522/9655/16-а Про перерахунок пенсії за віком - 10.04.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року (головуючий суддя Косцова І.П., судді: Стас Л.В., Турецька Л.В.) у справі №522/9655/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок пенсії,

У травні 2016 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (надалі також - відповідач, Головне УПФ), в якому просив:

зобов'язати Головне УПФ вчинити дії щодо подальшого підвищення пенсії шляхом здійснення її перерахунку та виплати її після перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, з 1 квітня 2015 року з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, грошової допомоги для оздоровлення в загальному розмірі - 17350,20 грн.; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в загальному розмірі - 5783,40 грн.; одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в загальному розмірі - 92534,40 грн., щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 50893,92 грн., святкова премія у загальному розмірі - 4815,00 грн., індексації грошового забезпечення у загальному розмірі - 839,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю не включення Головним УПФ при нарахуванні пенсії позивачу додаткових видів грошового забезпечення, таких як щомісячна додаткова грошова винагорода, індексація, премія, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також одноразова грошова допомога при звільненні, хоча позивач отримував їх перед звільненням та з них утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 30 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову про часткове задоволення позову. Зобов'язано Головне УПФ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення з якого призначається (обчислюється) пенсія, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, премії, індексації грошового забезпечення починаючи з 1 жовтня 2015 року. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_1 з 1 грудня 2014 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, як пенсіонер Збройних Сил України де отримує пенсію по інвалідності, призначену йому на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (далі - Закон №2262-ХІІ (2262-12) ).

У лютому 2016 року Квартирно-експлутуаційним відділом м.Одеси позивачу видано довідку від 11 лютого 2016 року за №401 про нарахування грошового забезпечення за період з листопада 2012 року по 10 листопада 2014 року, в якій визначені суми отриманого позивачем грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової премії відповідно статтям Дисциплінарного статуту ЗСУ, одноразової допомоги при звільненні з військової служби.

29 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного УПФ із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням даних, зазначених у довідці про нарахування грошового забезпечення від 11 лютого 2016 року за №401.

Листом від 12 квітня 2016 року за №416/с-11 Головним УПФ відмовлено позивачу у перерахунку його пенсії, з посиланням на ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зокрема, з тих підстав, що наведеною правовою нормою не передбачено врахування до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсій, таких видів грошового забезпечення, як винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, одноразову премію та індексацію грошового забезпечення. Також, зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року №4-рп/2015 (v004p710-15) установлено, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії. Згідно з частиною третьою ст. 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року №4-рп/2015 (v004p710-15) вказав, що такі виплати як "допомога" та "індексація", які мають тимчасовий характер, не включені до переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та не можуть бути складовими грошового забезпечення в розумінні положень ч.3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ. З цих підстав суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні до складу грошового забезпечення не входять, а тому пенсія ОСОБА_1 з урахуванням вказаних виплат перерахунку не підлягає.

З такими висновками не погодився апеляційний суд та приймаючи постанову про часткове задоволення позову виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода, премія, індексація є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, а тому мають бути враховані при обчисленні пенсії. Такий висновок обґрунтований зокрема посиланням на висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15) щодо застосування у подібних цій справі правовідносинах положень статті 9 та частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ. Відмовляючи в задоволенні вимог про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, одноразової грошової допомоги при звільненні апеляційний суд вказав, що на неї не нараховувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому зазначена сума одноразової грошової допомоги не повинна враховуватись при призначенні пенсії.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне УПФ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що у постанові Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (268-2006-п) , що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, наведено вичерпний перелік додаткових видів оплати праці, серед яких відсутні ті складові, які позивач просить врахувати для обчислення пенсії. Тому на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

Заперечень на касаційну скаргу позивачем не подавалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на доводи касаційної скарги, яка не містить заперечень щодо судового рішення в частині відмовлених позовних вимог, враховуючи, що позивачем судове рішення не оскаржене, тому підстави для перегляду постанови апеляційного суду в частині відмовлених позовних вимог відсутні.

Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Головне УПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення з якого призначається (обчислюється) пенсія, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, премії, індексації грошового забезпечення починаючи з 1 жовтня 2015 року, колегія суддів касаційного суду виходить з наступного.

Відповідно до пункту "а" статті 21 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: інвалідам війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Статтею 23 Закону №2262-ХІІ встановлено, що у разі наявності у інваліда з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт "а" статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт "а" статті 13).

Отже, розмір пенсії по інвалідності, як і пенсія за вислугу років призначаються у відсотковому значенні від розміру грошового забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ (2011-12) ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) .

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ (2262-12) , який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Ураховуючи наведене, отримувана ОСОБА_1 згідно з довідкою про види грошового забезпечення від 11 лютого 2016 року №401 щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу пенсії підлягає перерахунку.

Водночас висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем у травні 2013 року матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у грудні 2012 року, серпні 2013 року та червні 2014 року - матеріальної допомоги для оздоровлення, у грудні 2012 року, травні 2013 року та грудні 2013 року - грошових премій відповідно до статей Дисциплінарного статуту ЗСУ, виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання Головного УПФ здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється пенсія, названих вище одноразових додаткових видів грошового забезпечення не підлягають задоволенню.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Що стосується вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ (2017-14) ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) (далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ (1282-12) ).

Згідно статей 1 і 2 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, колегія суддів вважає, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII (2011-12) або Закону № 2262-ХІІ (2262-12) .

Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу №638/9697/17 при вирішенні питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, у постанові від 3 квітня 2019 року відступив від раніше висловленої з цього питання правової позиції Верховного Суду у справах №522/11262/16-а та №522/7855/17 та сформулював наступний правовий висновок.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ (2262-12) та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ (2011-12) , яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ (2017-14) , Закону № 1282-ХІІ (1282-12) , та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Отже, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині зобов'язання Головного УПФ включити до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, індексацію грошового забезпечення.

Відповідно до пунктів 1 і 4 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов'язання Головного УПФ здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення, грошових премій відповідно до статей Дисциплінарного статуту ЗСУ є правильним та відповідає нормам матеріального права, а тому в цій частині постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, з залишенням в силі постанови суду першої інстанції.

В іншій частині, колегія суддів погоджує висновок апеляційного суду про наявність підстав для зобов'язання Головного УПФ здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди, на яку щомісяця її виплати нараховувався та сплачувався єдиний внесок, та індексації грошового забезпечення. Правильним є і висновок апеляційного суду про відсутність підстав для включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється пенсія, одноразової грошової допомоги при звільненні, і в цій частині судове рішення позивачем не оскаржувалося. Тому у цій частині постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 345, 350, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі №522/9655/16-а скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення з якого призначається (обчислюється) пенсія, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії та залишити в силі постанову Приморського районного суду міста Одеси від 30 червня 2016 року про відмову в позові в цій частині.