363/4821/16-а Про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України щодо припинення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, зобов'язання поновити та провести нарахування і виплату особі додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії з моменту припинення її виплати - 10.04.2019 Прийняття

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Оксененка О. М., Губської Л. В., Федотова І. В.) від 19 квітня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області щодо припинення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю;

- зобов'язати відповідача поновити та провести нарахування і виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії з моменту припинення її виплати, тобто з 01 березня 2016 року.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області протиправно одночасно з призначенням позивачеві підвищення до пенсії, як інваліду війни ІІ групи, припинило виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

3. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року позовні вимоги задоволено.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 04 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року залишити в силі.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. 30 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому останнє просило відмовити ОСОБА_2 у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року.

8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. 22 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

11. Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має статус інваліда війни ІІ групи і має право на пільги, що передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (3551-12) (далі - Закон № 3551-ХІІ (3551-12) ). Також позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС першої категорії, інвалідом ІІ групи, у зв'язку з чим користується пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 28 лютого 1991 року № 796-XII (796-12) (далі - Закон № 796-ХІІ (796-12) ).

13. 24 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області з заявою, в якій просив відновити йому виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що була припинена одночасно з встановленням підвищення до пенсії як інваліду війни.

14. Листом Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області від 28 жовтня 2016 року № 174/Т-01 посилаючись на положення п. 15-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (1210-2011-п) (далі - Порядок № 1210), відмовило позивачу у відновленні виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з тих підстав, що йому за його вибором встановлено підвищення особі, прирівняної до інвалідів війни ІІ групи.

15. Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначав, що з огляду на засади верховенства права, пріоритету законів над нормативно-правовими документам, а також враховуючи, що згідно Конституції України (254к/96-ВР) (норми якої, є нормами прямої дії) дія п. 15-1 Порядку № 1210, в частині обмеження встановлення підвищення лише з однієї з підстав, не може розповсюджуватися на правовідносини, що виникли до набрання нею чинності і не може звужувати зміст існуючих і законно набутих прав особи.

17. У зв'язку з зазначеним, суд першої інстанції зазначав, що оскільки позивач з 2008 року отримує додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 2 групи, він має і не втратив право на отримання цієї додаткової пенсії разом із законно набутим правом на пільги і підвищення, як інвалід війни 2 групи згідно Закону № 3551-ХІІ (3551-12) .

18. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що припиняючи виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеної до категорії 1, відповідно до ст. 50 Закону № 796-ХІІ, відповідач діяв правомірно, оскільки позивачем, у розумінні п. 15-1 Порядку 1210, було обрано підвищення до пенсії, яке передбачено ч. 4 ст. 13 Закону № 3551-ХІІ.

19. В обґрунтування такого висновку апеляційний суд зазначив, що якщо особа має право на отримання одночасно кількох видів додаткових пенсійних виплат, виплачуватися їй може лише один вид за її вибором.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що при вирішенні питання щодо припинення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, апеляційний суд повинен був взяти до уваги норму прямої дії - ч. 1 ст. 58 Конституції України, оскільки додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю йому була призначена до внесення змін до Порядку № 1210, а тому її виплата не може бути припинена при встановленні підвищення як інваліду війни.

21. Скаржник зазначає, що після прийняття змін до Порядку № 1210 він не звертався до Пенсійного фонду з вимогами щодо встановлення йому одночасно підвищення пенсії з декількох підстав (надбавок, додаткових пенсій чи державної соціальної допомоги).

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

23. Згідно із ст. 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

24. Відповідно до ст. 50 Закону №796-ХІІ, в редакції чинній з 1 січня 2015 року, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

25. Статтею 63 наведеного Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

26. Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені у Бюджетному кодексі України (2456-17) .

27. Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачене законом про Державний бюджет України.

28. Пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (2456-17) установлено, що норми і положення ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

29. Прикінцеві та перехідні положення були доповнені зазначеним пунктом згідно з Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року № 79-VIII (79-19) , який набув чинності з 01 січня 2015 року.

30. Отже, на час виникнення правовідносин (2016 рік), редакція ст. 50 Закону № 796-ХІІ була зміненою, та передбачала, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

31. Відтак, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення порядку призначення додаткової пенсії, передбаченої Законом № 796-ХІІ (796-12) .

32. Зазначені положення Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ (79-19) неконституційними не визнавались, положення постанови Кабінету Міністрів України № 1210 є також чинними.

33. Конституційний Суд України рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

34. У Рішенні № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в п. 2, 3 ст. 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

У зазначеному аспекті, Конституційний Суд України зазначив, що положення ч. 2 ст. 96, п. 2, 3, 6 ст. 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

35. Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

36. Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210 (1210-2011-п) було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (Порядку № 1210).

37. Пунктом 13 Порядку № 1210 визначено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) виплачується у таких розмірах: 1) особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: інвалідам I групи - 474,5 гривні; 2) інвалідам II групи - 379,6 гривні; 3) інвалідам III групи - 284,7 гривні; 4) для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: інвалідам I групи - 341,64 гривні; інвалідам II групи - 227,76 гривні; інвалідам III групи - 170,82 гривні.

38. Позивач отримував додаткову пенсію у розмірі, визначеному згідно з наведеним пунктом Порядку.

39. Пунктом 15-1 Порядку № 1210 встановлено, що особи, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) і "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.

40. Відповідно до ч. 4 ст. Закону № 3551-ХІІ (3551-12) інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам '' ІI групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

41. Враховуючи наведене, та те, що позивач має право як на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно Закону № 796-ХІІ (796-12) так і на підвищення згідно Закону № 3551-ХІІ (3551-12) , суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що припиняючи виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеної до категорії 1, відповідно до ст. 50 Закону № 796-ХІІ, відповідач діяв правомірно, оскільки позивачем було обрано підвищення до пенсії, яке передбачено ч. 4 ст. 13 Закону № 3551-ХІІ, а тому вимоги останнього щодо поновлення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю є необґрунтованим.

42. Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 363/4916/16-а. Водночас, у зазначеному судовому рішенні Верховним Судом висловлено правову позицію згідно якої, нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян. Та обставина, що додаткова пенсія була призначена позивачу до внесення змін у Порядок №1210 не впливає на правильність висновків суду, оскільки підвищення до пенсії як інваліду війни призначалась під час дії нової редакції Порядку № 1210, а тому у відповідача були правові підстави для зупинення виплати додаткової пенсії.

43. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

44. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

45. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

46. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.