ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа №243/7105/17
провадження №К/9901/4459/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Гриців М.І., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13.09.2017 (головуючий суддя Мірошниченко Л.Є.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Сіваченка І.В., суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.)
у справі №243/7105/17
за позовом ОСОБА_2
до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії та зобов'язання відновити виплату пенсії з дня припинення.
2. Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13.09.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017, позов задоволено частково:
- визнано неправомірним та скасовано рішення Управління про припинення виплати пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1;
- зобов'язано Управління поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, та сплатити заборгованість за період, починаючи з березня 2016 року, включно.
3. У касаційній скарзі Кам'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером та отримує пенсію за віком.
5. Відповідно до довідки від 18.11.2014 № 1244000118 ОСОБА_2 взято на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та перебуває за адресою: АДРЕСА_1.
6. З березня 2016 року ОСОБА_2 припинено виплату пенсії з посиланням на те, що у позивача закінчився термін дії довідки внутрішньо-переміщеної особи, а його фактичне місце проживання не підтверджено.
7. Вважаючи дії відповідача щодо невиплати йому пенсії незаконними, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не здійснюючи нарахування та виплату належної ОСОБА_2 пенсії фактично обмежує його конституційне право на соціальне забезпечення.
9. На думку судів першої та апеляційної інстанцій, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Відповідач у своїй касаційній скарзі звертає увагу, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (1706-18) та ряду постанов Кабінету Міністрів України.
11. На переконання Пенсійного органу, внаслідок не підтвердження фактичного місця проживання позивача, відсутні підстави для виплати йому пенсії.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
14. Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
15. Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 (справа №243/6391/17) за результатом розгляду аналогічного спору (припинення виплати пенсії особі, яка перемістилась з району проведення антитерористичної операції) дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
16. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку Верховного Суду.
17. У справі, що розглядається, суди встановили, що рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідачем не приймалось.
18. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав. При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.
19. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
20. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
21. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13.09.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 у справі №243/7105/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя М.І. Гриців
Суддя О.П. Стародуб