826/15850/15 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 09.04.2019 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Індастріз Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2016 (суддя Арсірій Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 (судді: Кобаль М.І. (головуючий), Епель О.В., Карпушова О.В.) у справі № 826/15850/15за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Індастріз Україна" до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-Індастріз Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2015/000691/1 від 22.04.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №8007121400/2015/00047 від 22.04.2015.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларацій митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість висновки митного органу, що надані позивачем відомості щодо ціни імпортованого товару не є об'єктивними та не підтвердженими документально, не ґрунтується на законі, а тому вважає оскаржувані рішення та картку відмови протиправними та прийнятими з порушенням норм Митного кодексу України (4495-17) .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016, у задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи у позові суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган мав обґрунтовані сумніви відносно правильного визначення позивачем митної вартості товарів, які не були спростовані Товариством шляхом надання додаткових витребуваних контролюючим органом документів, а відтак останнім обґрунтовано було скориговано митну вартість товару із застосуванням другорядного методу та прийнято відповідні рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "ТНК-Індастріз Україна" та НК "Роснєфть" укладено контракт №100014/10663К від 30.10.2014 на постачання бензину та палива дизельного, що зазначене в п. 1 контракту.

Відповідно до п. 5.1. контракту ціна на товар, що поставляється по цьому контракту, встановлюється в доларах США за метричну тону та визначається згідно додатків, що є невід'ємною частиною цього контракту.

30.03.2015 між сторонами було укладено додаток № 021 до контракту №100014/10663К, відповідно до п. 1.1 якого продавець передає, а покупець приймає на умовах поставки СРТ - станція Красний хутір бензин Супер Евро-98, вид ІІІ (АИ-98-К5), ДСТУ Р 51866-2002, виробництва ЗАТ "РНПК" (Росія). Згідно з п.4.1. Додатку №021 ціна на товар, що поставляється по цьому Додатку складає 585,17 долара США за тонну.

Також, 09.02.2015 між ТОВ "ТНК-Індастріз Україна" та ТОВ "Ітек Транс" укладено договір №0019ПЦ транспортного експедирування, згідно умов якого ТОВ "Ітек Транс" зобов'язується організовувати виконання послуг, зазначених в пункті 1 даного договору.

З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару (бензин автомобільний неетильований Супер Євро-98 вид ІІІ (АИ-98-К5); країна виробництва RU (Росія)) брокером ТОВ "Брок-Енерджі" (договір доручення від 01.01.2015 №0018ПЦ) подано до Харківської митниці митну декларацію, копії документів на підтвердження заявленої митної вартості: контракт від 30.10.2014№100014/10663К, додатки до нього, рахунок-проформу, транспортну накладну, паспорт якості та декларацію країни відправлення.

Митна вартість визначена декларантом за основним методом, тобто за ціною договору.

Харківською митницею ДФС надіслано до позивача запит про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом № 65-Т від 22.04.2015, тобто безпосередньо в день подання митної декларації та направлення вищевказаного електронного повідомлення, декларант звернувся до Харківської митниці ДФС, в якій зокрема зазначив, що виписку з бухгалтерської документації на даний час надати неможливо, тому що митне оформлення вантажу не проведено. Просив прийняти відповідне рішення стосовно митної вартості заявленої митної декларації не дотримуючись 10-денного строку передбаченого законодавством.

В подальшому відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.04.2015 №807000003/2015/000691/1 у зв'язку з тим, що надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807121400/2015/00047.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Товариство цитує норми матеріального та процесуального права, посилається на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи та про безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за другорядним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів, в яких визначена ціна придбаного товару, а всі зауваження контролюючого органу не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

9. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на ненадання останнім всіх документів, що підтверджують вартість імпортованих товарів, зокрема документів щодо оплати, а також не надання додатково витребуваних документів, які б усунули сумнів контролюючого органу щодо ціни імпортованого товару, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України (254к/96-ВР) :

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (4495-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Сумніви митного органу стосовно задекларованої позивачем митної вартості товару суди попередніх інстанцій вважали обґрунтованими, оскільки фактично позивачем не було надано документів, які б містили відомості щодо ціни товару, яка фактично була сплачена чи підлягала сплаті за імпортовані товари (містили неповні відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів).

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 6.1 контракту від 30.10.2014 № 100014/10663К оплата за товар здійснюється покупцем у доларах США, так і у Євро, так і в Рублях РФ (за вибором продавця), шляхом банківського переказу на рахунок, вказаний продавцем у інвойсі на умовах відстрочення платежу за товар або на умовах передоплати 100% попередньої вартості або 100% вартості товару за вибором продавця. Отже, оскільки умовами контракту передбачено можливість здійснення оплати трьома різними порядками, серед яких вказано як передоплату так і відстрочення платежу, а із наданих позивачем до митного оформлення документів не вбачається за можливе встановити у якому порядку її здійснено, відтак, митний орган правомірно звернувся до Товариства із вимогою надання додаткових документів, в тому числі бухгалтерської документації.

Проте позивачем не надано будь-яких документів, які свідчать як про оплату товару, зокрема інвойс, як і не надано доказів того, що поставка товару здійснюється на умовах післяоплати.

Посилання позивача на рахунок-проформу судами об'єктивно не взято до уваги, оскільки згідно з пунктом 6.2.4 вказаного контракту, наданий позивачем до митного оформлення рахунок-проформа не є підставою для здійснення розрахунків між сторонами та використовується виключно з метою оформлення необхідних документів.

Крім того, суди попередніх інстанцій правильно вказали, що товар, який є предметом вказаного вище контракту є об'єктом купівлі-продажу, а тому рахунок-проформа, згідно з п.3 ч.2 ст. 53 Митного кодексу України не є документом, який може підтверджувати заявлену митну вартість товару.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та досліджено господарські операції позивача.

21. З огляду на те, що позивачем не надано первинні документи, які б підтверджували вартість імпортованих товарів (не надано інвойсу, документів щодо оплати за товар) у митного органу були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару, які не були усунуті позивачем, у тому числі і шляхом надання додатково витребуваних документів.

22. З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин є підстави погодитися з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для невизнання митної вартості товару за ціною договору (контракту) та застосування другорядного методу визначення митної вартості імпортованих товарів.

23. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та порушень процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Індастріз Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 слід залишити без задоволення.

24. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Індастріз Україна" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 у справі №826/15850/15 залишити без змін.