263/6104/17 Про визнання незаконною відмову УПФУ поновити особі виплату пенсії, зобов'язання УПФУ поновити особі, яка перемістилась з тимчасово окупованої території, виплату пенсії - 10.04.2019 Прийняття

на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03.07.2017 (суддя Шевченко О.А.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 (колегія у складі суддів Чебанова О.О., Сіваченка І.В., Шишова О.О.)

у справі №263/6104/17

за позовом ОСОБА_2

до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_2 звернулась до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя, в якому просила визнати дії відповідача незаконними та скасувати рішення УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя про відмову у поновленні їй виплати пенсії; зобов'язати відповідача поновити їй виплату пенсії з 01.04.2017.

2. Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03.07.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017, позов задоволено частково:

- визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області;

- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області подовжити ОСОБА_2 виплату пенсії з 01.04.2017 року.

3. У касаційній скарзі Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку відповідача з 24.11.2014 як особа, яка перемістилась з тимчасово окупованої території України (довідка №1414002198).

5. У квітні 2017 року позивачці припинено виплату пенсії без будь-яких повідомлень та попереджень.

6. Того ж місяця позивачка звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії.

7. У відповідь на звернення позивача Пенсійний орган повідомив ОСОБА_2, що з 01.04.2017 їй припинено виплату пенсії до зясування фактичного місця проживання (відповідно до Порядку здійснення контролю за проведення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх проживання, затвердженим постановою КМУ від 08.06.2016 №365 (365-2016-п) ).

8. Вважаючи дії відповідача щодо невиплати їй пенсії незаконними, позивач звернулась до суду з позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не здійснюючи нарахування та виплату належної ОСОБА_2 пенсії, фактично обмежує її конституційне право на соціальне забезпечення.

10. На думку судів першої та апеляційної інстанцій, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Відповідач у своїй касаційній скарзі звертає увагу, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (1706-18) та ряду постанов Кабінету Міністрів України.

12. На переконання Пенсійного органу, внаслідок не підтвердження фактичного місця проживання позивача, відсутні підстави для виплати їй пенсії.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

14. Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

15. Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

16. Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 (справа №243/6391/17) за результатом розгляду аналогічного спору (припинення виплати пенсії особі, яка перемістилась з району проведення антитерористичної операції) дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

17. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку Верховного Суду.

18. У справі, що розглядається, суди встановили, що рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідачем не приймалось.

19. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав. При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.

20. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

21. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

22. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя залишити без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03.07.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі №263/6104/17 - без змін.