Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Акулової Н.В., Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Вугілля України", м. Київ на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 27.02.2012 року у справі № 5015/1630/11 господарського суду Львівської області за позовом державного підприємства "Вугілля України", м. Київ до публічного акціонерного товариства "Західенерго", м. Львів про стягнення 272 448 560,93 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Тимошенко О.Л. (дов.№30-12/127-Д від 29.12.2011 року);

від відповідача: Федорів С.С. (дов.№82-1756 від 09.04.20112 року);

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.05.2011 року у справі №5015/1630/11 (суддя: Матвіїв Р.І.) позов задоволено частково; стягнуто з публічного акціонерного товариства "Західенерго" борг у розмірі 108 021 446, 57 грн., пеню в розмірі 7 000 000, 00 грн., 3% річних у розмірі 6 253 827, 94 грн., втрати від інфляції в розмірі 1 991 837, 53 грн., 23 046, 25 грн. сплаченого державного мита та 213, 29 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 року (судді:Давид Л.Л., Гриців В.М., Мурська Х.В.) рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2011 року у справі №5015/1630/11 залишено без змін.

10.10.2011 року господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання рішення, за яким відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 03.11.11 відкрито виконавче провадження; 14.02.12 постановою про зупинення виконавчого провадження виконавче провадження зупинено, оскільки боржник - ВАТ "Західенерго" - на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України № 568 від 10.11.05 (v0568558-05) включений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості згідно Закону України № 2711-ІV від 23.06.2005 року "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , що у відповідності до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" є безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження.

Публічне акціонерне товариство "Західенерго" звернулося до господарського суду Львівської області з заявою в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2011 року у справі №5015/1630/11 з графіком погашення суми заборгованості 123 290 371,58 грн. рівними частинами кожного місяця строком на 20 років.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.02.12 у справі № 5015/1630/11 (суддя Р.Матвіїв) заяву публічного акціонерного товариства "Західенерго" про розстрочення виконання рішення господарського суду від 24.05.11 у справі №5015/1630/11 задоволено повністю; розстрочено виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.05.11 у справі №5015/1630/11 про стягнення 123 290 371, 58 грн. строком на 20 років рівними частинами щомісячно.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року (судді: Новосад Д., Михалюк О., Мельник Г.) апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 27.02.2012 року по справі № 5015/1630/11 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані тим, що зважаючи на значну заборгованість перед Державним бюджетом та критичний фінансово-економічний стан публічного акціонерного товариства "Західенерго", розстрочка виконання рішення сприятиме можливості продовження господарської діяльності публічного акціонерного товариства "Західенерго" і зробить реальною можливість отримання боргу державним підприємством "Вугілля України", тоді як негайне виконання рішення суду, без надання розстрочки може призвести до повного припинення роботи публічного акціонерного товариства "Західенерго".

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, державне підприємство "Вугілля України", звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 27.02.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року по справі №5015/1630/11, вирішити питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Західенерго" подало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу в якому зазначає, що прийняті судами попередніх інстанцій постанова та ухвала складені у відповідності до норм матеріального та процесуального права та підлягають залишенню без змін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, проти касаційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а прийняті у справі судові акти без змін.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Господарський суд першої інстанції, надаючи розстрочку виконання рішення суду про стягнення 123 290 371, 58 грн. строком на 20 років рівними частинами щомісячно, врахував наведені відповідачем в заяві про розстрочку виконання рішення суду обставини, та визнав ці обставини такими, що роблять неможливим негайне виконання рішення.

З обґрунтованістю висновків місцевого господарського суду погодився апеляційний господарський суд, оскільки враховуючи обставини, які встановлені судами попередніх інстанцій, ненадання розстрочки виконання судового рішення на вищеобумовлений термін призведе до повного припинення роботи публічного акціонерного товариства "Західенерго".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій в порядку ст. ст. 43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін.

Доводи скаржника в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду відповідають нормам процесуального законодавства, а тому підстав для їх скасування не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання касаційної скарги відносяться на позивача - державне підприємство "Вугілля України"

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу державного підприємства "Вугілля України", м. Київ залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 27.02.2012 року у справі №5015/1630/11 залишити без змін.