Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Хандуріна М.І., суддів: Короткевича О.Є., Погребняка В.Я. (доповідач), розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року у справі № 5017/141/2012 господарського суду Одеської області за заявою Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Евромаркет" про банкрутство за участю представників: від Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби -ОСОБА_4 за довіреністю № 7737/9/10-117 від 12.04.2012 року

У січні 2012 року голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Евромаркет" (далі -ТОВ "ТД Евромаркет") звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство, в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.01.2012 року у справі № 5017/141/2012 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТД Евромаркет", введено мораторій на задоволення кредиторів, тощо.

Постановою господарського суду Одеської області від 16.03.2012 року у справі № 5017/141/2012 (суддя - Зеленов Г.М.) визнано банкрутом -ТОВ "ТД Евромаркет"; відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "ТД Евромаркет"; призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Сорокіна Є.А.

постанова суду першої інстанції вмотивована тим, що боржник неспроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредитора не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду України від 25.04.2012 року у справі № 5017/141/2012 (судді -Пироговський В.Т., Картере В.І., Лавриненко Л.В.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі -ДПІ у Приморському районі м. Одеси) на постанову господарського суду Одеської області від 16.03.2012 року у справі № 5017/141/2012 залишено без задоволення.

Постанову господарського суду Одеської області від 16.03.2012 року у справі № 5017/141/2012 залишено без змін, як таку, що прийнята із повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та без порушень норм матеріального чи процесуального права.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду України від 25.04.2012 року у справі № 5017/141/2012, ДПІ у Приморському районі м. Одеси звернулась з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати та поновити провадження у справі. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 87, 104 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), п.п.78.1.7 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі -ПК України).

На думку скаржника, апеляційним господарським судом не надано відповідної правової оцінки тому, що незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

Зокрема, скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що визнавши ТОВ "ТД Евромаркет" банкрутом господарський суд першої інстанції позбавив ДПІ у Приморському районі м. Одеси права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, передбаченої п.п. 78.1.7 п.78 ст. 78 ПК України.

Крім того, ДПІ у Приморському районі м. Одеси було подано уточнення до касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду України від 25.04.2012 року у справі № 5017/141/2012.

Зокрема, скаржник зазначає, що 14.05.2012 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси було отримано лист від 11.05.2012 року № 3/2-3239 н/г від Управління Служби безпеки України в Одеській області, у якому зазначено, що управлінням було отримано інформацію щодо фактів ухилення сплати податків з боку службових осіб ТОВ "ТД Євромаркет" в особливо великих розмірах та підробка документів в частині податкової звітності. У зв'язку з вищезазначеним та на підставах того, що ТОВ "ТД Євромаркет" не подає податкову звітність, відсутнє за адресами, вказаними в реєстраційних документах, не встановлено місцезнаходження керівників та засновників підприємства, направлено інформацію про рух коштів по поточним рахункам ТОВ "ТД Євромаркет", для проведення позапланової перевірки фінансової діяльності підприємства.

Голова ліквідаційної комісії ТОВ "ТД Евромаркет" подав відзив на касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського апеляційного господарського суду України від 25.04.2012 року у справі № 5017/141/2012, в якому вказує на необгрутованість та безпідставність доводів, викладених ДПІ у Приморському районі м. Одеси в касаційній скарзі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом Одеської області встановлено, що засновником ТОВ "ТД Евромаркет" прийнято рішення від 17.08.2011 року № 2 про припинення діяльності підприємства шляхом його ліквідації та призначено головою ліквідаційної комісії ТОВ "ТД Евромаркет" -Сорокіна Є.В.

Голова ліквідаційної комісії ТОВ "ТД Евромаркет" 27.10.2011 року повідомив державного реєстратора про прийняття засновником ТОВ "ТД Евромаркет" рішення щодо припинення юридичної особи, з метою проведення державним реєстратором відповідної реєстраційної дії, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору, а також 31.10.2011 року повідомив ДПІ у Приморському районі м. Одеси про припинення діяльності ТОВ "ТД Евромаркет" шляхом ліквідації (додаток 8 до порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) Форма № 8 - ОПП), що підтверджується поштовою квитанцією від 31.10.2011р. № 0821.

В офіційному друкованому засобі "Бюлетень державної реєстрації" № 195 (30) від 08.11.2011 року опубліковано оголошення про ліквідацію ТОВ "ТД Евромаркет" та вказано строк подання претензій до 08.01.2012 року.

За період ліквідаційної процедури надійшла заява Приватного підприємства "ТОПТРЕЙДІНГ" (далі -ПП "ТОПТРЕЙДІНГ") від 12.12.2011 року про включення останнього до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ТД Евромаркет" із сумою вимог 89 920 грн. 00 коп., яка підтверджуються рішенням господарського суду Одеської області від 02.12.2011 року у справі № 9/17-4314-2011, яким задоволено позов ПП "ТОПТРЕЙДІНГ" та стягнуто з ТОВ "ТД Евромаркет" вказану заборгованість.

Листом від 09.01.2012 року головою ліквідаційної комісії ТОВ "ТД Евромаркет" визнані грошові вимоги ПП "ТОПТРЕЙДІНГ" у сумі 89 920 грн. 00 коп.

Реєстр вимог кредиторів ТОВ "ТД Евромаркет" затверджено головою ліквідаційної комісії 09.01.2012 року до якого увійшло ПП "ТОПТРЕЙДІНГ" з грошовими вимогами у сумі 89 920 грн. 00 коп.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, майна у боржника не виявлено, кошти та дебіторська заборгованість у ТОВ "ТД Евромаркет" відсутні про що складено акт інвентаризації та оцінки майна від 09.01.2012 року.

Головою ліквідаційної комісії ТОВ "ТД Евромаркет" складено проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "ТД Евромаркет" станом на 09.01.2012 року, який згідно із протоколом Засідання ліквідаційної комісії товариства від 09.01.2012 року № 2 розглянутий та затверджений.

З огляду на неможливість самостійно погасити заборгованість перед кредитором ліквідаційною комісією прийнято рішення від 09.01.2012 року, оформлене протоколом № 2 про звернення до господарського суду Одеської області із заявою про визнання ТОВ "ТД Евромаркет" банкрутом в порядку ст. 51 Закону про банкрутство.

Визнаючи боржника банкрутом, господарський суд першої інстанції в постанові від 16.03.2012 року у справі № 5017/141/2012 виходив з того, що вартості майна та активів боржника щодо якого прийнято рішення про ліквідацію та грошових коштів боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши, що матеріалами справи підтверджено дотримання позасудової процедури самоліквідації боржника, яка є обов'язковою передумовою для порушення провадження у справі про банкрутство за ст. 51 Закону.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками господарських судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані постанови суду першої та апеляційної інстанцій зазначеним вище вимогам не відповідають.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. У зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Господарськими судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено питання щодо виконання головою ліквідаційної комісії ТОВ "ТД Евромаркет" всіх вимог чинного законодавства, передбачених на випадок банкрутства юридичної особи на підставі ст. 51 Закону про банкрутство.

Згідно з ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно ч.5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги Закону про банкрутство необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу та перевірки його органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання. Звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону про банкрутство суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд в обов'язковому порядку повинен врахувати вищенаведені вимоги закону та з'ясувати актив і пасив боржника.

Доказами на підтвердження недостатності майна боржника, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та основних засобів (інших матеріальних цінностей) для задоволення вимог кредиторів можуть бути: акт оцінки вартості майнових активів; витяг з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, витяг з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна, довідка про банки, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника; довідка про знаходження у власності боржника цінних паперів, довідка про заборони відчудження майна, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При розгляді судом першої інстанції заяви ліквідатора про визнання ТОВ "ТД Евромаркет" банкрутом, суду належало з'ясувати, чи мало ТОВ "ТД Евромаркет", станом на день прийняття рішення його засновником про ліквідацію, недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами.

З наявного ж у справі акту інвентаризації не вбачається, чи проводилась належним чином інвентаризація майна боржника, оскільки цей акт не містить у переліку жодних цінностей, тоді як згідно матеріалів справи (договір поставки, видаткова накладна -т. 1 а.с. 31-33) боржнику передавались товарно-матеріальні цінності.

Таким чином, господарський суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 34 ГПК України, передчасно, без належного дослідження всіх обставин справи, повної та всебічної перевірки зібраних у справі доказів, на підставі ст. 51 Закону про банкрутство, визнав боржника банкрутом.

На зазначені обставини суд апеляційної інстанції уваги не звернув і не дав їм ніякою оцінки, не перевірив обставин щодо обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТД Евромаркет".

За таких обставин, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року та постанову господарського суду Одеської області від 16.03.2012 року у справі у справі № 5017/141/2012 про банкрутство ТОВ "ТД Евромаркет" не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, а тому вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Під час нового розгляду справи, суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року у справі № 5017/141/2012 та постанову господарського суду Одеської області від 16.03.2012 року у справі № 5017/141/2012 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.