ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа №185/597/17
провадження №К/9901/21708/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2017 (суддя Зінченко А.С.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 (колегія у складі суддів Юрко І.В., Білак С.В., Чумака С.Ю.)
у справі №185/597/17
за позовом ОСОБА_2
до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу з 10.01.2017 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням ч. 2 ст. 40 щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком та зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 10.01.2017 відповідно до ст. 26 з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
2. Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017, у задоволенні позову відмовлено.
3. У касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Тернівському відділі з питань призначення пенсій Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, з 19.01.2001 отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
5. 10.01.2017 ОСОБА_2 звернувся до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 26, ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три попередніх роки, що передують зверненню з заявою про призначення пенсії за віком.
6. Рішенням комісії при Павлоградському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій від 10.01.2017 №8 ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", про що його повідомлено листом від 18.01.2017.
7. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
8. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачу вже призначена пенсія за віком, відтак його заява про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26, ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не може бути задоволена. При цьому зазначається, що вказаним Законом не передбачено повторного призначення пенсії за віком.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Позивач у касаційній скарзі наголошує, що він отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку) відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
, відтак є всі підстави для переведення його на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
, оскільки він має право вибору пенсій.
10. При призначенні йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, як це передбачено ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки зазначений вид пенсії йому призначається вперше.
11. Відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечив та зазначив, що суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального права.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років та 6 місяців на зазначених роботах.
14. З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
.
15. Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
16. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
.
17. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
18. Статтею 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 24, 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
19. Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону з 1 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
20. Відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
21. Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
22. Тобто, особи, які працювали повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2, в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно з вищенаведеними положеннями законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
.
23. Частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
24. Аналіз зазначених норм свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
25. Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23.10.2018 (справа №334/2653/17) та у постанові від 13.12.2018 (справа №185/860/17).
26. Отже, у випадку задоволення заяви позивача про переведення (призначення) його на пенсію за віком на загальних підставах, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена позивачу відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
27. Частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовується лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.
28. З огляду на викладене, заява позивача до Пенсійного органу стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена йому в 2001 році, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.
29. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
30. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
31. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 у справі №185/597/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Т.О. Анцупова
Суддя О.П. Стародуб