G) S.A." (Швейцарія), (Продавець) укладено контракт № ВП.1323.37515.10.80И (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець взяв на себе зобов'язання продати та поставити на умовах DAF, кордон Польща-Україна, прикордонна станція Ізов, а Покупець оплатити та прийняти кокс грубий доменний кам'яновугільний +40 (далі - товар), кількість, скорочений опис та позначення якого перелічені в специфікаціях до Контракту.

У листопаді 2010 року Продавець на виконання умов Контракту поставив Покупцю товар загальною кількістю 1 269,51 тонн вартістю 310,00 доларів США за тону.

При митному оформленні товару, який був поставлений за умовами контракту, позивач подав митному органу ВМД № 112030000/2010/029584 від 22 листопада 2010 року для митного оформлення вантажу у режимі "Імпорт".

Митна вартість товару була визначена декларантом в розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1) - 310,00 доларів США за тонну, виходячи з ціни, встановленої сторонами у Контракті (специфікація № 1 до Контракту) на умовах поставки DAF, кордон Польща-Україна, прикордонна станція Ізов, згідно Інкотермс-2000.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" були надані документи за переліком, передбаченим пунктами 5, 7 Порядку декларування.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару "кокс грубий доменний кам'яновугільний фракція + 40 мм, кількість 1246,68 тонни у сухій вазі; вміст загальної вологи W% - 1.4-2.1; зольність А % - 10.5; вміст сірки S % - 0,56, 0,59; вихід летучих речовин V % - 0,7-1.1; калорійність Q кДЖ/кг - 27020; походженням із кам'яновугільного згідно стандарту Польщі PN-86 С-2050/60; призначення: для доменного виробництва. Виробник "Xaklady Koksownicze "Zdzieszowce Sp.z.о.о" Країна виробництва РL", заявленого за ВМД від 22 листопада 2010 року № 112030000/2010/029584 виникли сумніви щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- наявні розбіжності щодо назви товару. Згідно з Контрактом від 01 вересня 2010 року ВП. 1323.37515.10.806И його предметом є "кокс кам'яновугільний доменний", згідно специфікації № 1 до угоди - "кокс грубий кам'яновугільний доменний +40", в рахунках-фактурах від 27 жовтня 2010 року № 258, від 30 жовтня 2010 року № 259, від 03 листопада 2010 року № 262 товар названо "кокс"+40 мм", висновки контролю якості від 02 листопада 2010 року № IGL/ТС/DEW/310А/10 та від 03 листопада 2010 року № PGL/TC/DEW/312A - "кокс'-0мм", в сертифікатах про походження від 30 жовтня 2010 року № РL/МF/АЕ 0024952, від 01 листопада 2010 року № РL/МF/АЕ 0024954, від 05 листопада 2010 року № РL/МF/АЕ 0024955 - "кокс о srednicy", в копіях декларацій країни відправлення від 30 жовтня 2011 року № MRN 10PL303030E0016812, від 01 листопада 2010 року № MRN 10PL303030E16871, від 05 листопада 2010 року № MRN 10PL303030E0017172 - "кокs роzоstаlу, о srednicy, + 40мм". Жодна з назв не співпадає з назвою товару, що присутня на сайті виробника.

- наявні сумніви щодо підтвердження виробника товару: відомості про виробника зазначено лише в рахунках фактурах від 27 жовтня 2010 року № 258, від 30 жовтня 2010 року № 259, від 03 листопада 2010 року № 262. Згідно з пунктом 27 Контракту продавець повинен надати покупцю оригінал сертифіката виробника або незалежної експертної організації Polgaro із зазначенням назви виробника, номера сертифіката якості, назви покупця, країни призначення, найменування матеріалу та його марку, номер вагона, маси партії, партії відвантаження, хімічного складу, фізичних властивостей, нормативного документа на поставку, печатки виробника.

Однак, уповноваженою ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" особою фактично надано сертифікат незалежної експертної організації Polgaro від 02 листопада 2010 року № PGLT\DEV\310F\10 та від 03 листопада 2010 року № PGLT\DEV\312 А\10, в яких відомості про виробника відсутні.

За результатами проведеного митним органом контролю виявлено, що митна вартість ввезеного товару значно відрізнялася від рівня митної вартості подібних товарів, імпортованих на митну територію України (заявлена декларантом митна вартість становила 0,30 доларів США за кілограм, тоді як мінімальна митна вартість подібного "коксу грубого доменного кам'яновугільного" складала - 0,44 долара США за кілограм.

У зв'язку із цим затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме:

- договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- відповідна бухгалтерська документація (оплата за заявлений товар, документи на підставі яких проводилася оплата, бухгалтерські документи - накладна та баланс підприємства, документація щодо витрат та вартості основної сировини, з якої виготовлено товар);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару.

Особою, уповноваженою ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на роботу з митницею Огородник В.О., було зроблено запис: "Ознайомлена" 22 листопада 2010 року.

Оскільки позивачем не були надані додаткові документи у повному обсязі, на підставі положень статті 265 Митного кодексу України вимог пункту 14 Порядку декларування Запорізькою митницею митну оцінку товару було здійснено за 3-ім методом визначення митної вартості товарів (за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів). З цього питання Митницею прийнято відповідне рішення про визначення митної вартості товару від 23 листопада 2010 року № 11200006/2010/002401/1.

При цьому Запорізька митниця у своєму рішенні вказала про неможливість застосування: 1-го методу визначення митної вартості товару у зв'язку із не наданням ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" документів, які б підтвердили визначену ним митну вартість товару, 2-го методу - у зв'язку із невідповідністю (відмінністю) певних фізичних характеристик та ознак товару.

З декларантом проведено консультації.

Митна вартість товару за 3-ім методом визначення митної вартості товару визначена з урахуванням наявної інформації про вартість операцій з подібними (аналогічними) товарами.

Отже, оскаржувані у цій справі рішення Запорізькою митницею прийняті на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що відповідач діяв з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суди не виконали вимог вказаного процесуального закону й постановили незаконні судові рішення, які підлягають скасуванню.

Зважаючи на те, що судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Запорізької митниці задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Запорізької митниці про скасування рішення скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.