Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Кузьменка М.В.,

судді Васищака І.М.,

судді Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства

"Страхова компанія "Енергополіс"

на рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2011р. та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2012р.

у справі № 41/394

за позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Енергополіс"

про стягнення 136 462,77 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 –довіреність у справі,

від відповідача: не з'явився,

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Енергополіс" і просив суд стягнути з останнього невиплачені дивіденди у розмірі 109 322,75 грн., 6368,70 грн. 3% річних та 20 771,32 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що загальними зборами акціонерів 23.04.2009р. прийнято рішення про виплату дивідендів за 2008 рік та встановлено початок їх виплати із 15.06.2009р. Розмір нарахованих дивідендів позивача, який є акціонером відповідача, за 2008р. становить 109 322,75 грн. Оскільки дату закінчення строку виплати дивідендів за 2008р. не було встановлено, позивач 23.09.2009р. звернувся до відповідача із заявою про виплату йому нарахованих дивідендів за 2008р. Невиплата відповідачем належних позивачу дивідендів стало підставою для звернення останнього до суду з даним позовом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2011р. (суддя Спичак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2012р. (головуючий, суддя Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.), позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з відповідача 109 322,75 грн., 6368,70 грн. 3% річних та 20 771,32 грн. інфляційних втрат.

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач є власником простих іменних акцій у кількості 39548 шт., загальною номінальною вартістю 870 056,0 грн.

23.04.2009р. загальними зборами акціонерів ВАТ "АСК "Енергополіс", правонаступником якого є відповідач, затверджено річний звіт та прийнято рішення щодо виплати акціонерам дивідендів за 2008 рік, яку розпочати з 15.06.2009р.

23.09.2009р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату належних йому дивідендів, нарахованих за 2008р.

01.10.2009р. відповідач листом №19-028 підтвердив прийняття загальними зборами вказаного вище рішення та повідомив позивача про те, що нараховані йому дивіденди за 2008 рік становлять у сумі 109 322,75 грн. Проте виплата даної суми дивідендів затримується у зв'язку з тим, що кошти на виплату дивідендів були розміщені на банківському вкладі в КБ "Європейський", який на даний час знаходиться на стадії ліквідації.

Невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо виплати належних позивачу дивідендів за 2008р. є предметом розгляду у даній справі.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно частини 3 цієї статті, права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

В силу ст.ст. 20, 25 Закону України "Про акціонерні товариства", акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.

Статтею 30 названого Закону, у редакції на момент прийняття загальними зборами рішення, встановлено, що дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства. Товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати.

Отже, при прийнятті загальними зборами акціонерного товариства рішення про виплату акціонерам дивідендів за 2008 рік за простими акціями, починаючи з 15.06.2009р., у товариства виникає обов'язок сплатити акціонерам належні їм дивіденди. Невиконання товариством вказаного обов'язку у строк, встановлений ст.30 названого Закону, тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов'язання, визначені ст. 625 ЦК України.

Таким чином, встановивши, що у товариства виник обов'язок сплатити на користь позивача дивіденди за 2008 рік у сумі 109 322,75 грн. у строк до 01.07.2009р., які виплачуються виключно грошовими коштами, і розмір яких відповідач не оспорив, суди двох інстанцій дійшли вірного висновку про порушення товариством грошового зобов'язання та обґрунтовано застосували до спірних правовідносин положення ч.2 ст. 625 ЦК України.

Згідно частини 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Частина перша ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила статті 614 ЦК України, яка закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов’язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість як стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов’язання, так і стягнення сум, право на яке виникає на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов’язання за будь-яких обставин.

Враховуючи приписи названих статей, колегія суддів відхиляє посилання скаржника, як на підставу для відмови у задоволенні позову, на неповернення АКБ "Європейський" коштів нерозподіленого прибутку, з яких планувалося сплачувати дивіденди, розміщених в акціонерному банку відповідно до умов Генерального договору банківського вкладу №Д/8-08/2601 від 28.02.2008р., укладеному між відповідачем та АКБ "Європейський".

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Енергополіс" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2012р. у справі №41/394 –без змін.