Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г.- головуючого,

Мележик Н.І.,

Кочерової Н.О.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми

"Санава"

на рішення господарського суду Донецької області

від 09.12.2010 року

та постанову Донецького апеляційного господарського

суду від 10.01.2012 року

у справі № 7/264

господарського суду Донецької області

за позовом Колективного підприємства "УПМС"

до Приватної виробничо-комерційної фірми

"Санава"

про стягнення 253 875,13 грн.

за участю представників:

позивача - Котова А.М.

відповідача - не з"явились

У грудні 2009 року Колективне підприємство "УПМС" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватної виробничо-комерційної фірми "Санава" заборгованості за поставлене за договором поставки № 4 від 29.01.2009 року дизельне пальне в сумі 239 669 грн., 8 221,12 грн. пені, 4 793,38 грн. інфляційних витрат, 3% річних у розмірі 1201,63 грн. та судових витрат.

Вподальшому позивач збільшив розмір позовних вимог, зокрема, просив стягнути з відповідача 235 149 грн. заборгованості, пеню в сумі 24006,72 грн., 3% річних в сумі 7 677,42 грн., інфляційних витрат у розмірі 28707,46 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.12.2010 року (суддя Бойко І.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2012 року (судді: Донець О.Є., Колядко Т.М., Скакун О.А.), позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 235 149 грн. основного боргу, пеню у розмірі 24006,72 грн., 28 707,46 грн. інфляційних витрат, 3% річних у розмірі 7 677,42 грн. та судових витрат.

В касаційній скарзі Приватна виробничо-комерційна фірма "Санава" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Матеріали справи свідчать про те, що суди попередніх інстанцій повно та об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані, в обґрунтування вимог і заперечень, докази сторін.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 29.01.2009 р. між КП "УПМС" та ПВКФ "Санава" укладено договір поставки № 4, за яким постачальник (позивач) зобов’язується поставити покупцю (відповідачу), а покупець –прийняти й оплатити ГСМ (бензин, дизельне пальне, масло моторне) в день отримання товару.

Пунктами 1.4., 3.1. договору сторонами передбачено, що товар передається покупцю згідно накладних, які є невід’ємною частиною договору. Передача (прийом-здача) товару здійснюється на АЗС покупця по супровідним документам, за адресою: 86141, м. Макіївка, вул. ХХ партз’їзду, споруда 2.

На виконання умов договору позивач за видатковими накладними № РН-0000106 від 15.07.2009р., № РН-0000098 від 20.07.2009р., № РН-0000110 від 27.07.2009р., № РН-0000112 від 06.08.2009р., № РН-0000132 від 07.09.2009р., № РН-0000142 від 22.09.2009р., № РН-0000153 від 28.09.2009р., поставив відповідачу дизельне пальне на суму 315 799 грн., яке передано представникам останнього на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей № 41 від 03.08.2009 року, № 29 від 01.07.2009 року, № б/н від 01.09.2009 року.

Також на прохання відповідача (лист за вих. № 02-3 від 02.03.2009 року) позивачем здійснено відпуск дизельного палива з АЗС за видатковими накладними № РН-0000098 від 20.07.2009 та № РН-0000142 від 22.09.2009 по талонам відповідача, що відповідає умовам п. 3.1 договору.

Згідно пункту 1.3 договору оплата проводиться на розрахунковий рахунок постачальника у день отримання товару.

Термін дії договору до 31.12.2009 року (п.5.1.).

В зв’язку з частковою оплатою отриманого товару, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача боргу у сумі 239 669 грн. у примусовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, повно і всебічно дослідив всі суттєві обставини справи та правильно дійшов висновку про їх задоволення у розмірі 235 149 грн. за поставлене дизельне паливо у зв"язку з несвоєчасним та неналежним виконанням відповідачем договірних зобов"язань за договором поставки №4 від 29.01.2009 р., підтверджених експертним висновком, що є підставою для стягнення з останнього заборгованості у примусовому порядку.

При цьому, місцевим господарський суд правильно виходив з того, що накладні, на які посилається позивач, як на доказ передачі товару за договором поставки, підтверджують факт поставки товару саме на виконання умов вказаного договору.

Здійснюючи апеляційний перегляд судового рішення, апеляційний господарський суд також вірно послався на висновок судово-економічної експертизи №1237/25/5199/24 від 30.09.2011 року, виконаний Донецьким науково-дослідницьким інститутом судових експертиз, з якого вбачається, що в бухгалтерському обліку ПВКФ "Санава" за період з 29.01.2009р. по 30.09.2009р., значиться одержання від КП "УПМС" дизельного палива в кількості 34 185,68 літрів на суму 190 650 грн. по 5 видатковим накладним (№ РН-0000044 від 02.03.2009р., № РН-0000065 від 30.04.2009р., № РН-0000106 від 15.07.2009р., № РН-ОООО110 від 27.07.2009р., № РН-ОООО153 від 28.09.2009р.) і 7 податковим накладним (№ 17 від 02.02.2009р., № 30 від 11.02.2009 р., № 63 від 20.04.2009р., № 81 від 25.05.2009р., № 89 від 12.06.2009р., № 121 від 06.08.2009р., № 132 від 07.09.2009р.). Одержання дизельного палива по талонах на одержання ГСМ (видаткової накладної № РН - 0000110 від 20.07.09р. на суму 100000 грн. і видаткової накладної № РН- 0000142 від 22.09.09 р. на суму 125649,00 грн.) у бухгалтерському та податковому обліку ПВКФ "Санава" не значиться.

Експертом також встановлено, що з 77 відряджень, здійснених автотранспортними засобами, що належать ПВКФ "Санава", на підставі листів типової форми № 1 та №2, за період з 02.03.2009р. по 25.09.2009р., у день початку відрядження або заздалегідь, згідно з документами, наданими КП "УМПС", в 42 випадках (відрядженнях) автотранспортні засоби заправлялися безпосередньо на АЗС КП "УПМС"за "документами" (талонами (письмовими заявками)). За період з липня 2009 року по вересень 2009 року значиться одержання від КП "УПМС" по 3 видатковим накладним (№ РН-0000106 від 15.07.2009р., № РН-0000110 від 27.07.2009р., № РН-0000153 від 28.09.2009р.) і 2 податковим накладним (№ 121 від 06.08.2009р., № 132 від 07.09.2009р.) дизельного палива в кількості 15 087,16 літрів на суму 90 150 грн. За період з 29.01.2009р. по 30.09.2009р. по 12 податковим накладним, отриманим від КП "УПМС" (№ 17 від 02.02.2009р., № 30 від 11.02.2009 р., №46 від 02.03.09р., № 63 від 20.04.2009р., № 65 від 30.04.09р., № 81 від 25.05.2009 р., №89 від 12.06.2009р, № 106 від 15.07.09р., № 110 від 27.07.09р., № 121 від 06.08.2009 р., № 132 від 07.09.2009р., № 153 від 28.09.09р.), ПВКФ "Санава" відображено в "Податкових Деклараціях по податку на додану вартість" податковий кредит на суму 190 650 грн. в т.ч. ПДВ 31 775 грн. За період з 29.01.2009р. по 30.09.2009р., КП "УПМС" згідно Договору поставки № 4 від 29.01.2009р. реалізоване (поставлене, заправлене) ПВКФ "Санава" дизельне паливо в кількості 74 785,68 л. на суму 416 299 грн.

При цьому, господарські суди правильно виходили з того, що відповідачем здійснено часткову оплату отриманого палива згідно платіжних доручень (без обліку реквізитів "призначення платежу") на суму 181 150 грн. У бухгалтерському обліку КП "УПМС" по рахунку 361 "Розрахунки з покупцями й замовниками" по контрагенту ПВКФ "Санава" проведено оплату, відображену по датам надходження, без прив"язки до рахунків або видаткових накладних, а також без обліку реквізитів "призначення платежу", що не відповідає вимогам Інструкції 291.

Відхиляючи заперечення відповідача про відсутність належних доказів поставок товару за наведеними позивачем накладними, суди попередніх інстанцій вірно послались на тотожність товару, переліченого в них і обумовленого договором, та поставку спірного товару в межах строку дії зазначеного договору.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.

Статтею 265 ГК України та статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статтей 525, 526 цього ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з приписів вказаних норм та зНачало формы

огляду на встановлення місцевим і апеляційним господарськими судами факту порушення відповідачем договірних зобов"язань внаслідок несвоєчасної оплати заборгованості у строки, встановлені договором, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарського суду Донецької області та Донецького апеляційного господарського суду про задоволення позову і стягнення заявленого розміру грошових коштів.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що за порушення строків оплати товару покупець зобов’язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої в цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.

В зв"язку з зазначеним, грунтуються на вимогах закону висновки судів попередніх інстанції щодо притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення з нього пені, інфляційних витрат та 3 % річних у заявлених позивачем розмірах.

Доводи касаційної скарги щодо фальсифікації бухгалтерської документації про отримання товару, що є підставою для звільнення від оплати його вартості, спростовуються відсутністю доказів притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб та діями самого відповідача, зокрема, по прийняттю товару, що також свідчить про визнання та виконання ним спірного договору, і, як наслідок, обов"язку останнього оплатити вартість фактично отриманого товару.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів ґрунтуються на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують їх висновків, в зв’язку з чим підстав для скасування судових актів попередніх інстанцій не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Санава" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2012 року у справі № 7/264 залишити без змін.