5011-49/270-2012 Про визнання грошових вимог кредиторів та затвердження реєстру вимог кредиторів - 20.09.2012 Прийняття

головуючого судді Поліщука В.Ю. (доповідач), суддів: Білошкап О.В., Міщенка П.К., за участю представників: від ТзОВ "Інвестгарант": не з'явився; від ТзОВ "Інвестиційні системи": не з'явився; від ТзОВ "Грандінвестбуд-2006": Поліщук Р.М. -представник (довіреність від 10.01.2012 року); від ПАТ "АКБ "Київ": Сологуб В.Л. -представник (довіреність від 27.12.2011 року); від ТзОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг": не з'явився; від ТзОВ "Систем-Інвест": не з'явився; від ТзОВ "Світ-Інвест": не з'явився; від ТзОВ "Центробуд-Трейд": не з'явився; від ТзОВ "Інвест-Імідж": не з'явився; від ТзОВ "Роммакс": не з'явився; від Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: не з'явився;від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві: не з'явився; від ОСОБА_7: не з'явився; від розпорядника майна: не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандінвестбуд-2006", на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 липня 2012 року,у справі № 5011-49/270-2012 Господарського суду міста Києва, за заявою 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" (м. Київ), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні системи" (с. Мала Олександрівка, Бориспільський район, Київська область), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандінвестбуд-2006" (м. Київ), про визнання банкрутом, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" (далі за текстом -ТзОВ "Інвестгарант") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні системи" (далі за текстом -ТзОВ "Інвестиційні системи") звернулись до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандінвестбуд-2006" (далі за текстом -ТзОВ "Грандінвестбуд-2006").

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2012 року у справі № 5011-49/270-2012 порушено провадження у справі, інше.

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 року визнано безспірні вимоги ініціюючих кредиторів -ТзОВ "Інвестгарант", ТзОВ "Інвестиційні системи" до ТзОВ "Грандінвестбуд-2006", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бойко А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2012 року у справі № 5011-49/270-2012 (суддя -Митрохіна А.В.) затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" на загальну суму 31 906 178 грн. 95 коп.; серед інших визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (далі за текстом -ПАТ "АКБ "Київ") на загальну суму 24 983 532 грн. 02 коп., з яких на суму 18 454 036 грн. 00 коп. -1 черга майнових (грошових) вимог, 6 528 423 грн. 02 коп. -четверта черга майнових (грошових) вимог, 1 113 грн. 00 коп. -1 черга майнових (грошових) вимог; відмовлено ПАТ "АКБ "Київ" на загальну суму 21 201 597 грн. 93 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року у справі № 5011-49/270-2012 (головуючий суддя -Гарник Л.Л., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу ПАТ "АКБ "Київ" задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2012 року у справі № 5011-49/270-2012 скасовано частково; визнано та зобов'язано розпорядника майна боржника включити до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "АКБ "Київ" до ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" на суму 46 185 169 грн. 95 коп. з віднесенням їх до першої черги задоволення.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою у справі № 5011-49/270-2012, ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2012 року. При цьому, заявник касаційної скарги посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 258, 260, 261, 267 ЦК України, ст. 232 ГК України, ст. ст. 1, 14, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.09.2012 року, згідно зі ст. 111-4 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні, за участю уповноважених представників сторін.

За Розпорядженням заступника Секретаря судової палати від 19.09.2012 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя -Поліщук В.Ю., судді: Білошкап О.В., Міщенко П.К. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні касаційної інстанції представник ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" касаційну скаргу підтримав за наведених у них підстав, просив її задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2012 року.

Представник ПАТ "АКБ "Київ" проти касаційної скарги заперечив, вважає прийняту апеляційним господарським судом постанову законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.

Ініціюючі кредитори ТзОВ "Інвестгарант" та ТзОВ "Інвестиційні системи" звернулись до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" банкрутом.

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 року визнано розмір вимог ініціюючих кредиторів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бойко А.І. та призначено попереднє засідання на 07.05.2012 року.

16.02.2012 року в газеті "Голос України" № 30 (5280) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Грандінвестбуд-2006".

Після публікації вказаного оголошення до суду надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника: - ТзОВ "Інвестгарант" з додатковими вимогами на загальну суму 848 грн. 00 коп. (подана до суду 16.03.2012 року); - ТзОВ "Інвестиційні системи" з додатковими вимогами на загальну суму 36 159 грн. 04 коп. (подана до суду 16.03.2012 року); - ТзОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" на загальну суму 3 412 513 грн. 19 коп. (подана до суду 16.03.2012 року); - ТзОВ "Систем-Інвест" на загальну суму 2 623 513 грн. 83 коп. (подана до суду 16.03.2012 року); - ТзОВ "Центробуд-трейд" на загальну суму 9 935 грн. 76 коп. (подана до суду 16.03.2012 року); - ТзОВ "Інвест-Імідж" на загальну суму 1 147 426 грн. 43 коп. (подана до суду 16.03.2012 року); - ТзОВ "Світ-Інвест" на загальну суму 221 600 грн. 13 коп. (подана до суду 16.03.2012 року); - ТзОВ "Роммакс" на загальну суму 10 135 грн. 70 коп. (подана до суду 16.03.2012 року); - ПАТ "АКБ "КИЇВ" на загальну суму 46 185 129 грн. 95 коп. (подана до суду 16.03.2012 року); - Подільська міжрайонна виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на загальну суму 411 грн. 61 коп. (подана до суду 15.02.2012 року); - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на загальну суму 397 грн. 92 коп. (подана до суду 15.02.2012 року); - ОСОБА_7 на загальну суму 14 193 грн. 00 коп. (подана до суду 16.03.2012 року).

04.05.2012 року розпорядник майна звернувся з клопотанням про затвердження реєстру кредиторів, до якого було додано Реєстр вимог кредиторів станом на 03.05.2012 року.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що у поданій касаційній скарзі ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" ставить питання про перегляд в касаційному порядку постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року, виключно в частині визнання грошових вимог ПАТ "АКБ "Київ" до ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" у розмірі 46 185 169 грн. 95 коп. та зобов'язання розпорядника майна боржника внести ці вимоги до Реєстру кредиторів до першої черги задоволення. Відтак, колегія суддів касаційної інстанції не вправі надавати юридичну оцінку законності і обґрунтованості прийнятих судових рішень в іншій частині, оскільки касаційна інстанція не вправі виходити за межі дійсних вимог касаційної скарги, на відміну від апеляційної інстанції, яка не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Господарський суд першої інстанції, з пояснень розпорядника майна (№ 10/ГІБ-12 від 03.05.2012 року), встановив, що ПАТ "АКБ "Київ" звернулось з вимогами на загальну суму 46 185 129 грн. 95 коп., заява про визнання кредиторських вимог подана у строк, є обґрунтованою і заявлені вимоги включені до реєстру вимог кредиторів частково, а саме на суму 24 983 532 грн. 02 коп., з яких: на суму 18 454 036 грн. 00 коп. - у першу чергу, 6 528 423 грн. 02 коп. - у четверту чергу, на суму 1 113 грн. 00 коп. - у першу чергу, що виникли на підставі Кредитних договорів № 18/07 від 03.03.2007 року, № 17/07 від 26.02.2007 року та № 20/07 від 13.03.2007 року.

Відповідно до умов Кредитного договору № 18/07 від 03.03.2007 року (в редакції Додаткової угоди № 9 від 06.02.2009 року), боржнику було надано кредит на інвестування будівництва житла, вбудованих приміщень та машино-місць в будинку по проспекту Науки, 66-70, в м. Києві та на затрати пов'язані з інвестуванням у сумі 16 566 321 грн. 25 коп., строком користування з 03.03.2007 року по 04.02.2010 року та платою за користування кредитом - 24% річних.

Станом на 05.01.2012 року, боржник має прострочені зобов'язання по поверненню отриманого кредиту у розмірі 15 796 258 грн. 75 коп., боржником було підтверджено, відповідно до даних бухгалтерського обліку, суму заявлених вимог по основному зобов'язанню за Кредитним договором № 18/07 від 03.03.2007 року.

Пунктом 2.4. Кредитного договору № 18/07 від 03.03.2007 року сторони визначили умови за яких сплачуються проценти. Пунктом 4.4.9. Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 4/1 від 05.07.2007 року) сторони погодили умови сплати процентів, зокрема, починаючи з 01.01.2008 року по дату фактичного погашення кредиту - в кінці терміну дії Кредитного договору.

Однак, відповідно до розрахунків, ПАТ "АКБ "Київ" заявлено вимоги в частині процентів, нарахованих за період з 03.03.2007 року по 05.01.2012 року.

Пунктом 10.1. Кредитного договору № 18/07 від 03.03.2007 року встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником (боржником) зобов'язань за ним.

За цих підстав, місцевий господарський суд дійшов висновку, що, оскільки, зобов'язання, що випливають з укладеного Кредитного договору не були виконані, термін дії Кредитного договору не закінчився, а відтак, строк сплати заявлених процентів за користування кредитними коштами не настав, і заявлені щодо них вимоги не є конкурсними та не можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів.

Відмовляючи у визнанні вимог ПАТ "АКБ "Київ" в частині пені за Кредитним договором № 18/07 від 03.03.2007 року, місцевий господарський суд послався на умови п. 2.1. (в редакції Додаткової угоди № 9 від 06.02.2009 року) Кредитного договору № 18/07 від 03.03.2007 року, за якими ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" зобов'язане повернути кредит не пізніше 04.02.2010 року, а відтак, позовна давність на стягнення пені за несвоєчасне повернення позики станом на дату подання заяви (16.03.2012 року) спливла.

28.03.2007 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 18/07 від 03.03.2007 року, ПАТ "АКБ "Київ" та ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" уклали Іпотечний договір, за умов якого ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" передав ПАТ "АКБ "Київ" в заставу належні йому майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: майнові права на 23 квартири, загальною площею 2 834,58 м2 в житловому будинку, що будується за адресою: м. Київ, проспект Науки, 66-70.

На цій підставі, місцевим господарським судом визнано вимоги ПАТ "АКБ "Київ" до ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" за Кредитним договором № 18/07 від 03.03.2007 року, що включені розпорядником майна до Реєстру кредиторів у розмірі 11 070 186 грн. 00 коп. - у першу чергу, на суму 4 726 072 грн. 75 коп. - у четверту чергу.

Господарським судом першої інстанції також встановлено, що між ПАТ "АКБ "Київ" та ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" було укладено Кредитний договір № 17/07 від 26.02.2007 року (в редакції Додаткової угоди № 5 від 06.02.2009 року), за умов якого ПАТ "АКБ "Київ" надало ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" кредит на поповнення обігових коштів для здійснення статутної діяльності в сумі 2 988 850 грн. 00 коп. зі строком користування кредитом з 26.02.2007 року по 01.02.2010 року та платою за користування кредитом - 24% річних.

Станом на 05.01.2012 року ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" має прострочені зобов'язання по поверненню отриманого кредиту в розмірі 761 580 грн. 00 коп., ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" підтверджено, відповідно до даних бухгалтерського обліку, суму заявлених вимог по основному зобов'язанню за Кредитним договором № 17/07 від 26.02.2007 року.

Пунктом 2.4. Кредитного договору № 17/07 від 26.02.2007 року сторони погодили умови сплати процентів. Відповідно до п. 4.4.9. Кредитного договору № 17/07 від 26.02.2007 року (в редакції Додаткової угоди № 2 від 13.02.2008 року) сторони погодили умови сплати процентів, зокрема, починаючи з лютого 2008 року в кінці терміну дії цього Кредитного договору.

ПАТ "АКБ "Київ" заявлено вимоги в частині процентів, нарахованих за період з 26.02.2007 року по 05.01.2012 року.

Виходячи з того, що, згідно з п. 10.1. Кредитного договору № 17/07 від 26.02.2007 року, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником (ТзОВ "Грандінвестбуд-2006") зобов'язань за ним, місцевий господарський суд дійшов висновку, що, оскільки, зобов'язання, які випливають з цього Кредитного договору не були виконані, термін дії Кредитного договору не закінчився, а відтак, строк сплати заявлених процентів за користування кредитними коштами не настав і такі вимоги не є конкурсними та не можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів.

Відмовляючи у визнанні вимог ПАТ "АКБ "Київ" в частині пені за Кредитним договором № 17/07 від 26.02.2008 року, місцевий господарський суд відзначив, що п. 2.1. Кредитного договору № 17/07 від 26.02.2007 року (в редакції Додаткової угоди № 5 від 06.02.2009 року) встановлено, що ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" зобов'язане повернути кредит не пізніше 01.02.2010 року, а відтак, позовна давність на стягнення пені за несвоєчасне повернення позики станом на дату подання заяви (16.03.2012 року) спливла.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 17/07 від 26.02.2008 року, ПАТ "АКБ "Київ" та ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" уклали Іпотечний договір від 27.02.2007 року на загальну суму 3 852 382 грн. 00 коп., за умов якого ПАТ "АКБ "Київ" було передано майнові права на нерухомість (2 квартири загальною площею 229,50 м2), будівництво якої не завершено, в житловому будинку, який будується за адресою: м. Київ, на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса, а саме: чотирьохкімнатна квартира № 172 на 16 поверсі загальною площею 161,70 м2 (що належить боржнику на підставі Договору № 172 купівлі-продажу майнових прав на квартири, укладеного 22.02.2007 року між ТзОВ "Регіон-Інвест" та ТзОВ "Грандінвестбуд-2006"); однокімнатна квартира № 136 на 5 поверсі загальною площею 67,80 м2 (що належить боржнику на підставі Договору № 136 купівлі-продажу майнових прав на квартири, укладеного між ТзОВ "Регіон-Інвест" та ТзОВ "Грандінвестбуд-2006").

Місцевим господарським судом, з наданих розпорядником майна пояснень встановлено, що 01.06.2007 року ТзОВ "Грандінвестбуд" та гр. ОСОБА_10 уклали Договір відступлення права вимоги № 3/136 (цесії), за умов якого ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" відступило, а гр. ОСОБА_10 за плату набув всі права та обов'язки та став кредитором за Договором № 136 купівлі-продажу і майнових прав на квартири від 22.02.2007 року. Додатковою угодою № 1 від 25.09.2007 року Договір № 172 купівлі-продажу майнових прав від 22.07.2007 року було розірвано, а відтак, боржник не є власником майнових прав.

За цих підстав, ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" визнані вимоги ПАТ "АКБ "Київ", згідно Кредитного договору № 17/07 від 26.02.2007 року, та включені розпорядником майна на суму - 761 580 грн. 00 коп. - у четверту чергу.

Господарським судом першої інстанції також встановлено, що між ПАТ "АКБ "Київ" та ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" було укладено Кредитний договір № 20/07 від 03.03.2007 року (в редакції Додаткової угоди № 2 від 12.03.2008 року), за умов якого ПАТ "АКБ "Київ" надало ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" кредит для поповнення обігових коштів у сумі 4 383 850 грн. 00 коп., строком користування з 13.03.2007 року по 10.03.2009 року (в редакції Додаткової угоди № 2 від 12.03.2008 року) та платою за користування кредитом - 24% річних.

Станом на 05.01.2012 року ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" має прострочені зобов'язання по поверненню отриманого кредиту у розмірі 4 378 850 грн. 00 коп., підтверджені боржником, відповідно до даних бухгалтерського обліку, по основному зобов'язанню за Кредитним договором № 20/07 від 03.03.2007 року.

Пунктом 2.4. Кредитного договору № 20/07 від 03.03.2007 року сторони визначили умови за яких сплачуються проценти. Відповідно до п. 4.4.9. Кредитного договору № 20/07 від 03.03.2007 року (в редакції Додаткової угоди № 1 від 17.08.2007 року), сторони погодили умови сплати відсотків, зокрема, в кінці терміну дії Кредитного договору.

Пунктом 10.1. Кредитного договору № 20/07 від 03.03.2007 року встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником (ТзОВ "Грандінвестбуд-2006") зобов'язань за ним.

В силу цього, місцевий господарський суд дійшов висновку, що, оскільки, зобов'язання за Кредитним договором № 20/07 від 03.03.2007 року ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" не виконані і термін дії цього Кредитного договору не закінчився, то строк сплати заявлених процентів за користування кредитними коштами не настав, і ці вимоги не є конкурсними та не можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів.

Місцевий господарський суд відмовляючи у визнанні вимог ПАТ "АКБ "Київ" в частині пені за Кредитним договором № 20/07 від 03.03.2007 року, виходив з того, що, за умов п. 2.1. Кредитного договору № 20/07 від 03.03.2007 року (в редакції Додаткової угоди № 2 від 12.03.2008 року), що ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" зобов'язане повернути кредит не пізніше 10.03.2009 року, а відтак позовна давність на стягнення пені за несвоєчасне повернення позики станом на дату подання заяви (16.03.2012 року) спливла.

Місцевим господарським судом, з наданих розпорядником майна пояснень встановлено, що, на виконання зобов'язань за Кредитним договором № 20/07 від 03.03.2007 року ПАТ "АКБ "Київ" та ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" уклали Договір № 5-06/30 застави корпоративних прав від 20.10.2008 року, за умов якого ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" передало ПАТ "АКБ "Київ" в заставу належні йому корпоративні права ПП "Домоград" в розмірі частки, що становить 100% статутного капіталу (фонду). Предмет застави було оцінено в сумі 7 383 850 грн. 00 коп.

Вказані корпоративні права належать ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" згідно Статуту ПП "Домоград", зареєстрованого 16.08.2007 року за № 14801070003000298, державним реєстратором виконавчого комітету Харківської міської ради.

Станом на 04.05.2012 року ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" є засновником (учасником) ПП "Домоград" та володіє часткою статутного капіталу в розмірі 100%, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 24.05.2012 рік.

За таких підстав, місцевий господарський суд дійшов висновку що вимоги ПАТ "АКБ "Київ" до ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" за Кредитним договором № 20/07 від 13.03.2007 року мають бути визнані та включені розпорядником майна у розмірі - 7 383 850 грн. 00 коп. - у першу чергу, на суму 1 040 770 грн. 27 коп. - у четверту чергу.

Таким чином, місцевим господарським судом визнано вимоги ПАТ "АКБ "Київ" до ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" на загальну суму 18 455 109 грн. 00 коп. -першої черги, та на загальну суму 6 528 423 грн. 02 коп. -четвертої черги.

Крім того, до вимог першої черги місцевим господарським судом віднесено 40 грн. 00 коп. -оплати за послуги внесення до Єдиної бази даних інформації кредиторів на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19.04.2012 року.

Апеляційний господарський суд, під час апеляційного перегляду прийнятої місцевим господарським судом ухвали від 21.05.2012 року, погодився з висновком місцевого господарського суду, що вимоги ПАТ "АКБ "Київ" до ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" ґрунтуються на Кредитних договорах № 17/07 від 26.02.2007 року (з додатковими угодами до нього) № 18/07 від 03.03.2007 (з Додатковими угодами до нього) та № 20/07 від 13.03.2007 року (з Додатковими угодами до нього), заборгованість ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" за якими, станом на час порушення провадження у цій справі, не погашена.

При цьому, погоджуючись з висновком місцевого господарського суду про визнання вимог ПАТ "АКБ "Київ" до ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" на суму 20 936 688 грн. 75 коп. -основного боргу, апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість решти вимог ПАТ "АКБ "Київ", зокрема, щодо суми процентів за користування кредитними коштами (станом на 05.01.2012 року), нарахованих ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" за користування кредитом, наданим за Кредитними договорами № 17/07 від 26.02.2007 року у сумі 14 594 707 грн. 25 коп., № 18/07 від 03.03.2007 року у сумі 703 649 грн. 98 коп., № 20/07 від 13.03.2007 року у сумі 4 045 770 грн. 27 коп.

Визнаючи вказані вимоги ПАТ "АКБ "Київ" до ТзОВ "Грандінвестбуд-2006", апеляційний господарський суд виходив з наступних встановлених обставин.

Пунктом 8.1 Кредитного договору № 17/07 від 26.02.2007 року передбачено, що, при порушенні строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування, ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" (позичальник) сплачує ПАТ "АКБ "Київ" (кредитодавець) пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.

За період з 06.01.2011 року по 05.01.2012 року пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом становить 1 971 435 грн. 84 коп., а за той же період пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту - 2 482 425 грн. 94 коп.

Згідно з п. 8.1 Кредитного договору № 18/07 від 03.03.2007 року, при порушенні строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування позичальник сплачує кредитодавцеві пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.

За період з 06.01.2011 року по 05.01.2012 року пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом становить 95 048 грн. 21 коп., а за той же період пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту - 119 684 грн. 41 коп.

У відповідності з п. 8.1 Кредитного договору № 20/07 від 13.03.2007 року, при порушенні строку повернення кредиту та перерахування процентів за його користування позичальник сплачує кредитодавцеві пеню за кожний день прострочки у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.

За період з 06.01.2011 року по 05.01.2012 року пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом становить 546 497 грн. 86 коп., а за той же період пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту - 688 148 грн. 44 коп.

При цьому, апеляційний господарський суд відзначив, що ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, який не є строком позовної давності, а п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України - строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Якщо укладеним сторонами кредитним договором передбачено більш тривалий ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції, то застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором. У зв'язку з цим, та виходячи з умов Кредитних договорів № 17/07 від 26.02.2007 року, № 18/07 від 03.03.2007 року та № 20/07 від 13.03.2007 року, грошові вимоги ПАТ "АКБ "Київ" в частині нарахованих ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" процентів за користування кредитом у сумі 19 344 127 грн. 50 коп. та пені у сумі 5 903 240 грн. 70 коп. мають бути визнані та внесені до реєстру кредиторів.

Крім того, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність зміни визначеної місцевим господарським судом черговості заявлених ПАТ "АКБ "Київ" вимог до ТзОВ "Грандінвестбуд-2006", як таких, що у повному обсязі забезпечені заставою та іпотекою, та підлягають до задоволення у першу чергу, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", і боржником не надано, а матеріали справи не містять, доказів реалізації заставленого майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а кредитором -юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

В силу названої норми, під грошовим зобов'язанням слід розуміти - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву, самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Статтею 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що господарський суд розглядає вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, незалежно від того чи визнані вимоги кредитора боржником разом з розпорядником майна, чи ні, чи були стосовно них рішення юрисдикційних органів, чи визнані вони в претензійному порядку, господарський суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та визначає правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника, і за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

В силу цього, усі вимоги кредиторів підлягають встановленню (визнанню) господарським судом.

При цьому, кредитори, заявляючи вимоги до боржника, самостійно мають довести власні грошові вимоги виключно відповідними документами, тобто, грошові зобов'язання повинні бути встановлені як за розміром, так і за суттю.

Водночас, докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами у встановленому чинним законодавством порядку.

Черговість задоволення вимог кредиторів визначена ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зокрема, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, а саме: у першу чергу задовольняються: вимоги, забезпечені заставою; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що як висновки місцевого, так і висновки апеляційного господарських судів є передчасними з огляду те, що зроблені з порушенням вимог ст. 43 ГПК України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Необхідно відзначити, що з прийнятої місцевим господарським судом ухвали вбачається, що обставини щодо наявності, обґрунтованості і розміру грошових вимог ПАТ "АКБ "Київ" до ТзОВ "Грандінвестбуд-2006", а також щодо відсутності застав і іпотек щодо цих вимог, були встановлені цим господарським судом з пояснень розпорядника майна, а не з наданих у справу доказів.

В свою чергу, апеляційний господарський суд, змінюючи черговість заявлених ПАТ "АКБ "Київ" вимог, згідно зі ст. ст. 99, 101 ГПК України, мав здійснити апеляційний перегляд з наданням оцінки усім обставинам справи, зокрема, щодо наявності (відсутності) застав та іпотек щодо вимог ПАТ "АКБ "Київ" до ТзОВ "Грандінвестбуд-2006", а також Додаткових угод до укладених сторонами Кредитних договорів. Однак, апеляційний господарських суд цих обставин не з'ясовував, обмежившись посиланням на відсутність відповідних доказів, оцінки поясненням розпорядника майна не надав, в той час як встановлення цих обставин є передумовою для визначення розміру та черговості задоволення цих вимог.

Поряд з цим, слід відзначити, що апеляційним господарським судом залишено поза увагою та не досліджено питання нарахування процентів по Кредитних договорах № 17/07 від 26.02.2007 року, № 18/07 від 03.03.2007 року та № 20/07 від 13.03.2007 року, розрахунок яких, наданий ПАТ "АКБ "Київ" господарським судом апеляційної інстанції взагалі не перевірявся та був прийнятий як вірний, виходячи з умов зазначених Кредитних договорів та їх додаткових угод в частині визначення розміру процентів за користування кредитом. Зазначені вимоги не перевірялись і місцевим господарським судом, як такі, що заявлені до закінчення терміну дії Кредитних договорів, і строк їх сплати ще не настав.

Що стосується вимог ПАТ "АКБ "Київ" щодо пені, не визнаних розпорядником майна та місцевим господарським судом з підстав пропуску строку позовної давності, та визнаних апеляційним господарським судом, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити наступне.

Місцевий господарський суд в будь-якому разі мав встановити наявність та розмір такого зобов'язання боржника, розглянувши це питання по суті, і лише після цього вирішувати питання про наявність підстав для застосування ч. 4 ст. 267 ЦК України. В свою чергу, апеляційний господарський суд визнаючи вимоги ПАТ "АКБ "Київ", з віднесенням їх до вимог першої черги не надав їм оцінки щодо встановленої ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" черговості задоволення вимог кредиторів та наданого ст. 1 цього Закону визначення грошового зобов'язання (серед іншого, щодо можливості віднесення пені до вимог першої черги).

Таким чином, враховуючи, вимоги ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (щодо розгляду заяв з вимогами кредиторів та їх включення реєстру кредиторів) колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час розгляду поданої ПАТ "АКБ "Київ" Заяви про визнання грошових вимог слід встановити чи є заявлені кредитором вимоги обґрунтованими, відносяться до конкурсних, та достеменно з'ясувати, чи забезпечені ці вимоги заставою (враховуючи пояснення розпорядника майна), оскільки наявність чи відсутність такої застави є підставою для віднесення цих вимог до тієї чи іншої черги. При цьому, вбачається, що господарськими судами попередніх інстанцій жодні дії, передбачені ст. ст. 30, 65 ГПК України, щодо з'ясування існування застави щодо заявлених ПАТ "АКБ "Київ" вимог не вчинялись.

Господарський суд касаційної інстанції, з огляду на ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України, розглядає касаційну скаргу за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням та використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведене, відповідно до ст. 111-9 ГПК України, є підставою для скасування повністю постанови апеляційного господарського суду та скасування ухвали господарського суду першої інстанції в частині вимог ПАТ "АКБ "Київ" до ТзОВ "Грандінвестбуд-2006" (абз. 9 ч. 1 резолютивної частини) та направлення справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час розгляду справи, господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством прийняти відповідне рішення.