820/11589/15 Про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про особу стосовно включення її до вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування, та зобов'язання включити інформацію про особу та інформацію про суму коштів, яка підлягає до відшкодування, до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - 10.04.2019 Прийняття

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Приходько Юлії Вікторівни,

за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" в особі Відділення №11 "Харківське регіональне управління" ПАТ "АКТАБАНК", Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК"

про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів.

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Приходько Юлії Вікторівни (далі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2 або Фонд), треті особи: ПАТ "АКТАБАНК" в особі Відділення №11 "Харківське регіональне управління" ПАТ "АКТАБАНК", ПАТ "АКТАБАНК" (далі - банк), в якому з урахуванням уточнень просила:

- зобов'язати відповідача-1 внести її до списку вкладників згідно з договорами банківського вкладу з банком;

- стягнути з відповідача-2 на її користь гарантовану суму відшкодування вкладу разом із нарахованими процентами в розмірі 165242,74 грн. за банківським вкладом на депозитному рахунку НОМЕР_2, відкритому в банку відповідно до договору банківського вкладу "Універсальний" від 05.08.2014 №В11-0579/Т/603488.

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2016, у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Позивач подала на ці рішення касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та задовольнити її позов у частині зобов'язання відповідача-2 вчинити певні дії, а в іншій частині відмовити. Стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідачів на її користь судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.

4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.05.2016 відкрив касаційне провадження.

5. 22.07.2016 надійшло письмове заперечення на касаційну скаргу від відповідача-1.

6. У зв'язку ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано на розгляд до Верховного Суду (далі - Суд).

7. 18.07.2018 на адресу Суду надійшло письмове заперечення відповідача-2.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. 05.08.2014 позивач уклала з ПАТ "АКТАБАНК" договір банківського вкладу "Універсальний" №В11-0579/Т/603488, згідно з яким передала, а банк прийняв грошові кошти у сумі 160000 грн. терміном на 3 місяці з 05.08.2014 до 05.11.2014 включно під 13% річних.

9. ОСОБА_4 перерахувала на депозитний рахунок позивача суму у розмірі 160000 грн. згідно з меморіальним ордером від 05.08.2014 №119530.

10. Постановою Правління Національного банку України від 07.08.2014 №468/БТ банк віднесений до категорії проблемних строком до 180 днів, зобов'язано банк зупинити залучення у вклади (депозити) кошти фізичних осіб, а також заборонено відкривати поточні рахунки, зараховувати на рахунки фізичних осіб кошти, що перераховуються із рахунків відкритих у банку.

11. 16.09.2014 Правлінням Національного банку України прийняло постанову №576 про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а виконавча дирекція Фонду - рішення №90 про запровадження тимчасової адміністрації в банку з 17.09.2014 та призначення уповноваженої особи.

12. 29.09.2014 позивач надіслала на адресу відділення №19 банку лист, в якому просила видати з її депозитного рахунку НОМЕР_2, відкритого згідно з вищевказаним договором через касу готівкові кошти у сумі 160000,00 грн. та нараховані на них проценти.

13. Відповідач-1 листом вих. №864 від 22.10.2014 повідомив про можливість отримання коштів за договорами банківського вкладу (депозиту) протягом дії тимчасової адміністрації.

14. Листами від 26.01.2015 та 20.03.2015 позивач зверталася до уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в банку з вимогою про повернення коштів у розмірі 160000,00 грн., які знаходяться на депозитному рахунку.

15. 07.04.2015 за супровідним листом №1255 позивача повідомлено, що з метою встановлення дійсних, фактичних обставин, які передували операціям з перерахуванням коштів на нові поточні та депозитні рахунки фізичних осіб, враховуючи відсутність в уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку повноважень для встановлення наявності чи відсутності складу злочину в діях окремих осіб (серед яких є і позивач), до прокуратури м.Дніпропетровськ подано заяву про відкриття кримінального провадження за фактом можливості заволодіння коштами Фонду окремими клієнтами банку шляхом обману та зловживання довірою за рахунок розміщених коштів на депозитних та поточних рахунках від імені інших осіб, тобто за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 14, ст. 190 КК України.

16. Позивач з такими діями не погодилася і звернулася з позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

17. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що отримані банком кошти на її рахунку вважаються вкладом і мають бути відшкодовані за рахунок Фонду у встановлений законом спосіб.

18. Відповідач-2 заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що не отримав від відповідача-1 інформацію про позивача, як вкладника банку, кошти якому мають відшкодовуватися за рахунок Фонду. Водночас позивач отримала кошти від іншого клієнта банку, що мав вклад, який перевищує гарантовану Фондом суму для відшкодування. Отже ці особи порушили публічний порядок, створивши переваги перед іншими вкладниками банку, а отже вчинені ними правочини є нікчемними. Тому вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог повністю, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не приймав рішення щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду, правомірно.

20. Проаналізувавши ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2- 3, 12, 27, 27, 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI (4452-17) ), суд дійшов висновку, що відповідач-1 має обов'язок забезпечити перевірку правочинів (договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення таких, що є нікчемними.

21. Суд вважав, що відповідач правомірно не прийняв рішення щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду, і з відповідачем-2 у позивача спору не виникло, підстави для задоволення позову відсутні.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

22. Позивач у касаційній скарзі посилається на порушення судами норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить їх скасувати, задовольнити частково її позов в частині зобов'язання відповідача-1 вчинити дії.

23. Стверджує, що законодавство не передбачає права відповідача-1 протягом понад два роки не приймати жодне рішення щодо включення до списку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, або відмови у цьому позивачу.

24. Акцентує, що кошти на її рахунок надійшли до часу запровадження тимчасової адміністрації в банку, що свідчить про добросовісність дій. Водночас докази нікчемності таких правочинів відсутні.

25. Суди не обґрунтовано не врахували, що перевірка правочинів на їх нікчемність має бути проведена протягом дії саме тимчасової адміністрації, а на час вирішення спору відсутній обвинувальний вирок суду для визнання підтвердженими обставин протиправності дій співробітників банку чи позивача.

26. Водночас позивач визнає передчасність заявлених позовних вимог до відповідача-2, у зв'язку з чим у цій частині не оскаржує рішення судів.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд оцінив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і дійшов таких висновків.

28. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (4452-17) установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

29. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

30. Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

31. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

32. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

33. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

34. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

36. Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

37. Позивач уклала з банком договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках позивача розміщено грошові кошти згідно з зазначеним договором, а тому в розумінні закону позивач є вкладником.

38. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.

39. Колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та банком, оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

40. Отже, позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "АКТАБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI (4452-17) .

41. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.

42. З огляду на встановлені судами в цій справі обставини та досліджені докази, у тому числі відсутність обвинувального вироку відносно обставин, які відповідачі вважають такими, що підтверджують нікчемність правочинів та штучне створення умов для відшкодування коштів за рахунок Фонду, посилання відповідачів на положення ст. 38 Закону № 4452-VI в обґрунтування бездіяльності щодо невключення позивача до відповідного переліку вкладників, як на правову підставу визнання правочинів нікчемними, не є обґрунтованими та підтвердженими.

43. Згідно з ч.6 ст. 27 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

44. Оскільки позивач не була включена у переліки вкладників за відсутності правових підстав, така бездіяльність відповідача-2 не відповідає вказаним вище вимогам закону.

45. Отже суд першої інстанції вирішив спір з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а суд апеляційної інстанції цього не виправив. Тому касаційна скарга є обґрунтованою, а судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення у справі.

46. Згідно з п.4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тому для повного захисту прав позивача Суд дійшов висновку визнати вищевказану бездіяльність відповідача-1 протиправною.

47. Відповідно до п.6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 (у редакції на час спірних правовідносин), протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

48. Враховуючи вимоги касаційної скарги, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню лише в частині зобов'язання відповідача-1 надати відповідачу-2 додаткову інформацію про позивача, як вкладника банку, якому необхідно здійснити виплату відшкодування.

49. Тому відповідно до вимог ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У позовній заяві Позивач заявляв дві позовні вимоги: одну майнового та немайнового характеру. За подання позовної заяви Позивач сплатив судовий збір у розмірі 974,40 грн, тобто по 487,20 грн за кожну вимогу (0,4 розміру мінімальної заробітної плати).

Враховуючи зазначене, понесенні позивачем судові витрати на звернення до суду з позовною заявою (квитанція від 23.12.2015 на суму 974,40 грн.), апеляційною (квитанція від 30.03.2016 на суму 1071,84 грн.) та касаційною скаргою (квитанція від 10.05.2016 на суму 1169,28 грн.) підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду пропорційно частині задоволених позовних вимог, що становить 1607,76 грн.

Керуючись ст.ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду 14.03.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2016 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "АКТАБАНК" Приходько Юлії Вікторівни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "АКТАБАНК", кошти яких підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду, та зобов'язати її подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), як такого вкладника.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1;) з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м.Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) понесені нею судові витрати у розмірі 1607,76 грн (одна тисяча шістсот сім гривень сімдесят шість копійок).